Секція “Педагогічні
науки”
Дубич С.Я., Євпраксина
О.Л.
Психолого-педагогічні підходи до підвищення якості знань з природознавства в учнів спеціальної школи
Проблема вдосконалення сучасної
освіти відповідно до Державної національної програми “Освіта України 21-го
століття” вимагає подальшої раціоналізації змісту особистісно
орієнтованої освіти та створення новітніх технологій навчання, спрямованих на
формування в учнів цілісного наукового світогляду [1]. Реформування освіти
охоплює і спеціальну школу. В галузі спеціальної освіти особливого значення
набуває розробка психолого-педагогічних підходів до підвищення якості знань розумововідсталих учнів у процесі позакласної роботи, що
виступає підгрунтям для створення інноваційних технологій їх навчання та виховання. Теоретичні аспекти проблеми
психолого-педагогічних підходів до навчання розумововідсталих
дітей висвітлені в працях С.Л. Рубінштейна [2], Ю.К.Бабанського та ін.[3], Г.О.Блеч [4], К.В. Рейди та ін. [5], Сіньова В.Н. [6].
У вивченні питання якості знань з
природознавства на сьогодні досягнуто значних успіхів, визначені причини
неуспішності та засоби підвищення ефективності процесу оволодіння знаннями для
різних категорій учнів в тому числі й розумововідсталих.
Разом з тим, у проблемі якості знань залишається ряд питань психологічного,
дидактичного й методичного характеру, що пов'язані як зі складністю і
неоднозначністю інтеграції природничих знань, так і з необхідністю врахування
особливості навчально-пізнавальної діяльності даної
категорії учнів. Позакласна робота з розумововідсталими
дітьми, як певна сходинка росту якісних змін пізнавальної та особистісної сфери
школяра, вимагає з'ясування характеру її
впливу на результативність засвоєння природничих знань. Одначе,
кількість досліджень психолого-педагогічних підходів до підвищення якості знань
з природознавства у розумововідсталих дітей в процесі
позакласної роботи в спеціальній психології і педагогіці недостатня. У зв'язку
з цим значний науковий інтерес і практичне значення набуває поглиблене вивчення
питання психолого-педагогічного підходу до підвищення якості знань з
природознавства у розумововідсталих дітей під впливом
позакласної роботи.
Аналіз літературних даних дав
можливість сформувати припущення, що психологічно-педагогічний підхід в процесі
позакласної роботи з природознавства у розумововідсталих
дітей може забезпечити підвищення якості знань при умовах здійснення системного
впливу позакласної роботи на розумові дії розумововідсталих
дітей, забезпечення достатності змісту позакласної роботи для формування в
учнів реального уявлення про навколишній світ і про своє місце в ньому,
доступності для сприймання та засвоєння розумововідсталими
учнями природничого навчального матеріалу. В зв'язку з цим ми поставили
завдання дослідити вплив на якість знань розумововідсталих
дітей з природознавства розробленої нами методики позакласної роботи.
Піддослідними були 50 учнів 6-9
класів допоміжної школи Верхньодніпровського спеціального навчально-реабілітаційного
Центру, що мали легку розумову відсталість. Позакласна робота проводилась на
добровільних засадах і була спрямована на розширення й поглиблення знань учнів,
умінь і навичок, на розвиток їх самостійності, творчих здібностей, інтересу до
вивчення природознавства. На відміну від позаурочної роботи, передбаченої
навчальною програмою і обов'язковою для
всіх учнів, позакласна робота не входить в навчальну програму, але за своїм
змістом близька до природничих дисциплін, що вивчаються: ботаніки, зоології,
природи людини, загальної біології. Це, наприклад, проведення систематичних
спостережень серед природи, робота на пришкільній навчально-дослідній
ділянці, у куточку живої природи. Учні займалися озелененням шкільної
території, годівлею птахів, здійснювали екскурсії в природу, слідкували за
дотриманням сприятливих екологічних умов.
Учні кожного класу були розділені
на дві рівні за чисельністю осіб групи, з яких одна являлась контрольною, а
друга піддослідною. При цьому в 6-му класі в
контрольній і піддослідній групах було по 6 учнів, а в 7-му
класі – по 7 учнів, у 8-му й 9-му
класах – по 6 учнв.
Спочатку як в контрольних, так і
в піддослідних групах було проведено ще до початку позакласної роботи перші
базові діагностичні контрольні роботи для визначення початкового рівня якості
знань. Діагностичні контрольні роботи ми складали самі за таксономією цілей Б.Блума. кожна контрольна робота складається з 6-ти запитань
з пройденого на заняттях навчального матеріалу. Перше запитання відображає сформованість знань, рівень розвитку пам'яті, мислення, а
вірна відповідь оцінюється в 3 бали. Друге запитання розкриває сформованість та повноту знань, рівень розуміння,
сприймання взаємозв'язку, доведення. Вірна відповідь також оцінюється в 3 бали.
Третє запитання виявляє в учня усвідомленість
поняття, здатність робити висновки, пропозиції, застосовувати знання на
практиці. Вірна відповідь оцінюється в 2 бали. Четверте запитання перевіряє
здатність здійснювати аналіз, класифікацію, порівнювати, встановлювати
причинно-наслідкові зв'язки. Вірна відповідь оцінюється в 2 бали. П'яте
запитання показує здатність до синтезу, планування, складання алгоритму подій,
систематизації і оцінюється відповідь в 1 бал. Шосте запитання розкриває
здатність учня оцінювати ситуацію, контролювати правильність висновків,
доцільність дій. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Таким чином,
максимально можлива сума балів за контрольну роботу становить 12. Отримані
результати базової контрольної роботи показали, що до початку позакласної
роботи суттєвої різниці в якості знань учнів контрольних і піддослідних груп не
було. (табл. 1). Середній бал вцілому в 6-9 класах
дорівнював 4,4 бали як в контрольних так і в піддослідних групах.
Потім через певний проміжок часу,
коли вже проводилась позакласна робота лише в піддослідних групах, одночасно в
контрольних і піддослідних групах проводилась друга діагностична контрольна
робота за пройденим на заняттях матеріалом, яка показала, що в піддослідних
групах, які займалися позакласною роботою, якість знань з природознавства була
вища, ніж в контрольних (табл. 1). Для отримання більш впевнених результатів
аналогічні досліди з проведенням контрольних робіт проводились ще двічі. При
цьому слід відзначити, що в піддослідних групах якість знань неухильно
зростала, а в контрольних цей показник майже не змінювався (табл. 1).
Таблиця 1. Вплив позакласної
роботи на підвищення якості знань з природознавства в учнів спеціального навчально-реабілітаційного Центру(середня успішність в
балах).
|
№ Контр. роботи |
6-й клас |
7-й клас |
8-й клас |
9-й клас |
В цілому
6-9 класи |
|||||
|
Конт-рольна група |
Піддо-слідна група |
Конт-рольна група |
Піддо-слідна група |
Конт-рольна група |
Піддо-слідна група |
Конт-рольна група |
Піддо-слідна група |
Конт-рольна група |
Піддо-слідна група |
|
|
1(базо-ва) |
4,2 |
4,3 |
4,4 |
4,4 |
4,5 |
4,4 |
4,5 |
4,5 |
4,4 |
4,4 |
|
2 |
4,0 |
4,6 |
4,5 |
4,7 |
4,6 |
4,7 |
4,6 |
4,9 |
4,4 |
4,7 |
|
3 |
4,3 |
4,8 |
4,6 |
5,3 |
4,7 |
5,1 |
4,6 |
5,4 |
4,6 |
5,1 |
|
4 |
4,2 |
5,4 |
4,6 |
5,4 |
4,8 |
5,6 |
4,7 |
5,8 |
4,6 |
5,6 |
Слід відзначити, що позакласна
робота проявляла ефективний вплив на підвищення якості знань з природознавства
в усіх чотирьох класах. Так в 6-му класі якість знань
підвищилась на 1,1 бала, в 7-му класі – на 1,0 бал, в
8-му класі – на 1,2 бала, в 9-му
класі – на 1,3 бала. Отже, в цілому по школі якість знань з природознавства під
впливом позакласної роботи була підвищена в середньому на 1,2 бала (табл.1).
Отримані нами данні приводять до
висновку, що коли в процесі позакласної роботи з природознавства здійснюється
системний вплив на розумові дії розумововідсталих
дітей, коли забезпечено достатність змісту позакласної роботи для формування у
цих учнів уявлення про навколишній світ, усвідомлення їх належності до природи,
і коли природничий матеріал доступний для сприймання та засвоєння розумововідсталими дітьми, позакласна робота з
природознавства створює сприятливі умови не лише для формування у дітей
уявлення про навколишнє середовище і своє місце в ньому, а й сприяє загальному
їх розвитку, веде до підвищення якості знань з природознавства.
Література:
1.
Державна національна
програма “Освіта України 21-го століття” – К.: Компас, 1992. – 30с.
2.
Рубиншетйн С.Я. Психология
умственноотсталого школьника.
– М.: Просвещение, 1986. – 328с.
3.
Бабанський Ю.К., Сластьонін В.А., Сорокін
Н.А.та ін. Педагогіка: Навч.посібник
для студентів медінститутів. – М.:Просвещение, 1988. – 479с.
4.
Блеч Г.О. Педагогічне забезпечення
якості знань розумововідсталих учнів на уроках
природознавства у допоміжній школі // “Дефектологія”, науково-методичний журнал №2,
(44), 2007.с.32-40.
5.
Рейда К.В., Скопінова
Т.І. Основні принципи діяльності школи у вивченні дітей з обмеженими розумовими
можливостями / Механізми та критерії діагностики психофізичного розвитку дітей
в системі корекційної роботи: Наук.-метод.зб.
– Дніпропетровськ, 1999. с.44-45.
6.
Синев В.Н. Коррекция интеллектуальных нарушений
учащихся вспомогательной школы: Автореф.дис.д-ра пед.наук. – М.1988. – 123с.
Відомості про
авторів.
Прізвище: Дубич
Ім’я: Станіслав
По батькові: Якович
Вчена ступінь: кандидат медичних наук
Вчене звання: доцент
Посада: доцент кафедри медичної
психології, психодіагностики та
психотерапії
Організація: Дніпропетровський
національний університет, факультет психології.
Адреса автора: Запорізьке шосе, будинок
68, кв.357.
Місто: Дніпропетровськ
Поштовий індекс: 49041
Домашній телефон: 765 – 79 – 46
Співавтор
Євпраксина О.Л. – студентка факультету післядипломної освіти
Дніпропетровського національного університету.