Экономические науки/ 10.Экономика предприятия

 

Павловська Н. О.

Науковий керівник:

Рилєєв С. В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Методика проведення SWOT-аналізу підприємства

 

В сучасних умовах, коли конкурентна боротьба в окремих галузях економіки загострюється в результаті скорочення попиту і спаду виробництва, на перший план виходить необхідність визначення керівництвом підприємства чіткого плану дій, що дозволить ефективно використовувати сильні сторони і можливості діяльності підприємства. Також необхідно враховувати такі загрози, як діяльність конкурентів, як існуючих, так і можливих нових. Подібне раціональне планування дозволить значно знизити ризик негативних наслідків при прийнятті тих чи інших управлінських рішень. Одним з основних інструментів стратегічного управління, що оцінюють в комплексі внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на розвиток компанії є SWOT-аналіз.

 SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього се­редовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середови­ща, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зо­внішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для форму­лювання стратегії організації [1, c. 203].

Проблемами використання методу SWOT-аналізу та побудови матриці рішень займалося багато зарубіжних і вітчизняних вчених, таких як Дж. Вествуд, Л. Сімкін, С. Дібб, П. Дойль, В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань, Г. І. Кіндрацька, П. Л. Гордієнко, Л. Г. Дідковська, Н. В. Яшкіна.

Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання достовірних даних про можливості компанії і загрози просування її на ринку товарів і послуг. Тому, для досягнення цієї мети перед SWOT-аналізом ставляться наступні завдання: виявлення маркетингових можливостей, які відповідають ресурсам фірми; визначення маркетингових загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу; виявлення сильних сторін фірми й зіставлення їх з ринковими можливостями; визначення слабкостей фірми та розроблення стратегічних напрямів їх подолання; виявлення конкурентних переваг фірми та формування її стратегічних пріоритетів [2, c. 145].

Процедура проведення SWOT-аналізу в загальному вигляді зводиться до заповнення матриці, в якій відбиваються й потім зіставляються сильні та слабкі сторони підприємства, а також можливості та загрози ринку. Це зіставлення дозволяє чітко визначити, які кроки можуть бути зроблені для розвитку компанії і на які проблеми необхідно звернути особливу увагу. 

Більш детально розглянемо елементи внутрішнього середовища. Сильні сторони підприємства – те, у чому воно досягло успіхів або якась особливість, що надає додаткові можливості. Сила може полягати в наявному досвіді, доступі до унікальних ресурсів, наявності передової технології і сучасного устаткування, високій кваліфікації персоналу, високій якості продукції, що випускається, відомості торгової марки та інших значущих аспектах.

Слабкі сторони підприємства – це відсутність чогось важливого для функціонування підприємства або те, що поки не вдається в порівнянні з іншими компаніями і ставить фірму в несприятливе становище. В якості прикладу слабких сторін можна привести дуже вузький асортимент товарів, погану репутацію компанії на ринку, недостатнє фінансування, низький рівень сервісу, застаріле обладнання, некваліфікований персонал.

Під сильними і слабкими сторонами можуть ховатися найрізноманітніші аспекти діяльності компанії. Нижче наводяться категорії, найбільш часто що включаються в аналіз. Кожен елемент в залежності від сприйняття покупців може виявитися як силою, так і слабкістю.

1. Маркетинг.

2. Інжиніринг та розробка нових продуктів.

3. Оперативна діяльність.

4. Персонал.

5. Менеджмент.

6. Ресурси компанії.

Елементами зовнішнього середовища є можливості та загрози. Ринкові можливості – це сприятливі обставини, які підприємство може використовувати для отримання переваги. Як приклад ринкових можливостей можна привести погіршення позицій конкурентів, різке зростання попиту на продукцію, що випускається, поява нових технологій виробництва товару, зростання рівня доходів населення і т.д. Слід зазначити, що можливостями з погляду SWOT-аналізу є не всі можливості,які існують на ринку, а тільки ті, які може використовувати безпосередньо компанія.

Ринкові загрози – це події, настання яких може здійснювати  несприятливий вплив на підприємство. Приклади ринкових загроз: вихідна ринок нових конкурентів, зростання податків, зміна смаків покупців [3, c. 84-86].

Основні елементи включають в себе:

1. Законодавчі, регулюючі, політичні сили.

2. Громадські сили (культура).

3. Технологічні сили.

4. Економічна ситуація.

5. Конкуренція.

Переходячи до методики проведення SWOT-аналізу, необхідно відзначити, що алгоритм проведення один і той же, незважаючи на різноманітність ринків, напрямків діяльності. Такий інструмент стратегічного аналізу, як SWOT, необхідно коригувати з урахуванням особливостей власного підприємства, але при цьому, принципово не змінюючи матрицю.

Для проведення SWOT-аналізу потрібно пройти наступні етапи:

1. Вибір об'єкта дослідження.

Для якісного проведення SWOT-аналізу необхідно проводити його окремо для кожного продукту, ринку і конкурента.

В ідеалі SWOT-аналіз повинен проводитися, як комплекс структурованих SWOT-аналізів:

. SWOT-аналіз підприємства, як єдиного цілого в порівнянні з усіма конкурентами;

. SWOT-аналіз підприємства, як єдиного цілого в порівнянні з кожним важливим конкурентом;

. SWOT-аналіз бізнесу підприємства в порівнянні з основним конкурентом в даному виді бізнесу;

. SWOT-аналіз продуктів підприємства у порівнянні з аналогічними продуктами конкурентів або товарів-аналогів.

Таким чином, з'являється можливість досягти максимальної конкретності сильних і слабких сторін по відношенню до конкурентів, можливостей і загроз ринку.

2. Збір інформації для проведення SWOT-аналізу

Збір інформації необхідно здійснювати з усіх доступних джерел. У першу чергу це внутрішня інформація, огляди ринків. А також вторинна інформація: статті в журналах, реклама конкурентів, Інтернет, довідкові дані.

3. Побудова SWOT-аналізу в загальній формі

Для кожного з розглянутих ринків або сегментів потрібно перерахувати найбільш важливі (що найбільше впливають на бізнес) елементи за всіма чотирма категоріями: сили, слабкості, можливості та загрози. У кожній з них формулювання повинні бути впорядковані по значимості.

4. Розкриття матриці SWOT-аналізу для формування взаємозв'язків    полягає в побудові взаємозв'язків між сильними і слабкими сторонами і можливостями і загрозами [4, c 129-130].

Це досягається завдяки використанню наступної матриці (табл. 1):

Таблиця 1

Матриця SWOT- аналізу

 

Можливості

Загрози

Сильні сторони

Сила і можливості

Сила і загрози

Слабкі сторони

Слабкість і можливості

Слабкість і загрози

 

5. Визначення основних напрямків розвитку.

На основі матриці SWOT-аналізу здійснюється вибір стратегії подальшого розвитку підприємства (табл. 2).

Таблиця 2

Стратегії розвитку підприємства

 

Сила > Слабкі сторони

Слабкі сторони > Сила

Можливості > Загрози

«Максі-Максі»

«Міні-Максі»

Загрози > Можливості

«Максі-Міні»

«Міні-Міні»

 

1. Стратегія «Максі-Максі» використовує сильні сторони фірми для реалізації своїх можливостей, найбільш бажана і перспективна стратегія.

2. Стратегія «Максі-Міні» використовує сильні сторони фірми для знешкодження загроз, тобто це стратегія оборони.

3. Стратегія «Міні-Максі» спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми за допомогою зовнішніх можливостей, полягає у посиленні конкурентних позицій з одночасною ліквідацією слабких господарських підрозділів.

4. Стратегія «Міні-Міні» спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми та потенційних загроз, використовується у випадку згортання діяльності підприємства [5, c. 108].

Таким чином для проведення SWOT-аналізу не потрібні ні великі бази даних, ні формальна підготовка. Проте властива аналізу простота має і деякі недоліки, такі як неможливість прогнозування та кількісної оцінки, і по суті, SWOT є частково суб'єктивним методом аналізу. Тому, для отримання повної картини необхідно використовувати й інші відомі методи дослідження підприємства для прийняття серйозних стратегічних, планових рішень. SWOT-аналіз є вдалим варіантом в умовах обмежених ресурсів: матеріальних і (або) часових, але даний метод не відображає максимально повної картини, яку можна отримати навіть силами власного підприємства та управлінського складу компанії.

 

Література:

1.

 Нємцов В. Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник / В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань — К.: ТОВ „УВПК „ЕксОб”, 2001. — 560 с.

2. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Підручник / З. Є. Шершньова  — К.: КНЕУ, 2004. — 699 с.

3. Симкин Л., Дибб С. Практическое руководство по сегментированию рынка / Л. Симкин, С. Дибб – СПб.: Питер, 2002. – 240 с.

4. Кіндрацька Г. І. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник /  Г. І. Кіндрацька — К.: Знання, 2006. – 366 с.

5. Гордієнко П. Л., Дідковська Л. Г., Яшкіна Н. В. Стратегічний аналіз: Навчальний посібник / П. Л. Гордієнко, Л. Г. Дідковська, Н. В. Яшкіна — К.: Алерта, 2008. — 478 с.