Психология и социология / 6. Клиническая психология

Огій М.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ У ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ

На сьогоднішній час проблема залежної поведінки набула особливої актуальності. Серед багатьох форм адикцій існує не менш небезпечний вид залежної поведінки - міжособистісна залежність. Надмірна міжособистісна залежність являє собою специфічний стан, в основі якого лежить сильна потреба в емоційній близькості, любові, ухваленні з боку значущих інших, ригідне прагнення до отримання допомоги і підтримки на тлі постійного відчуття себе як безпорадного і слабкого незалежно від конкретної ситуації[3]. Міжособистісна залежність може бути описана симптомокомплексами залежної любові: невротична потреба в любові (К. Хорни), токсична любов (P. Mellody), любов-залежність (В. Сатир), любов-манія (S. Peele, A. Brodsky), любов-прихильність (P. Shaver, C. Hazan, D. Bradshaw), залежні стосунки в шлюбі (Н. Г. Гаранян і А. Б. Холмогорова; О. Ф. Бондаренко і А. Е. Левенец) [1, 5, 6, 7, 8, 9]. У низці праць (Ц. П. Короленко, О.С. Кочарян, А. В. Котляров) було висловлено ідею про те, що міжособистісна залежність є первинним розладом, який за певних обставин, пов'язаних з неможливістю її реалізації, трансформується у вторинні форми залежності: хімічну, харчову, сексуальну, ігрову, тощо[2]. Міжособистісна залежність дорослої людини розвивається у формі генералізованої залежності як від оточення в цілому, так і від конкретної особи. Причини міжособистісної залежності сягають своїми коріннями у глибину нашої соціальної структури. Будь-яка культура, яка ставить одну стать вище іншого, одну релігію вище за іншу або одну расу вище інших, створює суспільство, готове до міжособистісної залежності [4]. Виділяються різні форми зовнішнього прояву залежної поведінки: пошук позитивної уваги (бажання отримати похвалу, схвалення, подяку), пошук негативної уваги (залучення до себе уваги за допомогою сварок, непокори і інших форм опозиційної поведінки), пошук постійного підтвердження (зайві вибачення, вимоги обіцянок, втіхи, порад), перебування поблизу (прагнення постійно перебувати поруч з об'єктом залежності), торкання і втримання (прагнення до тілесних контактів з об'єктом). Люди з проявом міжособистісної залежності повністю залежать від зовнішніх оцінок, від взаємин з іншими, хоча вони слабко уявляють, як інші повинні до них ставитися[4]. Деструктивна природа міжособистісної залежності вивчалася переважно на зрілих людях, які перебували у шлюбі, тоді як досліджень, присвячених аналізу специфіки міжособистісної залежності, характерної для юнацького віку, зокрема їх гендерної специфіки, поки що явно недостатньо, що і зумовило актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження: виявити особливості міжособистісної залежності у юнаків та дівчат. У дослідженні приняли участь 32 дівчини (перша група) та 39 юнаків (друга група). У дослідженні були використані методики діагностики міжособистісної залежності Р. Гіршфільда та Р. Борнштейна.[4]. Для математико-статистичної обробки результатів застосовано t - критерій Ст'юдента для незалежних груп.

Аналізуючи отримані результати вивчення міжособистісної залежності у юнаків та дівчат за методикою Р. Гіршфільда можна відзначити наступне: показник за шкалою «Емоційна опора на інших» у групі дівчат склав 45,94 ± 1,47, у групі юнаків показник дорівнював 41,85 ± 0,98. Зафіксовано вірогідне зниження показника у групі юнаків при р≤0,05. За шкалою «Прагнення до автономії» зафіксовані наступні показники: у першій групі - 26,69 ± 0,85, у другій групі - 31,72 ± 0,94. Зафіксовано вірогідне зниження показника у групі дівчат при р≤0,05. За шкалою «Залежність» показники у першій групі та другій групах склали 52,03 ± 2,32 та 44,05 ± 1,62 відповідно. Зафіксовано вірогідне зниження показника у групі юнаків при р≤0,05. За шкалою «Невпевненість в собі» вірогідні відмінності між групами встановлені не були. За методикою Р. Борнштейна було виявлено вірогідно більш високий показник у групі дівчат порівняно з хлопцями за шкалою «Деструктивна надзалежність» (29,91 ± 1,11 та 26,77 ± 1,02, р ≤ 0,05), тоді як за шкалою «Дисфункційне відділення» показник був вірогідно вищим в групі юнаків (34,79 ± 0,71 проти 31,78 ± 0,78, при р≤0,05). За шкалою «Здорова залежність» вірогідні відмінності не були визначені.

Висновки. Встановлено, що юнаки характеризуються меншою вираженістю емоційної опори на інших, меншою схильністю до деструктивної міжособистісної залежності та більш вираженою тенденцією до дисфункційного відділення. Дівчатам притаманна менша вираженість прагнення до автономії, більша вираженість залежності.

Таким чином, доцільним у подальшому є вивчення психологічних чинників міжособистісної залежності та їх деталізація у гендерному ракурсі з метою створення та специфікації відповідних корекційних програм.

Література

1. Гаранян Н.Г. Замысловатый танец современной пары //Семейная психология и семейная терапия / Н.Г. Гаранян, А.Б. Холмогорова. - №1.- С.3-11.

2. Жидко М. Є. Особистісні чинники формування відносин подружньої співзалежності у чоловіків: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01/ М.Є. Жидко. – Х., 2006 – 19 с.

3. Макушина О. П. Психология зависимости: Учебное пособие для вузов / О.П. Макушина. – Воронеж, Воронежский гос. ун-т. – 2007. – 79 с.

4. Савчук О.В. Соціально психологічні детермінанти адиктивної поведінки: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.05 /О.В. Савчук. — К., 2006 – 19 с.

5. Сатир В. Психотерапия семьи / В. Сатир. – СПб.:ЮВЕНТА, 1999. - 284 с.

6. Хорни К. Психология женщины /К. Хорни. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. – 352 с.

7. Mellody P. Toksyczna milosc i jak sie z niej wyzwolic / P. Mellody. - Warszawa: Jacek Santorski & Co, 1993. - 204 s.

8. Peele S. Love and addiction / S. Peele, A. Brodsky. - New York: New American Library, 1976. - 217 p.

9. Shaver P. Adult romantic attachment / Р. Shaver, С. Hazen // Advances in personal relationships. - London: Jessica Kingsley, 1993. – Vol. 4. - P. 29- 70.