УДК 159.922:316.64:165.242.2+34:008 

Дмитрієнко І.В., старший викладач Університету мислі (мм. Харків-Київ)

Дмитрієнко Ю.М., доктор філософії, здобувач наукового ступеня доктора юридичних наук Київського Національного дослідницького університету ім. Т. Шевченка (м. Київ), Непиющих О., Похила К. студ. (м. Харків)

 

ЗАДАЧІ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ МОВНОЛIНГВIСТИЧНИХ АСПЕКТІВ ФIЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИХ ДОСЛIДЖЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕВIАНТНОЇ ПРАВОВОЇ СВIДОМОСТI ТА КУЛЬТУРИ

 

         При дослiдженнi характеру девiацiй правової свiдомостi  не  може не бути у вiдстороненнi синергетично зорiєнтованi процеси розвитку мови корiнної бiльшостi  населення або нацiональної мови як родової мовної правової природи за вiдношенням до правової мови як видової правової природи.  Посттоталiтарнi нетрадицiйнi суспiльства сучасностi  як новi правозаконодавчi суб'єкти свiтового простору  i  новi соцiальнi феномени, якi самостiйно  будують свою аксiологiчну  парадигму свiтоглядного вимiру на правоаксiологiчному рiвнi, концептативно вимагають комплексного, системно-цiлiсного вивчення у структурнiй площинi iсторiї,культури, фiлософiї та загалом тiєї специфiки їх свiтоглядних традицiй, аксiологiчних вимiрiв i орiєнтацiй, що вiддзеркалено в мовi корiнної бiльшостi населення  або в нацiональнiй мовi  як належностi родової правової природи на законодавчому рiвнi.

Формування нової правової соцiально - цiннiсної парадигми у посттоталiтарних суспiльствах i державах, закрема в українських i росiйських,  вiдбувасться крiзь принципову замiну свiтоглядних цiнностей  та традицiй тотально-заiдеологiзованого типу на природнi,ментально опосередкованi. В зв'язку з цим,посттоталiтарна аксiологiчна парадигма свiтоглядного правового мислення та законодавчого вимiру соцiальних змiн   викликає деструктурнi змiни i явища у системi сучасних правозаконодавчих деструктивних традицiй, побудованих на теренi тоталiтарного досвiду їх створення.  Ми пов'язуємо  сучаснi соцiально-правовi i конодавчi патологiї з концептуально принциповим порушенням за  часiв тоталiтаризму природної логiки розвитку iррацiонально-гомогенної схiднослов'яноментальної  правової традицiї як видової правової природи  у  структурi етнотрадицiї ( = нацiональної самосвiдомостi)  як родової правової природи,  а також з порушенням природної послiдовностi її формування, яка iсторично виробилась у процесi свiтової соцiальної,  правової i законодавчої еволюцiї [Див. 1-2]. Специфiчного значення  в  цьому контекстi мають мовноправовi або правомовнi характеристики соцiально-законодавчих  змiн та мовно-правовi ситуацiї  у аномiчних суспiльствах  i державах перехiдних типiв за зразком посттоталiтарних. Мовно-правовi ситуацiї спроможнi висвiтлювати концептуально зовнiшнiй,  законодавчо-iзоморфний характер i гетерогенну опосередкованiсть посттоталiтарної самосвiдомостi через  сутнiсну двоїстiсть правового i законодавчого розвитку  української ментальнстi та мови,що трансгресивно виявляється у принциповiй залежностi останнiх вiд остаточного розумiння та визначення їх соцiально-правовими та законодавчими цiнностями i орiєнтирами як свiтовими, так й соцiальними правовими суб'єктами. Крiзь конкретний цикл соцiальної активностi          самосвiдомостi, правосвiдомостi i культури та вiдповiдний аутентичний цикл соцiальної активностi нацiональної мови i правової, видимо, спроможна вiдбуватися резонансно-трансгресивна трансформацiя  свiтоглядно-цiннiсного становлення народностi або нацiї  у  правозаконодавчому аспектi як окремих самодостатнiх одиниць соцiально-правового  вимiру  з ментальним архетипом свiтоглядно-правової  культури у зовнiшню, iнтравертну модель ментальної характеристики  перехiдного  суспiльства  як  конкретно-iсторичної  ф о р м и  правової державностi.            

         Список використаних джерел

         1. Георгиев В.Л. Болгарское языкознание на новом пути // Acta lingvis ta. - Будапешт, 1954. - Т.4. - facs 1-2. - С.8-10

         2. Дмитрiєнко Ю.М. Девiантна правосвiдомiсть як формозмiстовний феномен перехiдного буття права  // Науковий вiсник. Серiя "Фiлософiя". Випуск N 9. - Х:ХДПУ, 2001. - С.131-134