Секція: фізична культура і спорт

Підсекція: фізична культура і спорт:

проблеми дослідження, пропозиції

Петренко І.І., Петренко В.І.

Житомирський державний технологічний університет

Особливості міжособистих стосунків студентів

ВНЗ на заняттях з фізичного виховання

Постановка проблеми. Вивчення міжособистих стосунків у будь-якій сфері діяльності є надзвичайно складною проблемою, що обумовлено різнобічною залежністю міжособистих стосунків та впливом психологічних, біологічних і соціальних факторів, врахувати які часто буває досить складно.

У зв’язку зі складністю дослідження людських відносин дані, які отримано в результаті навіть із самою старанністю, необхідно розглядати лише як приблизну схему реально існуючих міжособистих стосунків.

Знання особливостей динаміки міжособистих стосунків у студентських навчальних групах полегшує управління його життям, впливає на рухову активність, забезпечує більш цілеспрямоване виховання майбутніх спеціалістів /1, 2, 3/.

Разом з тим, аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що існує недостатня кількість експериментальних досліджень щодо цієї проблеми /4, 5/.

Мета та організація дослідження. Основною метою проведеного експериментального дослідження було вивчення особливостей взаємовідносин студентів ВНЗ на заняттях з фізичного виховання.

В багаторічних дослідженнях ми використовували методи теоретичного аналізу, узагальнення передового педагогічного досвіду, педагогічний експеримент та ізометричну методику /6/.

Ця методика передбачає вибір партнера для спільних дій шляхом відповіді на питання «З ким ти хотів би…», (займатись разом фізкультурою, спортом, «Кого б ти запросив…» в похід, на змагання) і ін. Такого роду питання ми назвали критеріями відбору. Кожний студент групи називає прізвище тих, кого вибирає і записує на папері. На основі таких відповідей складаємо матриці, які дають наглядну уяву про кожного в групі і міжособисті відношення.

В психолого-педагогічній літературі прийняті спеціальні терміни, які визначають положення особистості в міжособистих відношеннях: «Зірка», «Кращий», «Відтиснутий», «Ізольований», «Відкинутий» /7, 8/.

Аналіз матеріалів дослідження свідчить, що характер взаємовідносин у групі визначальний для кожного студента і що більша частина студентів усіх курсів знаходяться в досить сприятливому положенні в системі міжособистих відносин. Більше 42 % студентів І-ІІІ курсів і 36 % – ІV курсів належать до числа «Зірок» або «Кращих». Найбільшу кількість балів отримали «Зірки» (8-10). Така кількість одногрупників вибирає їх для спільних акцій. Ці студенти популярні, але їх в групі небагато – 2 – 3 чол.

«Кращі» – отримують половину, або трохи менше кількості вибирань, які віддають популярному студенту. В групі такий студент отримує 4 – 7 обирань. Разом з тим, кількість «ізольованих» студентів, які не отримали ні одного позитивного вибору, порівняно невелика. Переважна більшість – це «кращі» та «відтиснуті». Характерно, що кожний студент займає те чи інше положення в групі, хоча воно не завжди однакове в ділових і особистих відносинах. Наприклад, студент в ділових відношеннях виявився в ранзі «відтиснутих», а в особистих – «кращий»; інший – в особистих – «зірка», а в ділових – «кращий».

Найбільша активність виявлена в виборі партнерів по критерію «спорт». Необхідність спільної діяльності студентів у спортивній сфері, активна спортивно-масова робота в навчальних групах, масові змагання, ігрова діяльність, вибори фізоргів, а в деяких групах і спортивних командирів відіграла свою роль. Кращі спортсмени в ситуаціях «спорт» виявились в числі «зірок» – 40 %, «кращий» – 28 %. Таким чином, їх статус у цій сфері діяльності достатньо великий, а в інших сферах діяльності він значно нижчий.

Разом з тим, у кожній групі є спортсмени, які не користуються авторитетом. Більше того, до них відносяться часто негативно, намагаються уникнути з ними тривалих контактів, змушені з ними спілкуватися, до їх думки і міркувань не прислуховуються. Це «ізольовані» та «відкинуті» в групі. Крім цих категорій, в кожній групі є «відкинуті» студенти, ті кого називають під час відповіді на питання: «З ким ти не хотів би займатись, відпочивати…?» В навчальних групах таких 2 – 3 студента.

В цікавій ситуації знаходяться студенти, які займають середнє положення в ієрархії групи. В одних випадках вони користуються повагою і прихильністю лідерів, а в інших в аутсайдерів. Ці типи взаємовідношень характерні таким навчальним групам, в яких є спортсмени та студенти з високим рівнем фізичної підготовленості.

За критерієм «навчання» більше 16 % відмінників займають ситуативне лідерство. 28 % виявилися студентами в положенні «кращі» і більше половини (56 %) – «відтиснутими» і «ізольованими». «Відтиснуті» не отримали ні жодного обрання. Таких студентів характеризує громадська пасивність, байдуже відношення до справ колективу, замкнутість, зазнайство, відсутність успіхів у навчанні. За критерієм «керівництво» 41 % активу групи виявилися серед «відтиснутих» і навіть «ізольованих». Багато студентів, які входять в актив групи, мають низький статус і за іншими критеріями.

В групах, де проводились дослідження, і лідери і аутсайдери в виборі партнерів не тільки на заняттях з фізичного виховання, спортивних змаганнях, але і для проведення вільного часу орієнтувалися, як правило, на тих, хто мав приблизно такий же статус, як і вони самі. Але між лідерами і аутсайдерами, якщо і були якісь зв’язки, то дуже слабкі і вимушені. Тому кожний студент намагався підтримувати зв’язки з таким, як сам.

Спільне виконання фізичних вправ студентів з різним рівнем фізичної підготовленості, спортивної майстерності, негативно впливає на психологічний стан. Для «зірок» це пов’язано із втратою задоволення і радості від успішного виконання елементів фізичних вправ, технічних прийомів, зниження інтересу, емоціонального настрою і бажання виконувати фізичні вправи.

«Відтиснуті», «ізольовані» студенти своє небажання спільно виконувати фізичні вправи з лідером групи пояснюють тим, що останні сковують їх рухи, діють пригнічено на психіку своїм глузуванням і вираженим незадоволенням вносять нервозність і метушливість.

В зв’язку з цим, навчальні заняття з фізичного виховання проводимо з урахуванням тих взаємовідносин, які можуть виникнути із-за різного рівня фізичної та спортивної підготовленості студентів. Перевагу надаємо індивідуальній формі організації занять та виконанню завдань в парах (аутсайдерів і студентів із більш вищою фізичною підготовленістю, які відносяться до середньої ієрархічної структури групи).

Другою поширеною формою організації студентів була групова форма. Всі студенти за рівнем фізичної підготовленості діляться на три («сильних», «середніх», «слабких») або дві групи – добре фізично підготовлених (більша частина групи) і з низьким рівнем фізичної підготовленості. Викладачі стверджують, що це самі складні моменти в їх роботі.

Характер спільних заходів, елементи самоуправління в групах з курсу до курсу ми ускладнювали. Актив групи протягом усіх років навчання був працездатним і авторитетним. Тому статус активу (профорг, староста, командир) був достатньо високий і його члени входили, як правило в число «зірок», «кращих». Всі члени активу груп протягом чотирьох років навчання були ситуативними лідерами. За критеріями «керівництво, командири і старости» були лідерами за критерієм «навчання», фізорги – за критерієм «відпочинок і спорт». Оцінка особистих якостей активу, яка виражає їх ставлення до праці, інших людей і до себе, була як правило, позитивною.

Міжособисті стосунки мають вирішальний вплив на особисте задоволення студентів своїм положенням в групі та на ефективність діяльності групи. Дружня атмосфера в навчальній групі, взаємна повага і допомога, відсутність «ізольованих» студентів – результат і умова згуртованого колективу.

Результати нашого дослідження дозволяють зробити деякі висновки:

- традиційна система фізичного виховання студентської молоді не завжди сприяє активному розвитку громадської активності, творчих можливостей, організаційних і професійних навичок, які позитивно характеризують якості студента ВНЗ;

- міжособисті стосунки надзвичайно важливі для особистого задоволення студента своїм положенням в групі і для її ефективної рухової діяльності. Дружня атмосфера в навчальній групі, взаємна повага та допомога, відсутність «ізольованих» студентів – це результат та умова згуртованого колективу;

- викладачам фізичного виховання та активу групи треба наполегливо вивчати міжособисті відношення студентів в групах з ціллю диференційованого та індивідуального виховного впливу на них, зміну положення «ізольованих» та «відтиснутих» студентів.

Література:

1. Життєві кризи особистості. Наук.-метод. Посібник. К., 1998.

2. Психологическая теория коллектива. /Под ред. А.В.Петровского / М., 1979.

3. Психологический климат в коллективе. – М.: Просвещение, 1979.

4. Ханин Ю.Л. Психология общения в спорте. – М., 1980.

5. Волков И.П. Психологический статус как показатель лидерских возможностей студентов. – В сб. Человек и общество. ЛГУ, 1971, № 8. – С. 131.

6. Волков И.П. Социометрические методы в социально-психологичкских исследованиях. – Л., 1977.

7. Ковалев А.Г., Степанов А.А., Богословский В.В.. Методы изучения общения и межличных отношений. Общая психология. Учебное пособие для студентов пед. институтов.: Просвещение. 1981. – С. 120-123.

8. Український Я.І. Типи міжособистих стосунків. Психологя. Київ. «Либідь», 2000. – 467 с.