Экономические науки/ 4. Инвестиционная деятельность в фондовые рынки

Марго Аліна

Науковий керівник - к.е.н., доц. Томчук В.В

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Облігації внутрішньої державної позики як інструмент фінансування бюджетного дефіциту

Фінансування бюджетного дефіциту нашої держави та пошук найоптимальніших джерел його покриття є актуальною проблемою сьогодення. До 1998 року в Україні дефіцит державного бюджету покривався переважно за рахунок прямих кредитів НБУ, тобто емісії грошей. Це призводило до таких негативних наслідків, як високі темпи інфляції запровадження жорсткої монетарної політики, що зумовлювало підвищення соціальної напруги та посилення платіжної кризи. У 1996 році запроваджено ринкові засоби формування і регулювання державного бюджету – уряд здійснив першу емісію облігацій внутрішньої державної позики.

В Статті 10 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» визначено, що облігації внутрішньої державної позики України (ОВДП) – це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу згідно умов розміщення облігацій. Відповідно до процедури розміщення ОВДП власниками облігацій можуть виступати юридичні та фізичні особи, як резиденти так і нерезиденти.

Ми вважаємо, що державні облігації є одним з найважливіших інструментів фінансування дефіциту бюджету, а, отже, покриття державного боргу. Здійснення державою внутрішніх запозичень, а саме випуску ОВДП та казначейських зобов’язань, є більш ефективним інструментом боротьби з недостатністю бюджетних коштів, ніж додаткова грошова емісія, а тому є доцільним розвиток саме такого способу акумулювання фінансових ресурсів до бюджету.

Проте в нашій державі не оцінили належним чином переваги та ефективність використання ОВДП. Законодавство, яке регулює порядок їх обігу є хитким та непрозорим. А деякі урядові накази, здається, створюються з метою зменшення залучення коштів від використання державних цінних паперів, запроваджуючи незрозумілі та необґрунтовані бар’єри та ліміти їхнього функціонування.

Наказом Міністерства фінансів України від 20 травня 2005 року №413 внесено зміни до «Положення про порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внутрішніх державних позик». Зокрема ці зміни передбачають встановлення граничного обсягу набуття у власність облігацій нерезидентами. Граничний обсяг встановлюється комісією з трьох представників Міністерства фінансів України та трьох представників Національного банку України, яка визначає обмеження щодо обсягу облігацій, що і можуть перебувати у власності нерезидентів і обчислюється у гривнях.

Ми вважаємо вищезазначені дії уряду економічно недоцільними. Запровадження граничного обсягу набуття у власність облігацій нерезидентами проводилось, нібито, з метою захисту від спекулятивних дій з боку нерезидентів. Проте на нашу думку жодної гарантії того, що весь граничний обсяг ОВДП не викуплять спекулянти немає. А головне – країна задихається без іноземних інвестицій та знаходиться в постійному пошуку додаткових джерел фінансування Державного боргу – в той час коли у нас існують та «процвітають граничні обсяги їхнього залучення». Держава повинна докладати значні зусилля щодо реанімації українського ринку ОВДП та досягненні максимально можливих обсягів торгів на ньому, адже цей ринок можна розглядати як альтернативу іноземним позикам у міжнародних фінансових інституціях. Прийняття вищерозглянутого Наказу є ще однією штучною перешкодою для покращення ситуації щодо залучення фінансових ресурсів для покриття бюджетного дефіциту через розміщення ОВДП. На сьогоднішній день широке коло фахівців вважають одним із найсуттєвіших недоліків функціонування українського ринку ОВДП саме наявність суттєвих обмежень для доступу економічних суб’єктів до купівлі-продажу ОВДП на вторинному ринку. Отже, наша держава сама створює додаткові перешкоди для обігу ОВДП, в той час коли повинна була робити «кроки назустріч» для зростання попиту на зазначені державні цінні папери.

Загальновизнано, що розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів робить структуру боргу менш ризикованою. В Україні підвищення ролі ОВДП під час фінансування Державного боргу дозволить знизити валютний, відсотковий ризик та ризик пролонгації боргу. Це зумовлено тим, що ефективний ризик внутрішніх запозичень надає можливості уряду збільшити частку зобов’язань, деномінованих у національній валюті з фіксованою відсотковою ставкою та з тривалим терміном погашення у структурі боргу. Активізація внутрішнього ринку позичкових капіталів сприятиме зменшенню вразливості національної економіки до дії зовнішніх шоків, що набуває особливої актуальності в період глобальної фінансової нестабільності.

На нашу думку становлення ефективного ринку внутрішніх боргових зобов’язань в значній мірі залежить від конкретних дій можновладців, а найважливішу роль відіграють саме норми законодавства, що регулюють дану сферу. Тому прийняття законодавчих актів має бути зваженим та економічно ефективним. Крім того в сучасних умовах закони мають бути направлені на стимуляцію та заохочення залучення додаткових фінансових ресурсів саме через розміщення ОВДП. Адже використання ОВДП виступатиме вагомим інструментом мінімізації боргових ризиків і зменшення фінансових витрат у процесі управління державним боргом у довгостроковому періоді.

Список використаних джерел:

1. Закон України „Про цінні папери і фондову біржу” // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1993. - №8. – С. 21.

2. Шаповалов О.В. Депозитні сертифікати та державні облігації // Фінанси України. – 2005. - №1. – С. 82-83.