Студенти групи ЕП-42: Гарага Денис, Румига Микола

Науковий керівник: Г.В. Станко

Буковинська державна фінансова академія

Доцільність використання способів оціночного апарату інвестиційних проектів

У статті розглядаються проблеми використання методів до оцінки економічної ефективності при виборі альтернативних проектів. Пропонується використання доповнень щодо оцінки проектів у вигляді використання протилежного підходу.

В статье рассматривается проблемы использования методов к оценки экономической эффективности при отборе альтернативных проектов. Предлагается использование дополнений к оценке проектов в виде использования противоположного подхода.

Вступ. Ситуація нерівномірності розподілу грошових коштів між суб’єктами господарювання вимагає від них пошуку рішень щодо залучення додаткових обсягів коштів для успішної реалізації своєї господарської діяльності.

Суть нерівномірного розподілу полягає в тому, що воно зумовлено накопиченням більш великої кількості грошових коштів серед набагато меншої кількості їх власників. Для підприємств дані власники виступають в ролі потенційних інвесторів, які готові вкласти свої збереження для їх примноження. Підприємствам залишається лиш створити та пред’явити необхідні умови реалізації проектів для інвесторів, які б приносили доходи.

Основним важелем дії на рішення інвесторів вкладати власні кошти в запропоновані підприємствами проекти є економічна ефективність від їх впровадження, або можливість отримання певного побічного ефекту за умов нульового рівня співвідношення доходів та капіталовкладень запропонованого проекту. Визначення економічної ефективності проекту є основним кінцевим індикатором прийняття або відхилення проекту, яке не втрачає своєї актуальності за рахунок постійної динаміки економічного середовища, в якому функціонує підприємство, або повинен реалізуватись проект.

Аналіз останніх досліджень. Сучасними дослідниками та науковцями, поміж яких необхідно виділити С.Я. Салига, О.В. Яришко, Є.Ю. Ткаченко, М.О. Ткаченко, Т.О. Шкляєва, С.Б. Довбня, К.А. Ковзель, Т. В. Кондратьєва, М.І. Бондар, Т.А. Бондар, визначено способи та методи використання різних підходів щодо оцінки ефективності здійснення проектів, факторів впливу на проекти, що дозволяють спрогнозувати ступінь залежності результатів від способу використання капіталовкладень.

Виклад основного матеріалу. Сформовані методи до оцінки економічної ефективності проектів представляються двома групами: метод розрахунку ефективності в динамічних змінах оточуючого середовища проекту та метод розрахунок, показників якого являється сталим, тобто традиційний метод розрахунку.

В світовій практиці вже давно існують тенденції використання динамічних методів до застосування оцінки ефективності здійснюваних інвестиційних проектів. Але кожна з груп методів оцінювання ефективності, як зазначають автори С. Б. Довбня, К. А. Ковзель, М. О. Ткаченко, Т. О. Шкляєва, С. Я. Салига та інші мають свої переваги та недоліки, які характеризуються властивостями від простоти розрахунків та ігноруванні множини факторів впливу на показник до складності розрахунку показників з опорою їх на прогнозні значення. [3, 5].

Очевидно, що для більш повного та поглибленого аналізу результатів реалізації проекту доцільно використовувати весь комплекс показників, які аналізують кожен фактор впливу на проект як в індивідуальній його змінні, так й в сукупності з іншими факторами. Такий висновок зазначається в працях дослідників, які розглядали дану проблематику.

Враховуючи висновки про комплексну оцінку інвестиційних проектів, що дозволяє повніше і всесторонньо оцінити його ефективність, то для більш повного усвідомлення доцільності реалізації проекту варто включити в його розрахунок й моделі, використання яких передбачає, що однаковий обсяг капіталовкладень можна вкладати в один із певної сукупності представлених інвестиційних проектів, які також можливо реалізувати, тобто розглядати альтернативні проекти. В даному разі як пропонується автором Т. В. Кондратьєвою порівняння альтернативних вигід від реалізації різних рішень із відповідними затратами понесені на їх реалізацію, повинно показати найбільший обсяг доходу одного із запропонованих рішень. Дане співвідношення характеризується показником гнучкості поведінки підприємства. Як зазначає автор Т. В. Кондратьєва: «Гнучкість економічної поведінки фірми — це показник ефективності використання фірмою альтернативних варіантів розвитку в умовах нестабільного зовнішнього середовища» [1, 49].

Запропоноване твердження можна використати й до оцінки інвестиційних проектів, особливо за нестабільних умов їх реалізації. Але по суті показник гнучкості лише показує рівень доходу, який можна отримати при звичайному порівнянні доходів і витрат від реалізації різних проектів.

Істотне значення в запропонованому твердженні Т. В. Кондратьєвої має лише визначення ступеня залежності між пошукам альтернативних проектів, що збільшують трансакційні витрати і відповідно вимагає збалансування рівня інвестиційних витрат проекту до величини можливих трансакційних витрат.

Приведений аналіз оцінки вигіднішого проекту так само вимагає визначення хоча б за використанням основних показників як сталості, так й показників динаміки кожного альтернативного проекту, оскільки розглянувши суть, переваги та недоліки кожного з показників оцінки окремо не дає вичерпного результату за рахунок того, що існує певна залежність показників між ними та результат одного з показників, що показує доцільність або недоцільність реалізації інвестиційного проекту може відрізнятися від іншого показника, результат, якого має протилежне значення, або являється доповненням до першого показника коли в свою чергу той неспроможний дати вичерпну відповідь.

Зважаючи на особливості показників методів сталості та динаміки, то вони неспроможні виділити одну єдину формулу оцінки ефективності реалізації інвестиційного проекту, яка б відповідала простоті розрахунку та універсальності застосування до кожного проекту. Тобто при здійсненні глибшого аналізу вибору альтернативних вигід і затрат необхідно застосувати інтегральний комплексний підхід до оцінки ефективності.

Також враховуючи широкий спектр форм і видів можливих інвестиційних проектів, необхідно врахувати специфіку кожного з них як способу реалізації так і особливостей його функціонування, а відтак кожен потребує й використання підходу певної специфіки до його оцінки, що вже не дозволяє застосувати універсальну оцінку ефективності при аналізі альтернативних проектів.

Поглиблюючись в розуміння прийняття рішень інвесторами можна виявити, що крім бажання виявити економічну ефективність проекту, вони орієнтуються також на обсяги функціонального прояву, тобто можливості забезпечення проектом ефекту масштабу. Використання ефекту масштабу передбачає мінімізацію витрат, або збільшення прибутку, що по суті є одним й тим самим супроводжується при збільшені можливого обсягу продуктивності проекту.

Таким чином, бажання інвесторів отримувати дохід від вкладених коштів супроводжується визначенням рівня витрат на здійснення проекту, які повинні бути мінімальними. Виявлення дії ефекту масштабу звертає увагу інвесторів враховувати граничні витрати на реалізацію проекту, які можна додатково вичислити при розрахунку оцінки ефективності проекту.

Для ще одного елементу оцінки ефективності можна запропонувати використання песимістичного погляду на альтернативні інвестиційні проекти. З цієї точки зору пропонується провести оцінку найменш можливого із заданих альтернатив збитку в разі провалу реалізації проектів.

Дана позиція передбачає, що необхідно брати до уваги витрати, які володіють особливістю потенційної можливості на їхню величину та можливістю їх повернення інвесторами. Релевантність витрат в даному випадку грає особливу роль при їх плануванні, оскільки можливість впливу на витрати дає змогу прийняти альтернативні рішення. Витрати являються релевантними доти, поки є наявність впливу на них, а після вони перетворюються в необоротні витрати. Тому доцільно розрахувати обсяг безповоротних витрат кожного із проектів, які можуть виникнути, і відповідно обрати той проект, який понесе найменші за обсягом безповоротні витрати, що по суті можуть розцінюватися інвестором як збитки.

Наступним моментом, який необхідно врахувати до даної пропозиції як доповнення є включення в оцінку ефективності проекту створюваної ним вартості інвестиційної нерухомості. Найбільш питома вага в інвестиційному проекті серед капіталовкладень зазвичай займає нерухомість і носить характер сталості, а також розглядається як можливість отримання від її використання стабільного потоку доходів та має властивість антиінфляційної стійкості. Як зазначається авторами в статті: «Інвестиційна нерухомість повинна генерувати грошові потоки в основному незалежно від інших активів, якими володіє підприємство» [2,14], тому відповідно доцільно порівняльно знизити величину можливого збитку на величину можливих доходів від операцій з нерухомістю, яку використовуватимуть запропоновані проекти.

Висновки. Підсумовуючи отримані результати щодо умов реалізації інвестиційних проектів, нами отримано такі висновки, що для оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів використовуються дві групи методів: традиційні та динамічні. Кожна з даних груп володіють характеристиками як переваг так і недоліків. Такі їх властивості призводять до необхідності використовувати комплексну оцінку економічної ефективності проектів для повнішого відображення доцільності реалізації альтернативних проектів. Для оцінки альтернативних проектів також доцільно використовувати збалансування інвестиційних витрат з трансакційними витратами, які належать до пошуку альтернативних проектів, що сприяє розширеному спектру отримання альтернативних проектів. При збільшенні спектру альтернативних проектів виникає необхідність використання різноманітних показників, оскільки різні види проектів відрізняється специфікою реалізації та функціонування. Також як доповнення до комплексної оцінки інвестиційних проектів можна використати протилежний підхід — виявлення найменш потенційно можливих збитків альтернативних проектів у випадку їх краху, що також необхідно врахувати інвесторами при виборі ними ефективнішого з поміж запропонованих проектів з акцентом на новостворену інвестиційну нерухомість як амортизуючий фактор зменшення безповоротних витрат на реалізацію альтернативних проектів.

Список використаних джерел:

1. Кондратьєва Т.В. Гнучкість поведінки фірми в умовах нестабільного економічного середовища / Т.В. Кондратьєва // Економіка та держава. -2009.-№9.-с.49-51.

2. Бондар М.І. Визнання і оцінка інвестиційної нерухомості / М.І. Бондар, Т.А. Бондар // Інвестиції: практика та досвід.-2009.-№20.-с.12-15.

3. Довбня С.Б. Новий підхід до оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів / С.Б. Довбня, К.А. Ковзель // Фінанси України.-2007.-№7.-с.62-71.

4. Ткаченко М.О. Структурна модель оцінювання інвестиційних проектів / М.О. Ткаченко, Т.О. Шкляєва // Держава та регіони.-2007.-№3.-с.230-233.

5. Салига С.Я. Теоретичні аспекти аналізу інвестиційних проектів / С.Я. Салига, О.В. Яришко, Є.Ю. Ткаченко // Інвестиції: практика та досвід.-2009.-№5.-с.12-14.