Васильєв
В.В., Риндак О.В.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
 
Питання політичних орієнтацій сучасних учнів системи профтехосвіти є сьогодні вкрай актуальною. Багатоманітність політичних партій, напрямків та рухів в Україні надають можливість молодим людям, з одного боку, поглибити свої уявлення та знання про них та обрати пріоритетні для себе напрямки. З іншого така ситуація стала причиною різних підходів в уявленнях та складності у виборі. Саме учні профтехосвіти залишаються поза увагою, як керівних органів, так і молодіжних громадських організацій тому, що вони не являються електоратом.
Дослідження було проведене на базі професійно-технічних
навчальних закладів м. Дніпропетровська. Були опитані учні перших курсів,
різних спеціальностей, віком від 15 до 19 років. Нас у першу чергу цікавили
такі питання: геополітичні перспективи українського суспільства в комплексі
процесів глобалізації; рівень довір до владних структур і їх діяльності; рівень
відповідальності молоді; мовні пріоритети в молодіжному середовищі.
Результати дослідження показали, що молоді люди не
схильні довіряти структурам та організаціям, що існують сьогодні в Україні.
Серед них чільне місце посідають політичні партії, Верховна Рада України,
Президент України, міліція. Найбільше довіряє молодь родичам та друзям,
навчальним закладам, засобам масової інформації.

 
Політика цікавить молодь переважно середньою мірою – 47,8%, малою мірою – 27,5 % та зовсім не цікавить – 15,9%. І тільки 2,8% респондентів вказали, що дуже або великою мірою цікавляться політикою. Отже, учні системи профтехосвіти сьогодні все ж залишаються у більшій мірі аполітичними.
Аполітичність молоді витікає з того, що переважна їх
більшість (68,7%) вважають, що держава повинна турбуватися про всіх свої
громадян і забезпечувати їм пристойний рівень існування. Крім того 22,2%
вказали на те, що держава повинна встановлювати єдині для усіх
"правила" та стежити за тим, щоб вони не порушувалися. І тільки 2,5%
учнів зазначили, що держава безпосередньо повинна якомога менше втручатися в
життя та економічну активність її громадян.
Наступний блок нашого дослідження стосувався
геополітичного становища України.
На запитання "Які перспективи розвитку українського
суспільства Ви підтримуєте?" бачимо, що 39,1% учнів бачать Україну на
власному шляху розвитку, 33,3% - підтримують зв'язки з Європою та вступ до
Євросоюзу і тільки 24,6% респондентів відповіли, що хочуть об'єднання з Росією.
Таблиця 1.
Позиція учнів профтехучилищ щодо розвитку України у геополітичному просторі
  Напрямки розвитку | 
  
   Хлопці (%)  | 
  
   Дівчата (%)  | 
 
| 
   Укріплення
  зв'язків з Росією  | 
  
   5,1  | 
  
   24,6  | 
 
| 
   Власний
  шлях розвитку  | 
  
   41  | 
  
   39,1  | 
 
| 
   Вступ
  до Євросоюзу  | 
  
   1,5  | 
  
   33,3  | 
 
 
Отже, бачимо, що робітнича молодь – майбутнє нашої України, бажає бути незалежною, самостійною, піднімати власну економіку своїми силами та вести чітку політику нейтралітету.
В українському суспільстві почав викристалізовуватися
підхід, згідно з яким забезпечується повноцінне функціонування української мови
як державної за умови адекватного ставлення до російської мови. Саме українська
мова чи не вперше за всю історію починає використовуватися у традиційному
мовному середовищі – україномовному, російськомовному та двомовному. Реально в
Країні в сучасних умовах існує стихійна двомовність, залишаючи одномовність для
індивідуального вибору.
На питання "Чи вистачає Вам знання української
мови?", ми отримали такі результати: "так" – 65%, "ні"
– 35%. Це свідчить про те, що у нашому регіоні прослідковується тенденція
двомовності.
Результати дослідження показують, що громадянська
активність учнів профтехосвіти сьогодні є ще низькою. Серед політичних
напрямків молодь найбільш схильна підтримувати соціально-демократичний напрямок
розвиток України. Разом з тим майбутні робітники із недовірою ставиться до  таких державних інституцій, як: Верховна
Рада України, Президент України, різні політичні партії. Довіра переважає у
ставленні до церкви, родичів та друзів. Питання що важливіше "особиста
свобода чи рівність", більшість молодих людей вирішує на користь рівності.