Асистент Ляшенко О.Ю.

Студентка ІІІ курсу Якубовська А.А.

 

Харківський державний університет харчування та торгівлі

 

Фінансова санація в системі антикризового управління підприємством

 

На сучасному етапі розвитку економіки України відбуваються глибокі зміни, обумовлені загальними процесами глобалізації та світовою фінансовою кризою, що потребує ефективних механізмів управління кожним суб'єктом підприємницької діяльності. Для подолання мікроекономічних криз в Україні найбільш широко застосовується санація підприємств. Cеред підприємств, справи про банкрутство яких перебувають на розгляді, значний відсоток становлять ті, які тимчасово потрапили в скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато вища за кредиторську заборгованість, тому за умови проведення санації чи реструктуризації ці підприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність.

Термін “санація” походить від латинського “sпаre” - оздоровлення, видужання. Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, спрямованих на запобігання банкрутств промислових, торговельних, банківських установ. Більшість сучасних науковців визначають, що санація може відбуватися як: злиття підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з потужнішою компанією; випуск нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшення банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову. На наш погляд, санація – це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

Виходячи зі статистичних даних, слід зазначити, що сучасний стан підприємницьких структур України характеризується, по-перше, швидким вимиванням оборотних коштів через неможливість отримання короткострокових кредитів на оптимізацію поточної діяльності, а також замороженням програм розвитку; по-друге, масовими порушеннями платіжних зобов’язань; по-третє, скороченням обсягів виробництва через зменшення попиту зовнішніх та внутрішніх ринків; по-четверте, масовими звільненнями або відпустками за власний рахунок працівників та ін.

Подолання кризи та оздоровлення фінансово-економічної діяльності - це основне завдання керівництва підприємства, що потрапило в скруту. Для виконання цього завдання топ-менеджерам необхідно використовувати заходи антикризового управління. Провідне місце в системі антикризового управління та санації суб’єкта господарювання займає фінансова санація як найбільш ефективна форма впливу на причини кризи. Саме висока динамічність, гнучкість та універсальність фінансових відносин робить їх головним джерелом і чинником економічних змін.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Рішення про проведення санації може прийматися в таких основних випадках:

       з ініціативи суб'єкта господарювання, який перебуває в кризі;

       після того як боржник з власної ініціативи звернувся до арбітражного суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство;

       по закінченні місячного терміну з моменту опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства;

       з ініціативи фінансово-кредитної установи;

       з ініціативи Державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про державні підприємства;

       з ініціативи Національного банку України.

Результати санації (хоча її переважною мірою спрямовано на по­долання неплатоспроможності та відновлення фінансової стійкості) можна оцінити через додатковий прибуток підприємства (різницю між сумою прибутків після санації і розміром прибутків (чи збитків) до її проведення).

Мета санації вважається досягнутою, якщо з допомогою зов­нішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організацій­них та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає оголошення бан­крутом з наступною ліквідацією) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді.

Беручи до уваги, те що починаючи з кінця 2008 року на багатьох підприємствах України проявляються кризові явища, вважаємо за  необхідність упровадження таких механізмів управління, які б забезпечили вихід із кризового стану і сприяли запобіганню банкрутства. Головним механізмом запобігання банкрутства є стратегічне управління підприємством на основі проведення санаційних заходів, які дозволять отримати цільового прибуток -  головний фінансовий інструмент позбавлення кризових явищ в діяльності підприємств. Використання механізмів  антикризового управління  як  альтернативи банкрутству дозволить забезпечити перехід підприємств від захисної до наступальної стратегії діяльності.  

 

 Література

1. Лігоненко, Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій [Текст]: монографія /        Л. О. Лігоненко – К. :КНЕУ, 2001. – 580 с.

2. Управління підприємствами: сучасні тенденції розвитку [Текст]: монографія / Н. П. Гончарові, [та ін.]: К. : КНЕУ/ - 2006. –    566 с.

3. Благодатєлєва–Вовк, С. Л. Управління фінансовою санацією підприємств [Текст]: навч. посібник /  С. Л. Благодатєлєва–Вовк – К. : Ніка-Центр, 2006.