ЛЮДСЬКИЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ

Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сучасна інноваційна економіка розглядає використання інтелектуального капіталу в процесі виробництва, зростання його частки в загальній вартості підприємства.

Інтелектуальний капітал характеризує знання, інтелектуальний потенціал організації та включає в себе такі складові: людський капітал, організаційний або структурний та споживчий капітал.

Важлива роль у розробці теоретичних засад інтелектуального капіталу належить таким вченим, як Агарков О., Марков Н., Бутнік – Сіверський О., Стрижак О., Макаров Ю., Стюарт Т. та ін.

Ми постійно зіштовхуємось з інтелектуальним капіталом який формується з інтелектуальних ресурсів, які є нематеріальними.

На результати діяльності підприємства мають великий вплив нематеріальні фактори. Знання, здібності відіграють важливу роль у створені багатства, забезпечують розвиток суспільства. Під розумінням інтелектуального капіталу виступає аналіз вкладеної праці, тобто кількість та якість наданих послуг працівників на підприємстві.Таким чином, створення додаткової вартості підприємства виникає у наслідок використання здібностей працівників та колективу в цілому [1]. Завдяки продуктивному використанню інтелектуального капіталу підприємство може отримати прибуток.

Таким чином, можна сказати, що інтелектуальний капітал дає змогу створювати цінності та забезпечує конкурентоспроможність як окремим підприємствам, так і суспільству загалом, іншими словами, це сума знань, досвід, професійна підготовка та інтуїція всіх працівників підприємства, установи чи держави. До цього слід додати напрацьовані людські зв’язки, інформацію у вигляді баз даних, інтелектуальну власність, комп’ютерну мережу, що миттєво опрацьовує і передає інформацію всім працівникам відповідної структури, завдяки чому вдається швидко і адекватно реагувати на зміни ринкового середовища.

В основі концепції інтелектуальний капітал лежить теорія людського капіталу.

Людський інтелектуальний капітал визначається такими аспектами як знання, освіта, кваліфікація, уміння, навички, здібності, моральні цінності, культура праці, ставлення до роботи та до клієнтів [2].

Людський капітал, як елемент функціонування соціально організованої людської системи, знаходиться в приватній власності, тобто є особистим благом і не може бути власністю підприємства. Тобто інтелектуальний капітал виражається у вигляді нематеріальних активів, які в свою чергу виражаються як власність, яка має певну грошову вартість але не має фізичного втілення

Таким чином, можна стверджувати, що саме завдяки новим пізнанням, вмінням накопичувати, аналізувати інформацію, створюють умови для розвитку інтелектуального людського капіталу, який через деякий час принесе доходи.

На сьогоднішній день, інтелектуальний капітал виступає головним ресурсом сучасних підприємств, від якого залежить подальший їх розвиток та продуктивність.

Інтелектуальний капітал дає змогу економити техніку, заощаджувати кошти і матеріальні засоби, вивільняє фінанси, підвищує життєздатність учасників економічного процесу, а також сприяє зростанню прибутковості економічної діяльності. Уміння користуватись інтелектуальними фондами перетворюється на першочергове завдання бізнесу.

Успіх підприємства залежить не лише від технічного обладнання та коштів вкладених у розвиток бізнесу, але і від освіченості працівників, їх вміння використати свої знання, починаючи з керівної ланки підприємства закінчуючи виконавчою. Від вірності прийняття рішень керівником, від вміння його організувати та вміння керувати процесами залежить подальша організація трудової діяльності колективу, застосування їхніх знань та навиків у виконанні роботи.

Людський капітал не відображається у складі активів підприємства, так як він не належить йому. Приріст виникає за рахунок набуття нових знань персоналом, які здатні принести вигоду підприємству, а також за допомогою ефективного застосування їх працівниками. В якості підвищення людського капіталу проводяться такі заходи як, підвищення освіченості працівників, накопичення ними професійних навичок з часом, підвищення мобільності та отримання більш обширної інформації. Таким чином, під людськими активами розуміють сукупність колективних знань працівників підприємства, їхні творчі здібності, уміння вирішувати проблеми, лідерські якості, підприємницькі та управлінські навички. При цьому, на відміну від ринкових інтелектуальних та структурних активів, людські активи не належать компанії.

Людський капітал може вважатися лише тимчасово залученими коштами, які відносяться до пасивів, на зразок боргових зобовязань,а також у звязку зі своєю неосяжністю не може бути оціненим.

Для зростання продуктивності праці працівників необхідно розробляти стратегії покращення професійної підготовки, на всіх рівнях, у тому числі навчальних програм. Удосконалювати рівень управління освітніми закладами, підготовки викладачів, розробляти програми ліквідації неграмотності на національному, регіональному і міжнародному рівнях і сприяти їхньому впровадженню, сприяти в опануванні навичками електронної грамотності, шляхом розробки й організації курсів для персоналу.

1. Агарков О. Інтелектуальний капітал державного управління України: структура і перспективи розвитку // Грані. – 2004.- №2.- С. 106 - 112.

2. Інозємцєв В.Перспективи постіндустріальної теорії в змінюючому світі // Нова постіндустріальна хвиля на Заході. Антологія / Під ред.В.Л. Інозємцєва.- М.: Academia, 1999.