Медицина/7

Глазунов О.А.

Дніпропетровська державна медична академія

кафедра стоматології ФПО

КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ СТАН ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ

У ПІДЗЕМНИХ ГІРНИКІВ КРИВБАСА

Резюме. В данном исследовании представлены результаты изучения клинического состояния твердых тканей зубов у подземных рабочих горнорудного производства Криворожского железорудного бассейна. Подтверждена высокая распространенность кариозного процесса (81,8%) и его интенсивность - КПУ - 5,06. Выявлены особенности кли­нических проявлений патологических процессов в твердых тканях зубов и показана их взаимосвязь с неблагоприятными факторами горноруд­ного производства.

Summary. In the presented research the data of clinical state of hard tooth tissues in the underground workers of mining industry of Kryvoy Rog ore-mining enterprise are presented. There was confirmed a high prevalence of caries process development (81,8%) and its intensity. There were revealed peculiarities of clinical manifestations of pathologic processes in hard tooth tissues and their link with harmful factors of ore-mining industry.

Провідними факторами підземного залізоруд­ного виробництва, яке має несприятливий вплив на організм людини, є наступні: підвищена воло­гість  повітря,  залізорудний  пил,  бактеріальне забруднення повітря в шахтах, вібрація і шум при роботі гірничорудного обладнання [4, 6]. Концентрація шахтного пилу на робочих місцях у середньому становить28,2мг/м3, досягаючи рівня 66,6 мг/м3, перевищуючи ПДК у 15,3 раза [15]. Рівні вібрації перевищують припустимі норми у 2,7 - 5,1 раза [10]. Робота гірничо­рудного і шахтного обладнання супроводжується шумом, інтенсивність якого посилюється у зам­кненому підземному просторі і досягає рівнів у 112 - 123 дБ, що перевищує припустиму норму в 40-120 разів [8].

Негативний вплив на стан здоров'я і організм підземних робочих має вимушене положення у процесі виробництва, відсутність природного освітлення, підвищена вологість повітря і ко­ливання температури оточуючого середовища [4].

Доведено, що тривалий вплив сукупності не­сприятливих факторів гірничорудного вироб­ництва негативно впливає на показники здоров'я гірничоробочих. Захворюваність даного контин­генту в середньому становить 2548,4 на 10000,0, причому якщо у 11 % гірничоробочих відмі­чаються вогнища хронічної інфекції, то у решти - хронічні соматичні захворювання. При цьому, зі збільшенням стажу роботи, відмічаються більш тяжкі патологічні зміни в органах і сис­темах, скорочуються строки ремісії хронічних захворювань, підвищуються показники сполу­ченої патології в одного працюючого [8, 14].

Достатньо високим рівнем характеризується і стоматологічна захворюваність у робітників гір­ничорудної промисловості. Доведено негативний вплив залізорудного пилу, вібрації, темпера­турних впливів на різні тканини зубощелепної системи [1, 2, 5, 7, 13].

Мета дослідження - вивчити стан твердих тканин зубів, оцінити інтенсивність і особливості клінічних проявів як каріозного процесу, так і не каріозних уражень твердих тканин зубів у залежності від умов праці і несприятливих впливів підземного гірничорудного виробництва.

 

 

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведено огляд порожнини рота і клінічну оцінку стану твердих тканин зубів у 1193 під­земних робочих ВАТ "Криворізький залізо­рудний комбінат", гірничорудних шахт "Батьків­щина", "Жовтнева", "Гвардійська", ім.Леніна.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, для об­стеження відібрана вікова група 35-44 років, чоловічої статі.

Розподіл обстежених за професіями наведено на рисунку 1.

Рисунок 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Оцінку стану твердих тканин зубів проводили виходячи з наступних критеріїв: індекс поширеності та інтенсивності карієсу зубів (КПУ), колір та прозорість емалі, ураження твердих тканин зубів некаріозного генезу, ступінь патоло­гічного стирання зубів.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Проведення клініко-епідеміологічних дослід­жень стану твердих тканин зубів у підземних робочих залізорудної промисловості показали, що найбільш висока поширеність карієсу зубів у бурильників - 99,4% і прохідників - 98,3% (Рис.2).

Найменший показник поширеності каріозного процесу у ІТР - 61,5% і електрослюсарів -74,4%. Інтенсивність каріозного процесу найви­ща у бурильників - 6,71 ±1,01 і прохідників -5,83±1,13.

Звертає на себе увагу той факт, що, окрім уражень твердих тканин зубів' каріозним про­цесом, нами відмічено достатньо високий рівень патологічних змін в емалі зубів у підземних гірничоробочих, таких як зміна кольору емалі, відлами кутів і ріжучих країв емалі, патологічна стираність зубів. Частота і характер змін емалі зубів наведені на рисунку 3.

 

Рисунок 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рисунок 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Відмічено, що високий відсоток клінічних змін у твердих тканинах зубів мають бурильники - 75,4% і прохідники - 78,2%. У них же у 100% випадків відмічені відлами кутів, сколи бугрів і ріжучих країв, тріщини емалі. Саме дана кате­горія гірничоробочих займається інтенсивною фізичною працею і найбільш піддана несприят­ливим факторам підземного видобутку руди.

Характерно, що майже у 30% підземних робо­чих відмічені зміни кольору емалі і її прозорості.

Нами також була  відмічена висока поширеність патологічної стираності зубів у буриль­ників - 83,9% і прохідників - 83,8%.

Результати клінічного прояву даного патоло­гічного процесу наведені в рисунку 4.

Проведення клініко-епідеміологічного дослід­ження служить основою для подальшого вивчен­ня механізмів розвитку патологічних змін твер­дих тканин зубів під дією несприятливих фак­торів залізорудного виробництва з метою розроб­ки раціональних схем лікування і профілактики.

Рисунок 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Висновки

1. У підземних робочих залізорудних шахт відмічаються ураження твердих тканин зубів як каріозного, так і не каріозного походження, причому інтенсивність уражень вище у кон­тингенту, працюючого в несприятливих умовах виробництва.

2. Найбільш значущі патологічні зміни некаріозного генезу (патологічна стираність, сколи емалі, тріщини емалі, зміни кольору емалі) від­мічені у бурильників і прохідників, чия праця пов'язана з високим фізичним і психологічним навантаженням.

3. Подальше глибоке вивчення механізмів розвитку патологічних станів у твердих тканинах зубів дозволить розробити комплексні схеми лі­кування і профілактики даних стоматологічних захворювань.

 

 

Литература:

1.     Боць М.І. Стоматологічний статус у гірничих працівників з професійними захворюваннями // Мате­ріали наук.-практ. конф., присвячені 20-річчю фак. удосконалення лікарів Дніпропетровського мед. ін-ту. -Кривий Ріг, 1991.-С 221.

2.     Высочин В.И. Стоматологические заболевания и уровень временной нетрудоспособности горно­рабочих, контактирующих с тринитротолуолом // Стоматология.- 1991.-№. 5. -С. 82-83.

3.     Выщипан В.Ф., Макаренко Н.А. Профилак­тика вибрационной болезни в горнорудной промыш­ленности // Гигиена труда и проф. заболевания. .-1985.-№4.-С. 4-7.

4.     Гигиеническая характеристика условий труда на шахтах Криворожского и Никопольмарганцевого бассейна и оценка эффективности мероприятий по их изучению: Отчет о НИР (заключительный) / Криво­рож. НИИ гигиены труда и профзаболеваний. -Кривой Рог: 1990.-208 с.

5.     Груздева А.А. Влияние факторов производ­ственной среды на заболеваемость слизистой оболоч­ки рта // Проблемы, достижения и перспективы раз­вития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та. -Симферополь, 1998.-Т. 134, ч.П.-С.350-355.

6.     Гураль О.И. Санитарно-гигиенические усло­вия труда и заболеваемость хроническим пылевым бронхитом на предприятиях горнорудной промыш­ленности Криворожского бассейна // Лікарська спра­ва.-2005.-№ 1-2.-С. 90-93.

7.     Демнер Л.М., Молдованов А.Г. Особенности патологической стираемое™ зубов у рабочих уголь­ных шахт // Стоматология. - 1980. - № 2. - С. 53-55.

8.     Збірник статистичних матеріалів з професійної захворюваності працівників гірничо-металургійного комплексу України за 1999 рік / МОЗ України, НДІ Укрпроммед; Уклад.: М.Г.Карнаух, В.П.Вищипан, О.М.Беднарик та ін. - Кривий Ріг: 2000. - 89с.

9.     Иванов B.C. Заболевания пародонта. - 4-е изд., перераб. и доп. - М: Мед. информ. агентство, 2001.-300 с.

10. Карнаух Н.Г., Выщипан В.Ф., Науменко Б.С. Стажевая доза вибрации и вибрационной болезни // Лікарська справа. -2003. -№ 8. -С. 77-81.

11. Куцевляк В.Ф., Лахтін Ю.В. Індексна оцінка пародонтального статусу: Навч.-метод. посіб. - Су-ми: ВВП «Мрія-l» ЛТД, 2002. - 80 с.

12. Мащенко И.С. Болезни пародонта. - Днепро­петровск: Коло, 2003. - 271с.

13. Показатели распространенности и интенсив­ности заболеваний пародонта у рабочих горно-обо­гатительного комбината Кривбасса / В.А.Богатырева, М.И.Боць, Л.С.Гунченко и др. // Экология и здоровье: Тез. докл. Всесоюз. конф. -Донецк, 1991. -С. 49-50.

14. Состояние здоровья работников предприятий горнодобывающей промышленности / Н.Н. Молод-кина, О.А. Сизов, Г.В. Пивоваров, Н.П. Ковшова // Медицина" труда и пром. экология. - 2005. - № 9. - С. 39-41.

15.  Сравнительная гигиеническая оценка условий труда на предприятиях горнордной промышленности Кривбасса / О.И. Гураль, B.C. Белецкая, Е.Г Бичевская, П.Ю. Рыбкин // Оздоровление окружающей и производственной среды Приднепровского региона: Тез. докл. обл. науч.-лракт. конф. -  Днепропетровск, 1993.-С. 20-21.