Бурдейна В.О., Дученко А.П., Прокопчук О.П., Шевчук О.А.,

Князюк О.В.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

СУЧАСНИЙ СТАН BASIDIOMYCETES ВІННИЧЧИНИ

Гриби є важливою складовою частиною гетеротрофного блоку наземних біоценозів. Багато видів грибів утворюють мікоризу з різними породами дерев і кущів. Відомі також і паразити (переважно деревних і чагарникових порід), що завдають значної шкоди лісовому господарству [1, 2, 5].

Сюди ж належать і численні цінні їстівні види, плодові тіла яких багаті білками, вітамінами та мікроелементами і широко використовуються населенням, а також лікарські та отруйні гриби. Серед макроміцетів є рідкісні види, 30 з яких занесені до Червоної книги України (1996) [3, 4, 6]. Отже, вивчення грибів класу базидіоміцети становить як науковий, так і практичний та природоохоронний інтерес.

Територію України в цілому можна вважати відносно добре вивченою в мікологічному плані. Однак, майже не обстеженими залишилися деякі регіони, насамперед територія Вінниччини, яке ми визначили як район наших досліджень. Тут зовсім не вивчене питання поширення грибів у різних типах лісових рослинних угруповань, не з’ясований вплив лісогосподарських заходів на видовий склад і особливості плодоношення грибів. Тому, з огляду на сучасні завдання охорони біорізноманітності лісових природних комплексів, такі лісівничо-мікологічні дослідження є безперечно актуальними і потрібними для організації раціонального ведення лісового господарства.

Метою роботи – виявити закономірності поширення грибів лісових насаджень Вінницького району та вивчити їх видовий склад.

У результаті проведених досліджень на території Вінниччини зареєстровано 49 видів грибів, які належать до 39 родів 15 родин 7 порядків класу Basidiomycetes.

Істотно переважають порядки Agaricales s. str. (18 видів, або 36,7 %) та Polyporales (12 видів, або 24,5 %), частка інших порядків значно менша: Boletales – 8 (16,3 %), Hymenochaetales – 4 види (8,2 %), Russulales – 4 види (8,2 %), Cantharellales – 2 види (4,1 %) та Thelephorales 1 вид (2,0 %).

Серед родин найбільшою є Polyporaceae (7 видів, або 14,3 %), Boletaceae (7 видів, або 14,3 %) та Fomitopsidaceae (5 видів, або 10 %). На другому місці знаходяться родини Hymenochaetaceae (4 види, або 8,2 %), Tricholomataceae (4 види, або 8,2 %), Amanitaceae (4 види, або 8,2 %) та Russulaceae (4 види, або 8,2 %). Третє місце займають родини Agaricaceae (3 види, або 6 %) та Coprinaceae (3 види, або 6 %). Четверте місце посідають родини Cantharellaceae (2 види, або 4,1 %) та Cortinariaceae (2 види, або 4,1 %). На п’ятому місці знаходяться родини Thelephoraceae (1 вид, або 2,1 %), Paxillaceae (1 вид, або 2,1 %), Entholomataceae (1 вид, або 2,1 %) та Strophariaceae (1 вид, або 2,1 %).

До найчисельніших у регіоні належать роди Amanita – 4 види (8,2 % від загальної кількості), Phellinus – 2 види (4,2 %), Boletus – 2 види (4,2 %), Leccinum – 2 види (4,2 %), Agaricus – 2 види (4,2 %), Coprinus – 2 види (4,2 %), Russula 2 види (4,2 %) та Lactarius 2 види (4,2 %). На ці 8 родів, які об’єднують 18 видів, припадає 37,6 % усіх видів базидіоміцетів, зареєстрованих у Вінницькому районі.

Таким чином, на досліджуваній території зареєстровано 49 видів грибів, які належать до 39 родів 15 родин 7 порядків класу Basidiomycetes. Істотно переважають порядки Agaricales s. str., Polyporales. Серед родин найбільшчисельними є родини Polyporaceae, Boletaceae та Fomitopsidaceae.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бабенко О.А. Макромицеты заповедного урочища «Кишево» (Балтский район, Одесская область) / О.А. Бабенко // Матеріали IV Всеукраїнської студентської наукової конференції «Сучасні проблеми природничих наук», Ніжин, 22-23 квітня 2009 р. – Ніжин : Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. – 2009. – С. 3.

2. Іваненко О. М. Нові та рідкісні види афілофороїдних грибів Київського плато / О. М. Іваненко // Актуальні проблеми ботаніки та екології : Матеріали Міжнародної конференції молодих вчених, 9-13 серпня 2011 р., м. Березне. – К.: ТОВ «Велес». – 2011. – С. 28-29.

3. Криклива С. Д. Вивчення лікарських рослин при проведені навчально-польової практики з ботаніки / С. Д. Криклива, О. А. Шевчук, Т. О. Болоховська, Л. А. Клімас // Вісник Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. – Вінниця, 2007. – 11(2). – С. 718-722.

4. Саркина И. С. Макромицеты (Basidiomycetes: Russulaceae) буковых лесов горного Крыма / И. С. Саркина // Экосистемы, и хоптимизация и охрана. 2010. – Вып. 3. – С. 35-41.

5. Фокшей С. І. Макроміцети Національного природничого парку «Гуцульщина» / С. І. Фокшей // Актуальні проблеми ботаніки та екології : Матеріали Міжнародної конференції молодих вчених, 9-13 серпня 2011 р., м. Березне. – К.: ТОВ «Велес». – 2011. – С. 42-43.

6. Шевчук О.А. Зошит для лабораторних занять з мікології для студентів природничо-географічного факультету ОКР «бакалавр» напряму підготовки : 6.040102 Біологія* денної та заочної форми навчання/ О.А. Шевчук, Л.А. Голунова. – Вінниця, 2012. – 51 с.