К.П. Бездітко

Національний фармацевтичний університет

Центральна науково-дослідна лабораторія

дослідження впливу нової вітчизняної мазі
“ЕСтан” на лейкотриєнову ланку запалення

Вступ. Широке розповсюдження проктологічних захворювань, які характеризуються тяжким перебігом, частими рецидивами та недостатнім асортиментом ефективних засобів для їх лікування, обумовлює актуальність пошуку нових препаратів [2]. Перспективними у цьому плані є поліфенольні сполуки природного походження, що здатні впливати на різні ланки патологічного процесу проктологічних захворювань, у тому числі на розвиток запалення [4,5]. Вченими ВАТ “ХФЗ “Червона зірка” під керівництвом к.б.н. І.В.Трутаєва для місцевого лікування зовнішнього та внутрішнього геморою, тромбофлебіту вен аноректальної області, анальної тріщини та проктиту була створена мазь “Естан” на основі екстракту кори дуба та екстракту з насіння каштана кінського. Ці рослинні екстракти містять у великій кількості біологічно активні сполуки поліфенольної природи (біофлавоноїди, дубильні речовини та інше). За даними літератури відомо, що поліфенольні сполуки пригнічують ексудативний компонент запалення шляхом стабілізації мембран та впливу на медіатори запалення, а саме лейкотриєни (ЛТ) [4,5]. При проведенні доклінічних досліджень мазі “Естан” у ЦНДЛ НФаУ під керівництвом д.ф.н., проф. Л.В. Яковлєвої встановлені її виражені протизапальні властивості на моделі термічного запалення стопи у мишей. Метою даної роботи стало експериментальне дослідження впливу нової вітчизняної комбінованої мазі “Естан” на лейкотриєнову ланку запалення.

Матеріали і методи. Використано модель гострого зимозанового набряку стопи у щурів [1]. Препаратами порівняння за спектром фармакологічної дії були обрані вже зареєстровані на ринку України мазь “Геморон” (ФАРМАСАЙНС Інк, Канада; діючи речовини – жир печінки акули, фенілефрін) та „Венозний гель Др. Тайсс” (“Др. Тайсс Натурварен ГмбХ”, Німеччина; діючи речовини – екстракт з насіння гірко каштана та екстракт з квітів календули). Мазь „Естан” використовували в дозі 25 мг/см², препарати “Геморон” та „Венозний гель Др. Тайсс” – 30 мг/см² та 20 мг/см² відповідно. Експериментальні дози були встановлені при проведенні попередніх досліджень та є оптимальними дозами, що повністю всмоктуються у шкіру тварин та достатньо її зволожують.

Гострий зимозановий набряк викликали у 40-а статевозрілих щурів самиць масою 160-175 г субплантарним уведенням 0,1 мл 2% суспензії зимозану виробництва Sigma (США) у праву задню стопу [1]. Досліджувані об’єкти наносили на стопу нашкірно двічі: за 40 хвилин до субплантарного введення зимозану та через 15 хвилин після його введення. Тварин групи позитивного контролю не лікували. Об’єм стопи тварин вимірювали до введення зимозану і через 0,5, 1-у, 2-і, та 3-и години після введення флогогенного агента за допомогою механічного онкометра за А.С. Захаревським. Активність препаратів оцінювали за спроможністю знижувати набряк у порівнянні з групою контрольної патології і розраховували у відсотках за формулою: ПА = ∆V_k - ∆V_д /∆V_k ´ 100%, де ПА – протизапальна активність у відсотках, ∆V_k та ∆V_д – середня різниця в об’ємі набряклої і ненабряклої стопи в групі позитивного контролю та в дослідній групі.

Отримані результати обробляли методом варіаційної статистики (вираховували середнє арифметичне та його стандартну помилку). При застосуванні метода математичної статистики був прийнятий рівень значущості р≤0,05. Для отримання статистичних висновків при порівнянні статистичних виборок відносних перемінних, після того, як однофакторний дисперсійний аналіз виявив відмінності між експериментальними групами, використовували критерій Ньюмана-Кейлса [3]. Для проведення математичних розрахунків застосовували стандартний пакет статистичних програм “Statistica 6,0”.

Результати та їх обговорення. Дослідження впливу мазі „Естан” на лейкотриєнову ланку запалення доцільно було провести на моделі гострого зимозанового набряку [1,6]. Зимозан – структурний полісахарид клітинної оболонки дріжджів, який здатний викликати локальну гостру запальну реакцію. Лейкотрієни розглядаються як одні з найбільш важливих медіаторів на ранній стадії зимозанового запалення, а інгібітори ферменту ліпооксигенази, що приймають участь в їх утворенні, здатні запобігати розвитку запалення, викликаного лейкотрієнами [1,6].

Результати проведеного дослідження наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Вплив мазі „Естан” та препаратів порівняння – мазі „Геморон” та
гелю „Венозний гель Др. Тайсс” на розвиток запалення на моделі
зимозанового набряку стопи у щурів у динаміці (±S)

Групи тварин	Показники	Доза мг/см^2	Динаміка розвитку запалення, години
			0,5 години	1 година	2 години	3 години
позитивний контроль	∆V, ум.од.	-	19,88±1,80	19,38±1,68	16,38±2,06	12,50±1,68
мазь “Естан”	∆V, ум.од.	25	13,38±1,31 *	11,50±0,76 *	9,00±0,33 *	8,13±0,40
	Активність, %		32,7	40,6	45	35
мазь “Геморон”	∆V, ум.од.	30	13,25±1,03 *	14,75±0,92 *	14,50±1,68 **	11,75±1,60
	Активність, %		33,3	23,9	11,5	6
гель „Венозний гель Др. Тайсс”	∆V, ум.од.	20	14,75±1,11 *	14,63±1,16 *	12,88±1,26	10,50±0,63
	Активність, %		25,8	24,5	21,4	16

Примітки:

1. * – відхилення достовірне щодо позитивного контролю, р≤0,05;

2. ** – відхилення достовірне щодо мазі ”Естан”, р≤0,05;

3. ∆V – величина набряку;

4. n=8.

Вже через півгодини після введення флоготропного агента в групі позитивного контролю спостерігався максимальний набряк (табл 1). На 1-й годині ступінь набряку залишався майже на тому ж самому високому рівні, що і в перший термін вимірювання. Після цього ступінь набряку в групі позитивного контролю поступово зменшувався.

На тлі лікування маззю “Естан” набряк пригнічувався протягом всього терміну дослідження (через півгодини, годину та 2-і години достовірно; на 3-й годині реєстрували тенденцію (р=0,06)). У тварин, стопу яких лікували маззю “Геморон” та гелем „Венозний гель Др. Тайсс”, набряк зменшувався достовірно лише через півгодини та годину після введення зимозану (табл. 1). Вже з 2-ї години від початку розвитку запалення на тлі лікування цими препаратами порівняння ступінь набряку був майже на рівні аналогічного показника позитивного контролю.

Таким чином, проведені дослідження показали, що мазь “Естан” за виразністю протизапальної активності на моделі зимозанового набряку стопи у щурів перевершує препарати порівняння “Геморон” та „Венозний гель Др. Тайсс”, що цілком вірогідно пов’язано з потенціюванням дій екстракту кори дуба та екстракту каштана кінського.

Висновки.

1. Мазь “Естан” проявляє достовірну протизапальну активність відносно позитивного контролю на моделі зимозанового запалення стопи у щурів.

2. Протизапальна активність мазі „Естан” перевершує дію мазі “Геморон” та гелю „Венозний гель Др. Тайсс”;

3. Результати проведених досліджень свідчать про доцільність більш поглибленого вивчення мазі “Естан” з метою створення нового препарату місцевої дії для лікування проктологічних захворювань.

Література.

1. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) /за редакцією О. В. Стефанова. – К.: Авіцена, 2001. – 528с.

2. Иофе А.Ю., Ткач С.М., Кузенко Ю.Г // Сучасна гастроентерологія. – 2005. - №2. – с. 92 – 95.

3. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Ехсеl. – 2001. – 320с.

4. Сахарова Т.С., Герасимова О.А. Изучение механизмов противовоспалительного действия новых растительных полифенольных препаратов // IX Российский национальный конгресс «Человек и лекарство», 8-12 апреля 2002.- М.- 2002.- С 689.

5. Flavonoids and tannins: plant-based antioxydants with vitamin character / A. Hassig, W.X. Liang, H. Schwabl et al. // Med. Hypotheses.-1999. -Vol. 52, №5.-P.479-481.

6. Gado K., Gigler G. Zymosan inflammation: A new method suitable for evaluating new anti-inflammatory drags / Agents and Actions.- 1991.- № 1-2 (32).- P. 119-121.