Мирошніченко М.О                                                         

                                                                                          Студента ПЗ-16-1м

               Дніпропетровського  університету імені Альфреда  Нобеля,Україна

 

 Особливості проведення судової реформи в Україні

 

                 Реорганізації судової системи-наболіла тема обговорюється все частіше і частіше. Неодноразово піднімається питання про перехід до так званні 3-х ланковий системі судів. Що ж це таке?

                При 3-ланковий системі ліквідуються спеціалізовані суди касаційних інстанцій, Верховний Суд стає єдиним касаційним судом.

                 Також в рамках судової реформи уряд передбачив спрощення ряду судових процедур - місцеві суди повинні взяти на себе левову частку відповідальності за встановлення справедливості по відношенню до кожного громадянина України. В рамках цієї роботи в парламент також будуть внесені проекти змін в усі процесуальні кодекси України.
                 
              Судова реформа, про яку так довго говорили на всіх поверхах законодавчої, виконавчої і, природно, судової влади, таки зрушила з місця. Найдовший в історії вітчизняного парламентаризму законопроект №6232 (розглядався сім пленарних днів) вніс серйозні зміни в діючі кодекси та інші законодавчі акти. Оптимісти розцінили це як впевнений крок до європейських цінностей і світовим стандартам правосуддя.

             Противники нововведень заявили зворотне, зазначивши, що реформа і все з нею пов'язане ні на користь судовій системі. Доводи? Їх, на жаль, вистачає. Справи надовго зависли. Дефіцит суддів величезний. Шість районних судів взагалі закриті, і відправляти правосуддя там нікому. Подейкують, на зміну нинішній судовій реформі нібито вже готують наступну.
               Механізм судової реформи збудований таким чином, що фактично вона стартує з Верховного суду, в структурі якого створюється Велика палата, куди увійдуть касаційні господарський, адміністративний, цивільний та кримінальний суди, Всі, хто хотів взяти участь у відкритому конкурсі, могли спробувати свої сили.


                Серед претендентів були адвокати, вчені, але переважали судді. Кілька людей - з Верховного, а ось з апеляційних і місцевих судів - багато. Хочеться думати, що відбирали дійсно кращих. Це був новаторський конкурс: відкриті, в онлайн-режимі співбесіди, допитливі перевірки Громадської ради доброчесності, психологічне тестування на визначення рівня IQ, багато іншого.
             Вимоги до кандидатів були вкрай високі . Чи запрацює Верховний суд так, як повинен? Ми сподіваємось, що так. Чи відбудеться це швидко? На нашу думку це досить довгий процкс. Миттєвого результату очікувати не доводиться. Поки будуть призначені всі судді Верховного суду, приступлять до виконання обов'язків, поки з'являться перші рішення, пройде не місяць, не два і не три. Мінімум лише через півроку, а то й рік можна буде говорити про результати судової реформи. Тоді почнеться власне процес перезавантаження. До того все, що стосується реформи, - просто розмови і нічого більше.
У числі претендентів на посаду у Верховному суді був суддя Львівського окружного адміністративного суду, в минулому адвокат, Володимир Кравчук. Він увійшов в число переможців. Але при цьому вважає, що найближчим часом чекати кардинальних змін не доводиться - це питання завтрашнього дня.
Що з цього правда? Як проходило оновлення Верховного суду? Позначаться новації на якості правосуддя? Чи виграє в результаті пересічний громадянин?
           За великим рахунком, реформа давно назріла. І добре, що вона відбувається. Але потрібно скорегувати процес таким чином, щоб її результати давали людям впевненість у чесності, оперативності, справедливості рішень. Тому, хто звернувся до суду, грубо кажучи, все одно, що там відбувається. Для нього важливо, що рішення не буде куплено, але буде виконано. Що візьме гору не право сили, а сила права. В данній ситуації слід звернути увагу на те, що говорять люди про те, коли подали свої заяви, як довго їм чекати розгляду справи по суті.
              Це, на жаль, не дні, не тижні - кілька місяців. Так не має бути. Потрібно впроваджувати нові, ефективні технології, електронні системи, як-ніяк XXI століття надворі. Можливо, і єдині вікна будуть, за прикладом соціальних служб, щоб спростити спілкування з чиновником і мінімізувати корупційну складову. Якщо людина по-справжньому довіряє суду, то, навіть програвши, не скаже іншого і не засумнівається в його об'єктивності.
                 Дискусії про судову реформу ведуться давно, експерти сходяться в тому, що вона необхідна. Але те, який варіант все ж буде прийнятий і чи задовольнить він суспільний запит, можна буде сказати лише згодом. Поки ж суспільство чекає результатів люстрації, адже відновити довіру до судової системи не можна лише прийнявши закон з відповідною назвою. Можливо, розширення повноважень Верховного Суду Укаїни та перекроювання структури судів і вирішить проблему судової влади.