Глазунов О.А.
кафедра стоматології ФПО
КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ СТАН ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ
У ПІДЗЕМНИХ ГІРНИКІВ КРИВБАСА
Резюме. В данном
исследовании представлены результаты изучения клинического состояния твердых
тканей зубов у подземных рабочих горнорудного производства Криворожского
железорудного бассейна. Подтверждена высокая распространенность кариозного
процесса (81,8%) и его интенсивность - КПУ - 5,06. Выявлены особенности клинических
проявлений патологических процессов в твердых тканях зубов и показана их
взаимосвязь с неблагоприятными факторами горнорудного производства.
Summary. In the presented research the data of clinical
state of hard tooth tissues in the underground workers of mining industry of
Kryvoy Rog ore-mining enterprise are presented. There was confirmed a high
prevalence of caries process development (81,8%) and its intensity. There were
revealed peculiarities of clinical manifestations of pathologic processes in
hard tooth tissues and their link with harmful factors of ore-mining industry.
Провідними факторами підземного залізорудного
виробництва, яке має несприятливий вплив на організм
людини, є наступні: підвищена вологість
повітря, залізорудний пил,
бактеріальне забруднення повітря в шахтах, вібрація і
шум при роботі гірничорудного обладнання [4, 6]. Концентрація шахтного пилу на
робочих місцях у середньому становить28,2мг/м3, досягаючи рівня 66,6
мг/м3, перевищуючи ПДК у 15,3 раза [15]. Рівні вібрації перевищують
припустимі норми у 2,7 - 5,1 раза [10]. Робота гірничорудного і шахтного
обладнання супроводжується шумом, інтенсивність якого посилюється у замкненому
підземному просторі і досягає рівнів у 112 - 123 дБ, що перевищує припустиму
норму в 40-120 разів [8].
Негативний вплив на стан здоров'я і організм підземних
робочих має вимушене положення у процесі виробництва, відсутність природного
освітлення, підвищена вологість повітря і коливання температури оточуючого
середовища [4].
Доведено, що тривалий вплив сукупності несприятливих
факторів гірничорудного виробництва негативно впливає на показники здоров'я
гірничоробочих. Захворюваність даного контингенту в середньому становить
2548,4 на 10000,0, причому якщо у 11 % гірничоробочих відмічаються вогнища
хронічної інфекції, то у решти - хронічні соматичні захворювання. При цьому, зі
збільшенням стажу роботи, відмічаються більш тяжкі патологічні зміни в органах
і системах, скорочуються строки ремісії хронічних захворювань, підвищуються
показники сполученої патології в одного працюючого [8, 14].
Достатньо високим рівнем характеризується і
стоматологічна захворюваність у робітників гірничорудної промисловості.
Доведено негативний вплив залізорудного пилу, вібрації, температурних впливів
на різні тканини зубощелепної системи [1, 2, 5, 7, 13].
Мета дослідження - вивчити стан твердих тканин зубів,
оцінити інтенсивність і особливості клінічних проявів як каріозного процесу,
так і не каріозних уражень твердих тканин зубів у залежності від умов праці і
несприятливих впливів підземного гірничорудного виробництва.
МАТЕРІАЛИ ТА
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Проведено огляд порожнини рота і клінічну оцінку стану
твердих тканин зубів у 1193 підземних робочих ВАТ "Криворізький залізорудний
комбінат", гірничорудних шахт "Батьківщина",
"Жовтнева", "Гвардійська", ім.Леніна.
Відповідно до рекомендацій ВООЗ, для обстеження
відібрана вікова група 35-44 років, чоловічої статі.
Розподіл обстежених за професіями наведено на рисунку 1.
Рисунок 1
Оцінку стану твердих тканин зубів проводили виходячи з
наступних критеріїв: індекс поширеності та інтенсивності карієсу зубів (КПУ),
колір та прозорість емалі, ураження твердих тканин зубів некаріозного генезу,
ступінь патологічного стирання зубів.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Проведення клініко-епідеміологічних досліджень стану
твердих тканин зубів у підземних робочих залізорудної промисловості показали,
що найбільш висока поширеність карієсу зубів у бурильників - 99,4% і
прохідників - 98,3% (Рис.2).
Найменший показник поширеності каріозного процесу у ІТР -
61,5% і електрослюсарів -74,4%. Інтенсивність каріозного процесу найвища у
бурильників - 6,71 ±1,01 і прохідників -5,83±1,13.
Звертає на себе увагу той факт, що, окрім уражень твердих
тканин зубів' каріозним процесом, нами відмічено достатньо високий рівень
патологічних змін в емалі зубів у підземних гірничоробочих, таких як зміна
кольору емалі, відлами кутів і ріжучих країв емалі, патологічна стираність
зубів. Частота і характер змін емалі зубів наведені на рисунку 3.
Рисунок 2
Рисунок 3
Відмічено, що високий відсоток клінічних змін у твердих
тканинах зубів мають бурильники - 75,4% і прохідники - 78,2%. У них же у 100%
випадків відмічені відлами кутів, сколи бугрів і ріжучих країв, тріщини емалі.
Саме дана категорія гірничоробочих займається інтенсивною фізичною працею і
найбільш піддана несприятливим факторам підземного видобутку руди.
Характерно, що майже у 30% підземних робочих відмічені
зміни кольору емалі і її прозорості.
Нами також була
відмічена висока поширеність патологічної стираності зубів у бурильників
- 83,9% і прохідників - 83,8%.
Результати клінічного прояву даного патологічного
процесу наведені в рисунку 4.
Проведення клініко-епідеміологічного дослідження служить
основою для подальшого вивчення механізмів розвитку патологічних змін твердих
тканин зубів під дією несприятливих факторів залізорудного виробництва з метою
розробки раціональних схем лікування і профілактики.
Рисунок 4
Висновки
1. У підземних робочих залізорудних шахт відмічаються
ураження твердих тканин зубів як каріозного, так і не каріозного походження,
причому інтенсивність уражень вище у контингенту, працюючого в несприятливих
умовах виробництва.
2. Найбільш значущі патологічні зміни некаріозного генезу
(патологічна стираність, сколи емалі, тріщини емалі, зміни кольору емалі) відмічені
у бурильників і прохідників, чия праця пов'язана з високим фізичним і
психологічним навантаженням.
3. Подальше глибоке вивчення механізмів розвитку
патологічних станів у твердих тканинах зубів дозволить розробити комплексні
схеми лікування і профілактики даних стоматологічних захворювань.
Литература:
1.
Боць М.І. Стоматологічний статус у
гірничих працівників з професійними захворюваннями // Матеріали наук.-практ.
конф., присвячені 20-річчю фак. удосконалення лікарів Дніпропетровського мед.
ін-ту. -Кривий Ріг, 1991.-С 221.
2.
Высочин
В.И. Стоматологические заболевания и уровень временной нетрудоспособности горнорабочих,
контактирующих с тринитротолуолом // Стоматология.- 1991.-№. 5. -С. 82-83.
3.
Выщипан
В.Ф., Макаренко Н.А. Профилактика вибрационной болезни в горнорудной промышленности
// Гигиена труда и
проф. заболевания. .-1985.-№4.-С. 4-7.
4.
Гигиеническая
характеристика условий труда на шахтах Криворожского и Никопольмарганцевого
бассейна и оценка эффективности мероприятий по их изучению: Отчет о НИР
(заключительный) / Криворож.
НИИ гигиены труда и профзаболеваний. -Кривой Рог: 1990.-208 с.
5.
Груздева
А.А. Влияние факторов производственной среды на заболеваемость слизистой
оболочки рта // Проблемы,
достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического
здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та. -Симферополь, 1998.-Т. 134, ч.П.-С.350-355.
6.
Гураль
О.И. Санитарно-гигиенические условия труда и заболеваемость хроническим
пылевым бронхитом на предприятиях горнорудной промышленности Криворожского
бассейна // Лікарська справа.-2005.-№ 1-2.-С. 90-93.
7.
Демнер
Л.М., Молдованов А.Г. Особенности патологической стираемое™ зубов у рабочих угольных
шахт // Стоматология. - 1980. - № 2. - С. 53-55.
8. Збірник статистичних матеріалів з
професійної захворюваності працівників гірничо-металургійного комплексу України
за 1999 рік / МОЗ України, НДІ Укрпроммед; Уклад.: М.Г.Карнаух, В.П.Вищипан,
О.М.Беднарик та ін. - Кривий Ріг: 2000. - 89с.
9. Иванов B.C. Заболевания пародонта. -
4-е изд., перераб. и доп. - М: Мед. информ. агентство, 2001.-300 с.
10. Карнаух Н.Г., Выщипан В.Ф., Науменко
Б.С. Стажевая доза вибрации и вибрационной болезни // Лікарська справа. -2003.
-№ 8. -С. 77-81.
11. Куцевляк В.Ф., Лахтін Ю.В. Індексна оцінка
пародонтального статусу: Навч.-метод. посіб. - Су-ми: ВВП «Мрія-l» ЛТД, 2002. -
80 с.
12. Мащенко И.С. Болезни пародонта. -
Днепропетровск: Коло, 2003. - 271с.
13. Показатели распространенности и
интенсивности заболеваний пародонта у рабочих горно-обогатительного комбината
Кривбасса / В.А.Богатырева, М.И.Боць, Л.С.Гунченко и др. // Экология и
здоровье: Тез. докл. Всесоюз. конф. -Донецк, 1991. -С. 49-50.
14. Состояние здоровья работников
предприятий горнодобывающей промышленности / Н.Н. Молод-кина, О.А. Сизов, Г.В.
Пивоваров, Н.П. Ковшова // Медицина" труда и пром. экология. - 2005. - №
9. - С. 39-41.
15. Сравнительная гигиеническая оценка условий труда на предприятиях горнордной
промышленности Кривбасса / О.И.
Гураль, B.C. Белецкая, Е.Г Бичевская, П.Ю. Рыбкин // Оздоровление окружающей и производственной среды
Приднепровского региона: Тез.
докл. обл. науч.-лракт. конф. - Днепропетровск, 1993.-С. 20-21.