Майка Н.І., Халілова-Чуваєва Ю.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені

Михайла Туган-Барановського

РОЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У ПОЛІТИЧНІЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ

Перспективи розвитку будь-якого суспільства цілком справедливо пов'язуються з молоддю. Але об'єктивно енергія, сила і потенціал молодого покоління здатні відігравати позитивну роль у розвитку суспільства лише за певних умов. Визначальними серед них є ставлення старших поколінь, суспільних інституцій та особливо держави, що виявляється в державній молодіжній полі­тиці. Якщо в результаті здійснення молодіжної політики створюються необхідні умови, надаються достатні га­рантії для соціального становлення і розвитку молодого покоління, то воно буде здатне і матиме бажання спря­мувати свій потенціал у відповідності з інтересами сус­пільства у всіх сферах своєї життєдіяльності. Відсут­ність такої політики або її неадекватне проведення призводять до серйозних кризових явищ у молодіжному середовищі, зокрема, й у всьому суспільстві загалом.

Сьогодні діяльність органів державної влади в  молодіжної політиці потребує наукового осмис­лення. Зокрема, поставлена необхідність глибокого аналізу місця і ролі державної політики, органів держа­вної влади в політичній соціалізації молоді. Цим, на­самперед, і визначається актуальність даної статті.

Проголошення незалежності України поклало по­чаток розробці державної молодіжної політики на ос­нові ідей демократії і гуманізму, виховання молодого покоління на ідеалах незалежності і патріотизму, лю­бові до своєї Батьківщини, переборення комплексу меншовартості тощо.

Формування такої молодої людини можливе за умов активного її включення через державну політику, органи, що її репрезентують в процес політичної соціалізації.

Метою даної статті є вивчення  діяльності органів державної влади, визначення  ролі державної політики у процесі соціалізації молоді в Україні.

Серед значної кількості досліджень проблеми молодіжної політики слід виділити праці Головатого М.Ф., Головенька В.А., Корнієвського О.А., Куліка В., Перепелиці М.П., Якушика В.М. Вони виходили  із того, що державна політика повинна базувати­ся на усвідомленні загальновизнаної істини, що за мо­лоддю як соціальною групою населення, реально діючою уже сьогодні, не лише майбутнє, а й багато в чому зале­жить сьогодення, його формування і оновлення.

Політична соціалізація – це складний, безперервний процес, який здійснюється протягом всього життя людини, процес засвоєння особою соціального й політичного досвіду шляхом включення її у політичну систему, в управління політичними процесами.

Формування різного роду неформальних молодіж­них груп та об'єднань, які повсюдно стали виникати з проголошенням незалежності України є свідченням того, що молодь не стала стороннім споглядачем полі­тичної трансформації українського суспільства на шля­ху до демократи і прогресу. За таких умов першочерговим обов'язком дер­жави постало завдання - допомогти молоді створити такі державні органи та формальні молодіжні організа­ції, котрі б активно включили молодь в державотворен­ня, а отже, і в процеси її політичної соціалізації.

З метою реалізації основних напрямів соціалізації молоді почали створюватися державні органи. Так, головним органом, котрий покликаний розроб­ляти правову базу державної молодіжної політики ста­в Комі­тет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму, який  своїх засіданнях розглядав питання законодавчих актів, дотримання законодавства. На виконання цих законів Верховною Радою створені в Україні цілий ряд державних органів. Серед них: Націо­нальна рада з питань молодіжної політики при Президе­нтові України, Державний комітет України у справах сім’ї та молоді, Державний інститут проблем сім'ї та молоді, Державний центр соціальних служб для молоді.

На засіданнях Національної ради з питань молодіжної по­літики систематично обговорюються пи­тання молодіжного життя, її робота спрямована на координацію зусиль всіх органів державної влади з метою політичної соціалізації молоді.

Основні напрямки соціалізації молоді проходять по таких напрямках:

1.        Фізичної культури та спорту, є Міністерство України у справах молоді і спорту - центральний орган виконавчої влади, який забезпе­чує проведення у життя державної політики з питань сім’ї, жінок, молоді та дітей на всій території України, здійснює керівництво дорученою йому сферою управ­ління, несе відповідальність за її стан і розвиток.

2.        Держав­ний інститут проблем сім'ї - займається здійсненням фундаментальних та прикладних досліджень з актуа­льних питань державної політики щодо поліпшення становища сім’ї  і жінок, заохочення материнства, за­безпечення здорового, всебічного розвитку дітей і мо­лоді, їх виховання на засадах гуманізму. У складі Інсти­туту ефективно працює Центр дослідження молоді.

3.        Державний центр соціальних служб для молоді -  головна структура системи центрів соціальних служб для молоді здійснював і здійснює координацію діяльно­сті всієї системи, постійно співпрацює з Державним інститутом проблем сім'ї та молоді, вищими навчальними закла­дами України.

4.        Комісія з питань молоді, спорту і туризму - комітет та його депутатські робочі й експертні групи працюють над подальшим формуванням системи юве­нального законодавства, зокрема над підготовкою прое­ктів законів про громадські молодіжні та дитячі об'єднання, благочинну діяльність, про соціальну роботу з дітьми і молоддю, про захист від небезпечних вчинків та психо­логічну допомогу особам, які зазнали таких впливів, про права дитини, про молодіжне підприємство.

На сьогоднішній день соціалізація має такі результати:

- створено теоретично-методологічне підґрунтя для ефективної соціалізації молоді

- сприяння діяльності та розвитку соці­альних служб для молоді, до складу яких входять прові­дні вчені, відомі науковці, координатори досліджень різних відомств, практики

- визначено пріоритетні напрями діяль­ності та програми, яким надається часткова фінансова підтримка

- з метою інтеграції  інформаційних ресурсів розпочато роботу з впровадження загальноукраїнської комп'ютерної мережі центрів соціальних служб для мо­лоді

- також у спеціальних центрах надають постійну психологічну, соціальну, пе­дагогічну, інформаційну та інші види допомоги більш ніж мільйону юнаків та дівчат

- встановлені міцні контакти з громадськими молоді­жними організаціями, асоціаціями, партнерські зв'язки з рядом зарубіжних організацій, які здійснюють соціальну роботу з молоддю.

Таким чином, на даному етапі в Україні тільки починається плідна робота з молоддю,яка у майбутньому має охопити усі сфери діяльності і життя молоді України. Однак, політичну соціалізацію неможливо проводити без цілеспрямованої активної діяльності державних органів, котрі покликані втілювати цю політику в життя. Відсут­ність такої політики або її неадекватне проведення призводять до серйозних кризових явищ у молодіжному середовищі, зокрема, й у всьому суспільстві загалом.

Література

1.           Головатий М.Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми онов­лення.- К.,2007. - 236 с;

2.           Головенько В. А. Український молодіжний рух у XX столітті: Історико-політологічний аналіз основних періодів. - К., 2006. - 160 с;

3.           Корнісвський О.А., Якушик В.М. Молодіжний рух та політичні об'єднання в сучасній Україні. - К., 2008.