Хоролець Я

Психология и социология / 6. Клиническая психология

Хоролець Я.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ УРГЕНТНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ ЧОЛОВІКІВ В ПЕРІОД РАННЬОЇ ТА ПІЗНЬОЇ МОЛОДОСТІ

В останнє десятиліття проблема аддиктивної поведінки набула особливої актуальності. Вибір аддиктивної стратегії поведінки обумовлений труднощами в адаптації до проблемних життєвих ситуацій в умовах стрімкого наростання змін у всіх сферах суспільного життя. Аддиктивна особистість у своїх спробах шукає свій універсальний і занадто однобічний спосіб виживання - відхід від проблем, проте такий спосіб є пагубним для особистості. У сучасній культурі ургентна адикція і одна з її сторін роботоголізм (патологічний потяг до роботи) проявляється у великої кількості людей різної статі, віку, зайнятих у різних сферах діяльності і перебувають на різних щаблях кар'єрного росту [1, с. 71]. Ургентна залежність - одна з форм девіантної поведінки, коли людина звикає жити в стані постійної нестачі часу, а при зануренні в інше середовище відчуває розпач і дискомфорт [2, c. 66]. Ургентна залежність поступово поглинає весь внутрішній світ людини так, що він перестає бути самим собою. Розвивається глибоке порушення ідентичності, втрата колишнього Я. Адикт живе в світі цінностей, «відірваних» від його якісного світу. Характерною стає емоційна ізоляція; … Емоції витрачаються на переживання нестачі часу для виконання все складніших завдань, на те, щоб впоратися з ними у все більш короткі терміни [3]. З прискоренням темпу життя сучасного суспільства, нав'язуванням моделі успіху чоловікам, яка заснована на виконанні максимальної кількості завдань у все більш короткі терміни, відбувається формування ургентної аддикції [4, c. 113]. Ургентна залежність виникає у чоловіків у разі висування великих завдань при незавершеності старих, попадання в ситуації, коли потрібно вирішити кілька проблем в обмежений час … для більшості чоловіків такий стан може викликати різні аддиктивні прояви [5, с. 50]. Як показують дослідження О.Л. Шибко [6], ургентна адикція найчастіше спостерігається у чоловіків (41-55 років) і в жінок періоду середньої дорослості (26-40 років). Вивчення ургентної залежності у період молодості, визначення її зв’язку із особливостями організації часу життя чоловіків залишаються недостатньо дослідженими, що і зумовило актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження: виявити особливості ургентної залежності у чоловіків різного віку.

Вибірку склали 50 чоловіків періоду молодості. Серед яких 1 група (періоду ранньої молодості) – 25 чоловіків віком 19-21 років; 2 група (періоду пізньої молодості) – віком 25 чоловіків 30-35 років. У дослідженні було використано методику діагностики ургентної залежності О. Л. Шибко [6, с. 33-38]. Для математико-статистичної обробки результатів застосовано t - критерій Ст'юдента для незалежних груп.

Вірогідно вищі показники по шкалі «роботоголізм» встановлено у чоловіків періоду пізньої молодості (33,70±0,86) порівняно з чоловіками періоду ранньої молодості (31,20±0,93); t =1,97; p≤0,05. Показник за шкалою «особистий час» у цій групі складає 29,96±1,33 та є вірогідно вищим, ніж у групі чоловіків віком 19-21 років (26,32±1,33); t =1,94; p≤0,05. Показники за шкалою «міжособистісні стосунки» у другій групі є вірогдно вищими (29,62±0,91) на відміну від другої (26,32±1,01); t = 2,44; p ≤ 0,01. Також виявлено вірогідні розбіжності за шкалою «загальна вираженість ургентної аддикції» (113,80±2,58 у першій групі; 125,96±2,36 у другій групі; t =3,48; p≤0,001). За шкалою «темп життя» показники у першій та другій групах склали 31,52±1,49 та 33,42±1,14 відповідно. Вірогідні відмінності між групами за цією шкалою встановлені не були.

Висновки. Чоловіки віком 30 - 35 років характеризуються більш вираженим патологічним потягом до роботи, більшою схильністю жертвувати особистим часом заради виконання професійних обов'язків. Представникам цієї групи є притаманною більша вираженість ступеня впливу часу на особистість та емоційну сферу в контексті переживання нестачі часу. Вони більш схильні вважати, що можуть «контролювати» час, самостійно «організувати» його, проте перебувають під тиском часу. Ці досліджувані приділяють більше часу роботі, що обумовлює меншу здатність до задоволення потреб в інших сферах життя - сім'я, друзі тощо; більш схильні будувати міжособистісні відносини в професійній сфері, спілкуватися в ситуаціях вирішення виробничих питань. Загальний рівень ургентної аддикції у цій групі є вірогідно вищим, що відбиває більшу схильність чоловіків в віці 30-35 років приділяти більше часу професійній діяльності, більшою мірою контролювати свій час, ігнорувати минуле та майбутнє.

Перспективи дослідження ми вбачаємо у виявленні психологічних детермінант ургентної залежності у чоловіків різного віку з метою створення та специфікації відповідних корекційних програм.

Література

1. Сельченок К.В. Психология зависимости. Хрестоматия / К.В. Сельченок. – Минкс: Харвест. – 2005. – 596 с.

2. Шибко О.Л. Ургентная аддикция как форма аддиктивного поведения личности / О. Л. Шибко // Психологический журнал. - 2006.- №3(11). - С. 65-68.

3. Короленко Ц.П. Психосоциальная аддиктология // Ц.П. Короленко, Н.В. Дмитриева. - Новосибирск, Изд-во «Олсиб», 2001. - 251с.

4. Бодров В.А. Проблема преодоления стресса. Процессы и ресурсы преодоления стресса / В.А. Бодров // Психологический журнал. – 2006. – Т.27. - № 2. - С. 113-123.

5.Слюсарь В. В. Диагностика ургентной аддикции у работников негосударственных предприятий с различными донозологическими паттернами употребления психоактивных веществ / В.В. Слюсарь // Медична психологія. - 2014. - №1. – С. 49 – 54.

6. Шибко О. Л. Диагностика ургентной зависимости / О.Л. Шибко // Психологический журнал, 2008. - №1. – С. 33 – 38.