Васильєв В.В., Риндак О.В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ПОЛІТИЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВ СИСТЕМИ ПРОФТЕХОСВІТИ

Питання політичних орієнтацій сучасних учнів системи профтехосвіти є сьогодні вкрай актуальною. Багатоманітність політичних партій, напрямків та рухів в Україні надають можливість молодим людям, з одного боку, поглибити свої уявлення та знання про них та обрати пріоритетні для себе напрямки. З іншого така ситуація стала причиною різних підходів в уявленнях та складності у виборі. Саме учні профтехосвіти залишаються поза увагою, як керівних органів, так і молодіжних громадських організацій тому, що вони не являються електоратом.

Дослідження було проведене на базі професійно-технічних навчальних закладів м. Дніпропетровська. Були опитані учні перших курсів, різних спеціальностей, віком від 15 до 19 років. Нас у першу чергу цікавили такі питання: геополітичні перспективи українського суспільства в комплексі процесів глобалізації; рівень довір до владних структур і їх діяльності; рівень відповідальності молоді; мовні пріоритети в молодіжному середовищі.

Результати дослідження показали, що молоді люди не схильні довіряти структурам та організаціям, що існують сьогодні в Україні. Серед них чільне місце посідають політичні партії, Верховна Рада України, Президент України, міліція. Найбільше довіряє молодь родичам та друзям, навчальним закладам, засобам масової інформації.

Політика цікавить молодь переважно середньою мірою – 47,8%, малою мірою – 27,5 % та зовсім не цікавить – 15,9%. І тільки 2,8% респондентів вказали, що дуже або великою мірою цікавляться політикою. Отже, учні системи профтехосвіти сьогодні все ж залишаються у більшій мірі аполітичними.

Аполітичність молоді витікає з того, що переважна їх більшість (68,7%) вважають, що держава повинна турбуватися про всіх свої громадян і забезпечувати їм пристойний рівень існування. Крім того 22,2% вказали на те, що держава повинна встановлювати єдині для усіх "правила" та стежити за тим, щоб вони не порушувалися. І тільки 2,5% учнів зазначили, що держава безпосередньо повинна якомога менше втручатися в життя та економічну активність її громадян.

Наступний блок нашого дослідження стосувався геополітичного становища України.

На запитання "Які перспективи розвитку українського суспільства Ви підтримуєте?" бачимо, що 39,1% учнів бачать Україну на власному шляху розвитку, 33,3% - підтримують зв'язки з Європою та вступ до Євросоюзу і тільки 24,6% респондентів відповіли, що хочуть об'єднання з Росією.

Таблиця 1.

Позиція учнів профтехучилищ щодо розвитку України у геополітичному просторі

Напрямки розвитку	Хлопці (%)	Дівчата (%)
Укріплення зв'язків з Росією	5,1	24,6
Власний шлях розвитку	41	39,1
Вступ до Євросоюзу	1,5	33,3

Отже, бачимо, що робітнича молодь – майбутнє нашої України, бажає бути незалежною, самостійною, піднімати власну економіку своїми силами та вести чітку політику нейтралітету.

В українському суспільстві почав викристалізовуватися підхід, згідно з яким забезпечується повноцінне функціонування української мови як державної за умови адекватного ставлення до російської мови. Саме українська мова чи не вперше за всю історію починає використовуватися у традиційному мовному середовищі – україномовному, російськомовному та двомовному. Реально в Країні в сучасних умовах існує стихійна двомовність, залишаючи одномовність для індивідуального вибору.

На питання "Чи вистачає Вам знання української мови?", ми отримали такі результати: "так" – 65%, "ні" – 35%. Це свідчить про те, що у нашому регіоні прослідковується тенденція двомовності.

Результати дослідження показують, що громадянська активність учнів профтехосвіти сьогодні є ще низькою. Серед політичних напрямків молодь найбільш схильна підтримувати соціально-демократичний напрямок розвиток України. Разом з тим майбутні робітники із недовірою ставиться до таких державних інституцій, як: Верховна Рада України, Президент України, різні політичні партії. Довіра переважає у ставленні до церкви, родичів та друзів. Питання що важливіше "особиста свобода чи рівність", більшість молодих людей вирішує на користь рівності.