Копилова А. В., студентка гр.
Фін-05-Г
Якубовська О. О., асистент
кафедри фінансів
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Необхідність збалансування доходів і витрат бюджету
Досягнення збалансованості між доходами та витратами Державного бюджету є
гарантією фінансової стабільності держави. В цьому не останню роль займають
податки, їх єдність, взаємозв’язок і
взаємозалежність у процесі розподілу і перерозподілу ВВП та формування
загальнодержавних фінансових ресурсів. Національна економіка досягає значного
економічного зростання і залишається стабільною за умови, коли діяльність
органів державної влади забезпечує активну, ефективну політику перетворення
державного споживання на дійовий економічний важіль впливу і важливий
структурний елемент формування, розподілу і споживання ВВП. Одночасно
необґрунтоване, непідкріплене фінансовими можливостями зростання обсягів
державного споживання негативно впливає на економічну стабільність і
передбачуваність макроекономічного розвитку країни.
Останнім часом стійке зростання індексу споживчих цін (інфляції) та цін на
товари і послуги призводить до зниження рівня купівельної спроможності окремих
громадян і населення в цілому. У 2007 р. інфляція склала 16,6% [2, с. 35]. Через світову фінансову кризу
та зростання цін на нафту протягом 2008 р. вдвічі був переглянутий індекс
споживчих цін, тобто інфляційний показник на рівні 15,9% [4, с. 26]. Проте
станом на початок грудня 2008 р. офіційний рівень інфляції становить 21%. Найбільші темпи інфляції спостерігаються в
шістьох областях – Полтавська, Київська, Луганська, Хмельницька, Донецька та
Івано-Франківська. Така ситуація має значний вплив не тільки на функціонування
економіки країни в цілому та кожної галузі окремо, але й на доходи та фінансове
становище кожного громадина країни.
За сучасних умов пріоритетом у бюджетній політиці є, як правило, розподіл і
використання державних ресурсів, а не їх мобілізація, контроль і формування
доходів. Підвищується роль державного регулювання в напрямі забезпечення
взаємозв’язку і залежності потреб і пропозиції на державні фінанси,
збалансованості доходів та видатків бюджету.
Доходи бюджету і державний контроль у процесі їх формування та використання
засвідчують рівень впливу держави на етапі розподілу та перерозподілу ВВП з
метою забезпечення виконання її зобов’язань в частині здійснення бюджетних
видатків. Проте планові показники надходжень частки ВВП до бюджету, як правило,
не збігаються з фактичними. Питому вагу
централізації фінансових ресурсів у бюджеті наведено в табл. 1 [2, с. 36].
Таблиця 1.
Питома вага надходжень до бюджету у ВВП
(%)
|
Роки |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
|
За
планом |
28,1 |
28,3 |
24,8 |
29,6 |
25,7 |
31,1 |
31,8 |
31,5 |
31,4 |
|
Фактично |
28,9 |
26,9 |
28,0 |
28,2 |
26,2 |
31,6 |
32,0 |
30,8 |
--- |
Динаміка надходжень до бюджету засвідчує нерівномірність державної політики
регулювання та впливу на податкову централізацію ВВП у 2000-2008 рр. (табл. 2) [2, с. 38]. В останні роки
спостерігається коливання податкових надходжень в доходах бюджету держави на
рівні 72-73%. Однак здійснити їх прогнозування на довгострокову перспективу
важко через непослідовність у прийнятті рішень у сфері як податкової, митної
політики, так і в реалізації бюджетної політики. Планування відповідних
тенденцій розвитку податкової централізації ВВП залишається проблематичним
через непрогнозованість прийняття Податкового кодексу України.
Таблиця 2.
Динаміка податкової централізації ВВП в Україні
млрд. грн.
|
Показники |
Рік |
|||||||||
|
2000
(фактично) |
2001
(фактично) |
2002 (фактично) |
2003
(фактично) |
2004
(фактично) |
2005
(фактично) |
2006
(фактично) |
2007
(фактично) |
2008 (за
планом) |
||
|
Доходи зведеного бюджету |
49,1 |
54,9 |
62,0 |
75,3 |
91,5 |
134,2 |
171,8 |
219,9 |
179,1 |
|
|
у % до ВВП |
28,9 |
26,9 |
27,4 |
28,2 |
26,5 |
30,4 |
32,0 |
30,8 |
31,4 |
|
|
у т. ч. податкові надходження |
31,3 |
36,7 |
45,4 |
54,3 |
63,1 |
98,1 |
125,7 |
158,8 |
215,0 |
|
|
у % до ВВП |
18,4 |
18,0 |
20,1 |
20,3 |
18,3 |
22,2 |
23,4 |
22,3 |
24,2 |
|
|
у % до доходів зведеного бюджету |
63,8 |
66,8 |
73,3 |
72,2 |
68,9 |
73,1 |
73,2 |
72,2 |
77,0 |
|
|
Доходи Державного бюджету |
36,2 |
39,7 |
45,5 |
55,1 |
70,3 |
105,3 |
133,5 |
165,9 |
215,4 |
|
|
у % до ВВП |
21,3 |
19,5 |
20,1 |
20,6 |
20,4 |
23,9 |
24,8 |
23,3 |
24,2 |
|
|
у т. ч. податкові надходження |
19,6 |
22,0 |
28,9 |
35,7 |
44,9 |
74,5 |
94,8 |
116,7 |
157,7 |
|
|
у % до ВВП |
11,5 |
10,8 |
12,8 |
13,4 |
13,0 |
16,9 |
17,6 |
16,4 |
17,7 |
|
|
у % до доходів Державного бюджету |
53,9 |
55,3 |
63,6 |
64,9 |
63,8 |
70,7 |
71,0 |
70,3 |
73,2 |
|
За перше півріччя 2008 р. уряд зміг за рахунок трьох основ збільшити доходи
бюджету на 32,2 млрд. грн. в річному обчисленні [4, с. 26]. По-перше, це
економічне зростання, 13,4 млрд. грн. – це те, що пов’язано із зростанням ВВП,
з темпами зростання всіх галузей економіки, і крім того, детінізація податкової
системи. Друге – це місцеві бюджети 6,8 млрд. грн. зібрали для того, щоб мали
можливість залишити у себе без будь-якого перерозподілу. І останнє – це
операція «Контрабанда-стоп», яка порівняно з попереднім роком дала 12 мільярдів
додаткового приросту.
В 2008 р. в чотири рази збільшені
прямі іноземні інвестиції – 12 млрд. грн. за перші півроку. Рівень приросту
доходів у 2008 р. по відношенню до 2007 складає 39,4% [1]. Однак ці показники
значно зменшуються, беручі до уваги темп інфляції та вплив світової економічної
кризи у другому кварталі 2008 р. Крім того існує низка факторів, що заважають
отриманню максимального результату від використання бюджетних коштів:
1.
Планування бюджетних видатків не передбачає
безпосереднього зв’язку між обсягом їх освоєння та досягненням мети, а саме:
забезпечення громадян конституційно гарантованим обсягом якісних соціальних
послуг чи інтенсивного розвитку економіки у певних соціально-економічних сферах
діяльності;
2.
Окремими головними розпорядниками при виконанні бюджетних
програм за кінцевий результат визнається лише кількість здійснення заходів
(презентацій, консультацій тощо);
3.
Через непослідовність політики в певних галузях економіки
й відсутність перспективного планування кошти бюджетних програм розпорошуються
на велику кількість об’єктів, що не
дозволяє вчасно завершити вже розпочаті заходи й отримати конкретні результати
для суспільства та держави.
Отже, для уряду держави актуальним залишається завдання визначення реальних
обсягів доходів бюджету на наступні роки з урахуванням сьогоднішніх
особливостей економіки та спроможності держави мобілізувати відповідні кошти,
що вимагає забезпечення дійової системи управління доходами бюджету в організації
її цілісності та узгодженості на всіх стадіях бюджетного процесу.
Література: