Студентка Бокова О.В.

Ст. викладач Кондратьєв В.О.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Івановича Туган-Барановського

Сучасна масова комунікація як фактор формування правової свідомості та попередження протиправної поведінки громадян

У нинішній державно-праововій політиці з протидії злочинності масовій комунікації надається велике значення, оскільки саме ця політика здійснюється в умовах насиченого і різноманітного інформаційного поля.

Засоби масової комунікації (ЗМІ) стали невід’ємною частиною культури сучасного суспільства. Згідно зі ст.20 Закона України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. №2657 масова інформація – це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація. Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. Названа конституційна норма свідчить, що свобода думки і слова є одним з найголовніших надбань людства. Однак, ставши основним джерелом інформації для значної частини суспільства, ЗМІ здійснюють подвійний вплив на спосіб життя. З одного боку, ЗМІ несуть у свідомість людей різні знання про навколишній світ, події, що в ньому відбуваються, з іншого – провокує розвиток шкідливих звичок, сприяє виникненню психологічного дискомфорту тощо.

Дослідження з приводу вивчення впливу ЗМІ на свідомість та поведінку людей були проведені такими вченими, як : О. Бугера, О. Дроздов, В. Коваленко, Т. Тарасов, Є.Юдіна та ін.

Метою даної статі є вивчення впливу ЗМІ на протиправну поведінку громадін та можливості залучення ЗМІ до профілактики такої поведінки.

Встановлено, що розподіл уподобань громадянами при виборі ЗМІ є наступним:

1. Недевіантне громадянство. Телебачення – 62,3%, преса – 18,7%, радіо – 12,5%, інші джерела – 6,5%.

2. Девіантне громадянство. Телебачення – 70,5%, преса – 11,3%, радіо – 16,5%, інші джерела – 1,7%.

Отже, найбільш популярним є телебачення, а найбільш популярним жанром фільмів виступають бойовики та фільми жахів ( 35,9%), однак стосовно девіантної групи цей показник вищий на 30%. Таким чином, однією з можливих причин криміналізації є те, що немає достатньо позитивних героїв з відповідними ідеалами для наслідування.

Інформація, що лунає з екранів телевізорів, буквально приголомшує: сенсації та чудовищні повідомлення, прогнози про злочинність, жахливі історії про людожерство, маніяків, повідомлення про мафіозні організації та їх «розборки», рейдерство – усе це створює стресову, психічно травмуючу людей ситуацію, особливо негативно впливає на молодь.

За обставин, що склалися є доцільним використання у правовому вихованні досвіду іноземних держав, наприклад, у США офіцери поліції спільно з працівниками виправних закладів, психологами та педегогами запроваджують «єкскурсії» школярів, студентів до місць позбавлення волі. Молоді люди на власні очі бачать наслідки протиправної поведінки. Мета таких «єкскурсій» - формування переконання молодої людини у безглуздості протиправної поведінки. На нашу думку, проведення таких заходів з відповідними коментарями фахівців доцільно було б висвітлювати через ЗМІ, особливо на телебаченні.

Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 червня 2003 р. №781 «Про затвердження Системи візуальних позначок класифікації кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розробляється», покликано зменшити доступ неповнолітніх до фільмів з елементами агресії та насильства.

Позитивно вплинути на процес попередження протиправної поведінки покликаний Закон України «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України». Відповідно до програмної концепції метою діяльності Суспільного телерадіомовлення є збереження та пропаганда кращіх зразків національної культури і мистецьких здобутків, інформаційний захист інтересів та національної духовності, виховання поваги до загальнолюдських цінностей. При цьому тематичний розподіл програм мовлення пердбачає наявність 20% передач для дітей та юнацтва, 20% культурологічних та просвітницьких передач, лише 20% продукції іноземного виробництва. Однак цей закон не діє. Для того, щоб державне телебачення перетворилось на суспільне, потрібно на рівні закону сформувати систему управління та підзвітності організацій мовлення та встановити механізм достатнього та незалежного фінансування.

Враховуючи масштаби впливу ЗМІ на аудиторію, існує можливість проведення з іх участю ряду заходів професійного характеру:

1. Розкриття найширшим верствам населення причин та умов, що сприяють здійсненню правопорушень,

2. Формування необхідної позитивної настанови і стереотипної поведінки в різноманітних ситуаціях.

3. Роз’яснення населенню чинного законодавства, аналіз практики його застосування.

Отже, залучення ЗМІ до запобігання злочинності є одним з найбільш перспективних напрямів, професійні дії мають охоплювати всі аспекти проблеми, а саме: залучення ЗМІ до пропаганди здорового способу життя, поваги загальнолюдських цінностей, а також підвищення рівня правової свідомості культури, переорієнтація ЗМІ, і насамперед телебачення, із акцентуванням уваги не на продукції, що містить елемнти агресії ті насильництва, а на продукції найкращих зразків національно-культурного та національного мистецького здобутку.