Економічні науки/7. Облік та аудит

К.е.н. Булкот Г.В., студентка Харюкова М.І.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

КОНТРОЛЬ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Сучасний розвиток ринкових відносин потребує поглибленого вивчення поняття фінансові результати. Незалежно від виду діяльності, форми управління, розміру кожен суб’єкт, який провадить господарську діяльність отримує доходи і несе витрати. Головною метою підприємства є отримання прибутку і пошук шляхів його зростання, тому саме правильний облік фінансових результатів і коректне відображення їх у звітності покращують фінансово-майновий стан компанії. Для забезпечення таких умов необхідно впроваджувати певні заходи для контролю достовірності визначення та відображення фінансових результатів.

Суб’єкт господарювання провадить власну господарську діяльність, для забезпечення якої необхідно здійснити певні витрати. Однією з основних частин затрат є собівартість продукції, товарів, робіт і послуг, які формує підприємство. Основна мета здійснення витрат підприємством – отримання доходів. Саме доходи від продажу основного виду продукції, товарів, робіт, послуг формують найчастіше левову долю прибутків підприємства і накопичується на рахунку 70 «Доходи від реалізації». Доходи і витрати з рахунків списуються на загальний рахунок 79 «Фінансові результати».

Оскільки прибуток є основним джерелом внутрішнього фінансування та можливостей майбутнього розвитку підприємства, а також показником поточної успішності, необхідно здійснювати систему заходів щодо контролю правильності обліку фінансового результату та відображення його у звітності підприємства. Для того, щоб впливати на результат господарювання, оцінювати дії та рішення варто не лише слідкувати за правильністю обчислення прибутку або збитку підприємства за період, аналізувати динаміку минулих років, а необхідно здійснювати контроль на усіх циклах діяльності. Оскільки фінансовий результат є розрахунковим показником, то логічно перевіряти окремі його складові, а саме доходи і витрати за джерелами їх виникнення. Попередній контроль на підприємстві означає аналіз планів, проектів та кошторисів. На цьому етапі можна проаналізувати раціональні можливі варіанти планів рішень прийнятим орієнтирам підприємства та загалом прийнятій стратегії суб’єкта господарювання. Документами, які можуть підтвердити план чи кошторис можуть бути акти, бухгалтерські довідки, накладні, розрахунково-платіжні відомості, рахунки-фактури, що показують обсяги витрат у минулих роках. Первинними документами щодо доходів визнаються прибуткові касові ордери, виписки банку, рахунки-фактури, акти інвентаризації, розрахунки бухгалтерії. Особливо важливо, щоб такі документи мали всі необхідні реквізити, були арифметично правильними та завізовані відповідними посадовими особами, що несуть юридичну відповідальність. Проте при перевірці планів варто враховувати індекс інфляції, ринкові умови, політичні та соціальні аспекти. Поточний контроль здійснюється безпосередньо під час виконання робіт, надання послуг або виготовлення продукції. Даний етап передбачає, що витрати можуть утворюватися непередбачено через браковану продукцію, в результаті несправності системи або халатності працівників, незвичайних подій як погодні умови.

Наступний контроль є не менш значимим для підприємства, не зважаючи на те, що відбувається після закінчення процесу виробництва або надання послуг. Така перевірка дає змогу проаналізувати всі документи, які підтверджують здійснення операцій, зіставити дані з актами звірки контрагентів-постачальників, зробити висновки про корисність витрат. Також проглянувши інформацію про наявність коштів, що поступили на рахунок або готівкою, рахунки-фактури та дебіторську заборгованість, загалом можна визначити обсяги та джерела отримання доходів.

Щодо контролю витрат, то для певних підприємств доцільно здійснювати його також за підрозділами або відділеннями. Якщо суб’єкт господарювання великих розмірів, потрібно слідкувати скільки та яких витрат здійснює кожен відділ та чи раціональні вони. На основі цього можна приймати рішення про удосконалення системи фінансування певних частин фірми з метою збільшення прибутку та підвищення ефективності діяльності. У свою чергу доходи можна контролювати через призму контрагентів, від яких вони отримані, або видів діяльності, якщо доходи не від основної діяльності. Таким чином, керівництво зможе приймати рішення про пріоритетність певних покупців, встановлення міцних професійних зв’язків та закріплення на ринку у лідерських позиціях. Також проблемою, яка може виникнути при формування доходів і витрат, є можливість їх правильного визнання та віднесення на вірний субрахунок відповідно до нормативно-правової бази.

Відповідно до структури звіту про сукупний дохід контроль фінансових результатів умовно можна поділити на наступні етапи:

1) Перший етап передбачає перевірити правильність формування валового доходу. Задля цього необхідно переглянути документальне підтвердження отримання складових доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та особливостей утворення собівартості реалізованої продукції.

2) Другий етап має на меті визначити коректність прибутку до оподаткування. Це означає контроль відповідності та правильності визнання витрат періоду (адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат) та інших операційних доходів. Проте у даній частині Звіту про фінансові результати також враховуються витрати і доходи від інвестиційної та фінансової діяльностей.

3) Третій етап - контроль витрат з податку на прибуток. Ця частина перевірки є досить важливою, оскільки сума податку має бути правильно визначена для перерахунку в фіскальні органи відповідно до законодавства, щоб уникнути штрафних санкцій. Також варто зазначити, що особливо потребує уважності формування об’єкта оподаткування.

Згодом можна здійснити контроль обліку та розподілу власне чистого прибутку. Після списання прибутку або збитку на рахунки власного капіталу, результат має розподілятися з метою розширення виробництва (здійснення інвестицій, закупівлю основних засобів), створення резервних фондів або на інші потреби підприємства. Важливо перевіряти правильність та обґрунтованість розподілу фінансового результату на такі напрямки розвитку діяльності фірми.

Таким чином, контроль фінансових результатів є досить трудомісткою процедурою, що займає певну кількість часу та потребує необхідної кваліфікації. Тому, важливо розробити уніфіковані положення та нормативно-правове забезпечення для полегшення діяльності підприємств і зменшення ризику помилки. Складність для перевірки становить невідповідність між базою оподаткування податком на прибуток за фінансовим та податковим обліком. Отже, даний аспект теж потребує узгодження між фіскальною службою і бізнесом. При перевірці можна обирати спосіб, який найкраще дозволить розкрити особливості формування доходів, витрат та фінансових результатів підприємства і відповідатиму специфіці діяльності суб’єкта господарювання.

Література:

1. Левицька С. Фінансові результати господарської діяльності як об’єкти бухгалтерського обліку та менеджменту / С. Левицька // Бухгалтерський облік і аудит. - №12. – 2015. – с. 2-13.

2. Туз О.К. Організація системи внутрішнього контролю фінансових результатів діяльності підприємства / О.К. Туз, А.В. Бурковська // Глобальні та національні проблеми економіки. – Вип.8. – 2015. – с.644-646.