Брутян К.С., к.е.н., Слабодич В.О., студентка
Криворізький факультет Запорізького національного
університету
Україна
набула членства у СОТ реалізуючи прагнення створити економіку, яка завдяки
використанню експортного потенціалу могла б успішно інтегруватися у європейські
та світові економічні відносини. Прогнозований
і прозорий доступ до ринку товарів і послуг та режим, дружній для прямих
іноземних інвестицій, є одними з основних принципів системи економічних
відносин усіх розвинутих країн.
З цієї точки зору, із вступом
до СОТ держава отримала необхідні передумови, які складають стратегію
інтенсивного економічного зростання. З метою поступової адаптації
торговельно-орієнтованих економічних відносин до правил СОТ, за координації
Міністерства економіки у 2008 році розроблено короткострокову програму дій -
«План першочергових заходів щодо виконання зобов'язань України в рамках
членства у СОТ» затверджений Розпорядженням КМУ № 1570-р та програму дій на
середньострокову перспективу - «План заходів щодо адаптації економіки України
до вимог СОТ», затверджений Розпорядженням КМ України від 30.10.2008 № 1381-р.
Структура програми включає питання адаптації всіх галузей економіки. Зокрема,
реалізація передбачених програмою заходів сприятиме: створенню умов для
зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку України, підвищення темпів
зростання іноземних інвестицій; зростанню обсягів виробництва; прискоренню
структурних реформ і створенню стимулу для підвищення конкурентоспроможності;
демонополізації товарних ринків та ринків послуг; розширенню асортименту та
якості пропонованих товарів і послуг, зниженню їх ціни тощо.
Членство у СОТ суттєво
вплинуло на розвиток експорту, а українські експортери отримали додаткові права
у торговельних суперечках та вже використовують механізм СОТ для вирішення
питань захисту власних торговельних інтересів. Із вступом до СОТ, відповідно до
Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними
виробами, було скасовано кількісні обмеження щодо експорту металопродукції до
країн-членів ЄС.
У першій половині 2008 року
українська економіка демонструвала значне зростання обсягів зовнішньої
торгівлі. Так, за перше півріччя 2008 р. обсяги експорту товарів, порівняно з
першим півріччям 2007 р., збільшилися на 40,6%, імпорту - на 45,4% і становили,
відповідно, 32,5 та 40,2 млрд. дол. США. У червні 2008 р., першому місяці
членства України в СОТ, вперше номінальні темпи приросту експорту й імпорту
товарів перевищили 60-відсотковий рівень і становили, відповідно, 62,4% і
65,6%.
Експорт до країн-членів ЄС за
2008р. становив 3,4 млрд. дол. США, що більше, ніж за 2007 рік на 72% або 1,4
млрд. дол. США. Одним із основних позитивних факторів, що вплинув на експорт
промислової продукції після вступу України до СОТ є припинення квотування
експорту української металопродукції на ринок ЄС. Зовнішньоторговельний обіг
між Україною та США в порівнянні з 2007 роком збільшився на 217,3 млн. дол. США
або на 85% Зовнішньоторговельний обіг між Україною та Африканськими країнами
порівняно з 2007 роком збільшився на 61% (на 393,8 млн. дол. США), причому
експорт збільшився на 67,5% (на 344,2 млн. дол. США) і становить 854,4 млн.
дол. США.
Основний позитивний вплив на
динаміку експорту до країн Центральної та Східної Європи пов'язаний із
скасуванням кількісних обмежень на імпорт в країни ЄС шести груп
металопродукції, що дозволило суттєво збільшити експорт металопродукції до
окремих країн регіону, зокрема до Болгарії – більш як у 3 рази, Румунії – у 1,7
рази тощо.
Експорт товарів з України до
країн Африки у 2008 році становив 3,9 млрд. дол. США, імпорт – 1,6 млрд. дол.
США. Це найбільші показники торгівлі з країнами Африки з всю історію України.
Найбільше зростання відбулося у ІІ та ІІІ кварталах 2008 року.
Зовнішньоторговельний обіг
продукції агропромислового комплексу України за 2008 рік становив 18 млрд. дол.
США, що в 1,6 рази більше ніж у 2007 році. Позитивне зовнішньоторговельне
сальдо становило 4,5 млрд. дол. США. Порівняно з відповідним періодом минулого
року експорт збільшився на 66% та становив 11,3 млрд. дол. США, імпорт – на
55,3% та становив 6,76 млрд. дол. США
Підприємства хімічної
промисловості, зокрема з випуску азотних добрив, які є найбільшими експортерами
в галузі, відмічають в основному позитивний вплив членства України в СОТ. А
саме, скасування антидемпінгових заходів щодо імпорту карбаміду українського
походження в країни ЄС, що дало змогу поставляти цей продукт на ринок ЄС.
Аналізуючи роботу промислових
підприємств за роки членства в СОТ, дуже важко визначити всі позитивні та
негативні наслідки та зазначити чіткі результати роботи, що пов’язані з
членством в Організації. Основною причиною зазначеного є значний вплив світової
фінансово-економічної кризи на розвиток промисловості.
Найсуттєвішою перевагою
членства України в СОТ є створення умов для збільшення іноземних інвестицій у
вітчизняну економіку. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій за І півріччя
2008 року становив 6,9 млрд. дол. США, що у 2,7 рази перевищував показник
січня-червня 2007 року. Однак, з огляду на зменшення у ІІ півріччі 2008 року
притоку інвестицій (на 0,737 млн. дол. США), чистий приріст за 2008 рік
становив 6,2 млрд. дол. США, що на 22,1% менше приросту 2007 року.
Загальний аналіз
зовнішньоторговельних відносин України свідчить, що вступ держави до СОТ
позитивно вплинув на гармонізацію торговельно-орієнтованого законодавства
держави з договірно-правовою системою СОТ і сприяв активізації торговельних
відносин з країнами-членами Організації.
Отже,
основним політичним, а в подальшому - економічним наслідком вступу до СОТ є
активізація переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про створення зони вільної
торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Адже, створення зон вільної торгівлі за умовами СОТ
дозволить Україні розширити свій внутрішній ринок за рахунок ринків інших
країн, підвищити конкурентоздатність свого експорту або хоча б поставити його в
рівні умови з країнами-конкурентами, які вже мають розвинену мережу угод про
вільну торгівлю.
Членство України у СОТ стало
потужним стимулом реформування торговельного режиму, формування прозорої та
передбачуваної регуляторної політики, що сприятиме розвитку вітчизняного
підприємництва, у тому числі через вихід на зовнішні ринки.