Технические науки/ Охрана труда

к.т.н. Крюковська О.А., студ. Передистий Б.О.

Дніпровський державний технічний університет, Україна

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів агломераційного виробництва

В процесі технологічних операцій агломераційного цеху створюються несприятливі умови для обслуговуючого персоналу. За умовами праці основними небезпечними ділянками виробництва агломерату є: відділення дроблення і транспортування підготовленого продукту; відділення згрудкування шихти; спікальне відділення; відділення готового продукту. Кожній з ділянок відповідає устаткування та умови праці. Дробарки та грохоти виділяють пил, шум та вібрації і є потенційними джерелами травматизму, аварій та профзахворювань, призводять до виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Основними шкідливими виробничими факторами в агломераційному цеху є: тепловиділення від технологічного обладнання, готового агломерату; газовиділення, що утворюються при обслуговуванні приймалень та шихтових бункерів, запаленні шихти; пиловиділення, що утворюються при дробленні вапняку та коксу, при проходженні сипучих матеріалів через грохоти, при транспортуванні матеріалу через вузли перевантаження, транспортуванні сипучих матеріалів бункери накопичувачі, при транспортування сипучих матеріалів з бункерів до барабана змішування шихти, при транспортування матеріалу від барабана змішування шихти до барабану згрудкування шихти, при отриманні готової продукції та рециклінгу повернення; виробничий шум і вібрація (дробарки, грохоти, обслуговування приймалень та шихтових бункерів, вентиляційні системи, конвеєрна агломераційна машина).

Джерелами тепловиділень в агломераційному виробництві є запалювальний горн, експлуатаційні пристрої транспортування агломерату та циклу повернення.

Загазованість повітряного середовища агломераційного цеху незначна, але під час спікання аглошихти в повітря виробничого приміщення в незначних кількостях потрапляють токсичні гази [1].

Шкідливий вплив на людину чинить пил. Відділення дроблення є найбільш значущим джерелом пиловиділення фізико-хімічний склад пилу фабрик згрудкування різноманітний і залежить, головним чином, від джерела виникнення. Наявність в повітрі пилу, що містить оксиди Fe може викликати найбільш важкі захворювання, що отримали назву пневмоконіози, а використання вапна створює несприятливі умови праці через забруднення повітря тонким їдким вапняним пилом. Також у великих кількостях виділяють пил шихтові матеріали, що транспортуються, конвеєрами та у вузлах перевантаження матеріалів. Основні властивості агломераційного пилу наведено у таблиці 1.

Таблиця 1- Властивості агломераційного пилу

Показник	Розмір частинок, мкм
	˃5	0,1-5	0,001-0,1	˂0,001
Характеристика частинок	Грубо дисперсні	Тонко дисперсні	Колоїдні	Молекулярні
Видимі при спостеріганні	Видимі простим оком	Видимі під мікроскопом	Видимі під ультрамікроскопом	Не видимі під ультра мікроскопом
Можливість затримання на фільтрах	Затримуються на паперових фільтрах	Не затримують ся на паперо вих фільтрах
Здатність до дифузії	Не здатні	Майже не здатні	Здатні з малою швидкістю	Здатні

Крім шкідливих виробничих факторів в агломераційному виробництві присутні небезпечні виробничі фактори: захоплення працюючих механізмами приводу та обертовими дробарок; засипання людей в бункерах при шуруванні застряглих матеріалів; електрика (внутрішньо цехова електрична мережа, електричне обладнання, електроприводи, електродвигуни; також для прибирання робочих приміщень використовується гідрозмивання, тим самим створюється підвищена поразка персоналу електричним струмом); отруєння газами (при аварійній зупинці ексгаустера, із шихти, що спікається виділяється велика кількість шкідливих газів; при обслуговуванні газовідвідної системи спікальних машин серйозну небезпеку представляє можливість отруєння при чищенні газоходів у результаті проникнення димових газів із збірного димового борова); падіння з висоти; наїзд чи придавлення працюючих при обслуговувані прибиральних шляхів від агломерату.

Наявність небезпечних та шкідливих виробничих факторів викликає необхідність застосування спеціальних організаційно-технічних заходів, що знижують несприятливу дію на організм людини.

Для зменшення травматизму та аварій проводять інструктажі робітникам і службовцям з техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної охорони.

Крім інструктажів, для забезпечення безпеки праці, має місце професійний відбір, мета якого виявляти осіб, непридатних за своїми фізичними і антропометричним даними до участі в тому чи іншому виробничому процесі.

Професійний відбір працюючих організовує відділ кадрів спільно з медико-санітарною частиною підприємства. Для всіх новоприбулих працівників здійснюється обов’язків медогляд до прийому на роботу. Визначається придатність працівника за станом здоров'я для виконання робіт за фахом. Надалі систематично за затвердженими графіками медсанчастиною проводяться медичні огляди в усіх цехах на виробництві.

Раціональна організація виробництва і праці є однією з умов в справі запобігання травматизму, професійних захворювань і аварій.

Для попередження виробничого травматизму велике значення має організація виконання робіт безпечними способами та прийомами.

Для запобігання аварій і нещасних випадків важливе значення має застосування системи планово-попереджувальних ремонтів, розробка планів ліквідації аварій.

У агломераційному цеху існує цілий перелік небезпечних робіт і окремих технологічних операцій, де є потенційно-небезпечні умови праці або застосовуються небезпечні прийоми роботи. Тому, на виробництві здійснюється контроль за дотриманням працівниками всіх вимог по охороні праці. На самих же робітників покладаються обов'язки: дотримання інструкцій з охорони праці, встановлених вимог поводження з машинами і механізмами, і користування засобами індивідуального захисту. При порушенні цих правил на працівників може накладатися дисциплінарне стягнення (зауваження, догана, звільнення), позбавлення премії.

Для виключення нещасних випадків при виконанні технологічних операцій і обслуговуванні механізмів і машин, забезпечення безпечних і здорових умов праці та запобігання впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів на людину в агломераційному цеху передбачається комплекс спеціальних технічних засобів і заходів таких як механізація і автоматизація. В автоматизованому режимі повинно забезпечуватися автоматичне керування всіма механізмами та технологічними операціями в заданій послідовності, а робочий персонал - здійснювати тільки контроль і нагляд. Устаткування автоматизації необхідно розташовувати на постах керування, в машинному залі, на технологічній лінії.

Дистанційне керування в агломераційному цеху здійснюється за: дробарками та грохотами; транспортування та дозування матеріалів, укладка постелі з пульта управління; охолодженням спеченого агломерату; розподілом на годній продукт та повернення; установкою газовідвідної системи.

.

У агломераційному цеху використовують ряд заходів, що сприяють значному зменшенню пиловиділення та запорошеності робочого простору цеху, так як різно дисперсний пил спостерігається на всіх ділянках виробничого циклу агломерації і являє найбільшою загрозою для здоров’я працюючих.

Так, наприклад, при проходженні коксу та вапняку через дробарки та грохоти застосовують закрите устаткування. Транспортування матеріалу здійснюється за допомогою самоплинного та конвеєрного транспорту, з наявністю вузлів перевантаження з одного виду на інший, що супроводжується інтенсивним пиловиділенням , для вирішення проблеми застосовують укриття у вигляді герметичних жолобів. При перевантаженні матеріалу з конвеєра в жолоб, для заглушення пилової хмари застосовують гідро- та парознепилення. Для зниження запорошеності повітря, при проходженні сипкого матеріалу на початку технологічного процесу застосовують повітряно-механічну піну високої кратності. В якості піноутворюючого розчину застосовують 3%-вий водний розчин піноутворювача ПО-1 або новий піноутворювач типу «Углекан». Також зменшенню пилоутворенню сприяє мінімалізіція висоти перепадів матеріалів на транспортерній трасі. Для попередження розповсюдження пилу, розвантажувальні пристрої спікальних машин укладають в суцільний кожух, що служить продовженням укриття машини, завдяки чому розвантажувальна частина знаходиться в зоні розрідження, створюваного ексгаустерами. [3].

Запалювальні горни машин є джерелом значних тепловиділень. Їх теплоізолюють та обладнують ємкими витяжними зонтами з трубами великого перетину, виведеними вище за дах найвищої частини будівлі. Підведення газу до запалювальних горнів і всі газові пристрої повинні бути виконані і експлуатуватися відповідно до вимог техніки безпеки в газовому господарстві металургійних заводів. Для захисту від теплового випромінювання збоку горнів встановлюють сітчасті екрани з водяною завісою. Якщо укриття спікальних машин не доводиться впритул до запалювальних горнів, збоку спікальних стрічок по всій довжині розжареної ділянки шихти також встановлюють вказані екрани. Гарячий агломерат безпечніше передавати металевими транспортерами на обертові охолоджувачі, звідки після грохочення відправляється в бункери доменного цеху. Подачу повернення в шихтові бункери здійснюють транспортерними пристроями закритого типу. [4].

Для зменшення рівнів шуму і вібрації необхідно передбачати герметизація постів управління з пристроєм звукопоглинаючого облицювання внутрішніх поверхонь огороджувальних конструкцій, звукоізолюючі укриття шумливих вузлів агрегатів.

В якості огороджувальних конструкцій вбудованих приміщень і постів управління в агломераційному цеху, передбачається застосування звукоізолюючих стін і перегородок акустично одношарових та двошарових конструкцій.

Передбачено зниження шумових характеристик від устаткування агломераційного цеху. Передбачаються заходи щодо звукоізоляції і звукопоглинання в джерелах виникнення шуму, на шляху його поширення.

З метою зниження шуму, утворюваного дробарками, застосовують: установку прокладок з матеріалів з високим внутрішнім тертям; футерування станини в місцях удару роздробленого продукту зносостійкою гумою; звукоізоляцією завантажувального пристрою і установки дробарки на віброізолятори; облицьовуванням зовнішніх поверхонь деталей і корпусу спеціальними вібдемпфіруючими матеріалами, а також зниженням площень поверхонь,що відбивають шум, повний комплекс дозволяє знизоти рівень шуму на 10-12дБ. Також застосовують знижуючи рівень звукового тиску кожухи та укриття різних конструкцій. Ефективним є зниження шуму за рахунок застосування звукоізоляції всього грохота при повній ізоляції від вібруючого устаткування і фундаменту машини. Вплив укриттів різних конструкцій на зниження рівня звукового тиску приведено в таблиці 2.

Для захисту від впливу несприятливих умов виробничого середовища поряд з колективними засобами захисту необхідно передбачати й індивідуальні засоби захисту працівників.

Таблиця 2 - Зниження звукового тиску конструкціями

Вид укриття	Середньо геометрична частота,Гц
	25	50	100	200	400	800	1000	2000
Звукоізолюючий легкий металевий кожух	-	-	-	4	8	10	10	10
Стаціонарний кожух з гумуючим шаром гуми	-	-	3	10	10	15	18	10
Стаціонарний кожух з герметизацією	3	8	9	13	18	20	20	20
екрани	-	-	2	3	3	6	9	10

Виявлені шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які можуть привести до ряду серйозних аварій, травматизму, аж до смертельного результату. Основним видом подій є вплив рухомих деталей, предметів і вплив запорошеності повітря та звукового тиску, пов'язаних з незадовільною організацією робіт і недостатньою освіченістю персоналу.

Причиною професійного захворювання може слугувати тривалий вплив на організм людини шкідливих виробничих факторів – пилу, звукового та вібраційномго впливу, теплового випромінювання.

Дослідження технологічного процесу в агломераційному цеху дозволили ідентифікувати небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Характерними з них є: теплове випромінювання, наявність шуму і вібрацій, підвищена запиленість, а також вплив рухомих частин механізмів, падіння вантажу з висоти, вплив електричного струму, ймовірність виникнення пожеж, вибухів, викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище.

Література

1. Сторожик Д.А., Демьянець Л.А., Леонова А.В. Леонова А.В. Аглодоменне устаткування. - Київ: Вища школа , 1975.-160с.

2. Злобинский М.М. Охрана труда в металлургии. – М.: Металлургия, 1975.

3. Каракаш А.И. Охрана труда в черной металлургии. – К., 1992.