С. Г. Саватєєва, Ю.В. Лихолат, І.Л. Домницька

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

ХАРАКТЕРИСТИКА БІОЛОГІЧНИХ ГРУП ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ ГЕСНЕРІЄВІ В УМОВАХ БОТАНІЧНОГО САДУ ДНУ ІМ. О. ГОНЧАРА

В умовах закритого ґрунту м. Дніпропетровська представники родини Геснерієві – Gesneriaceae Dumort. набувають все більшої популярності, завдяки відносній невибагливості в умовах утримання, великій різноманітності сортів, красивому та довготривалому їх цвітінню. Незважаючи на досить високу декоративність ці сорти недостатньо використовуються в озелененні приміщень, що говорить про актуальність даного напрямку наших досліджень. В різноманітних джерелах описується близько 300 видів, які вважаються придатними для озеленення інтер’єрів. При цьому, широко використовується не більше 50 видів. З них основну частину складають розеткові рослини та ті, що мають бульбу (Saintpaulia ionantha hort., Sinningia hybrida hort., Streptocarpus hybridum hort.). Особливістю родини Геснерієвих є те, що велику кількість видів складають ампельні рослини, які добре підходять для вертикального озеленення.

Метою даної роботи було проведення досліджень біолого-екологічних особливостей, зокрема ростового статусу, представників Gesneriaceae для їх більш широкого використання в озелененні інтер’єрів.

Об’єктами дослідження були представники родини Геснерієві із колекції ботанічного саду ДНУ ім. Олеся Гончара.

В ході досліджень використані методики Котовщикової Н.І. [3] в нашій модифікації [1]. Математична обробка даних проведена за методикою Зайцева Г.Н. [2].

Проведена нами інвентаризація представників родини Gesneriaceae показала, що дана колекція ботанічного саду ДНУ нараховує 16 родів. Найчисленнішими у колекції виявилися сенполія (9) та колумнея (6), серед культиварів – сенполія (200), синнінгія (12) та стрептокарпус (15). Отримані результати представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Інвентаризація родів колекції родини Gesneriaceae Dum.

ботанічного саду ДНУ ім. Олеся Гончара

№	Рід	Місце походження	Домінуюча біологічна група	Кількість видів	Кількість культиварів
1.	Achimenes	Центральна та Південна Америка	ІІІ	3	2
2.	Aeschynanthus	Індонезія, Малайзія	ІІ	2	1
3.	Alsobia	Мексика	ІІ	1	–
4.	Chirita	Південна Азія	V	2	1
5.	Codonanthe	Тропічна Америка	ІІ	1	–
6.	Columnea	Тропічна Америка	ІІ	6	2
7.	Episcia	Колумбія, Венесуела, Бразилія	ІІ	2	6
8.	Gloxinia	Тропічна Америка	ІІІ	1	–
9.	Kohleria	Тропічна Америка	ІІІ	4	1
10.	Nautiocalyx	Колумбія	І	1	–
11.	Nematanthus	Бразилія, Коста-Ріка	II	3	1
12.	Paliavana	Південна Америка	І	1	–
13.	Saintpaulia	Тропічна Африка	V	8	200
14.	Sinningia	Бразилія	IV	4	12
15.	Smitiantha	Центральна Америка, Мексика	III	1	–
16.	Streptocarpus	Тропічна Африка	V	2	15

Найбільша кількість родів (12) походить з тропічних лісів Центральної та Південної Америки. Більшість представників цієї області – стійкі види. Решта походять з Південно-Східної Азії (2) та Тропічної Африки (2). Африканські роди Saintpaulia H. Wendl. та Streptocarpus Lindl. виявились найпродуктивнішими для селекції (табл. 1).

Представників родини Геснерієві ми розподілили на 5 груп за ростовим статусом, біологією розвитку та будовою стебла.

До І групи належать багаторічні рослини з трав'янистими або напівздерев'янілими стеблами.

ІІ група – рослини зі звисаючими пагонами та надземними столонами.

ІІІ група – стебла нормально розвинені, рослини мають підземні кореневища, вкрити лусочками з недорозвинених листків.

ІV група – стебла вкорочені або добре розвинені, рослини мають підземну бульбу.

V група – розеткові рослини з вкороченим стеблом, або без нього (табл. 1).

Строки квітування по групах суттєво відрізняються. Завдяки цьому колекція Геснерієвих квітує протягом всього року (табл. 2). Особливо це стосується сортів Saintpaulia Деякі з них можуть цвісти впродовж 10–12 місяців безперервно (‘Kilauea’). Інші квітують 2–3 місяці, після чого 2 місяці «відпочивають», набираючи нові бутони (‘Ballet Marta’, ‘Icy Sunset’).

Таблиця 2. Спектри декоративності представників родів колекції родини Gesneriaceae Dum. ботанічного саду ДНУ ім. Олеся Гончара

№	Рід	Строки квітування	Середня продуктивність квітування, шт.	Період повного спокою
1.	Achimenes	17.05 – 30.12	15	09.11 – 18.05
2.	Aeschynanthus	25.12 – 26.02	18	_
3.	Alsobia	05.05 – 26.07	14	–
4.	Chirita	06.05 – 07.08	12	–
5.	Codonanthe	05.04 – 20.05	12	–
6.	Columnea	18.02 – 18.06	20	–
7.	Episcia	30.05 – 14.08	16	–
8.	Gloxinia	30.09 – 22.11	10	30.01 – 20.03
9.	Kohleria	10.05 – 17.11	12	–
10.	Nautiocalyx	–	–	–
11.	Nematanthus	24.05 – 29.07	18	–
12.	Paliavana	–	–	–
13.	Saintpaulia	Протягом року	24	–
14.	Sinningia	13.04 – 30.07	18	07.11 – 15.02
15.	Smitiantha	05.10 – 30.12	14	28.01 – 03.04
16.	Streptocarpus	02.04 – 04.08	20	–

Продуктивність квітування одного пагона або розетки складає 10–24 квіток. Роди Aeschynanthus Jack., Columnea L. та інші представники з ІІ групи зазвичай мають кілька пагонів. Таким чином, загальна продуктивність квітування рослини може сягати до 50 квіток (табл. 2).

Повний період спокою мають представники 4 родів з ІІІ та ІV групи (табл. 2). У видів та сортів Kohleria надземна частина не відмирає, як у природі, але значно втрачає декоративність. Більшість листків з листопада до березня всихає. Верхівка залишається живою, інколи продовжує ріст, може цвісти в зимовий період.

Нами досліджені ростові показники вегетативної частини та особливості генеративної частини найбільш декоративних та стійких видів і сортів Saintpaulia.

Переважна більшість видів і сортів Saintpaulia – розеткові рослини. Але деякі представники роду мають досить видовжене стебло (S. grotei). Такі рослини використовуються в селекції для виведення ампельних сенполій.

Найбільш декоративними вважаються сорти, у яких розміри листків перевищують діаметр віночка не більше, ніж на 1–2 см – ‘Icy Sunset’(табл. 3, 4).

Таблиця 3. Ростові показники вегетативної частини деяких видів і сортів роду Saintpaulia

Вид, сорт	Висота пагону, см		Діаметр розетки, см		Кількість листків у розетці (на пагоні)		Ширина листової пластинки, см		Довжина листової пластинки, см
	M+mм	V%	M+m	V%	M+m	V%	M+m	V%	M+m	V%
Saintpaulia grotei	15,47 ± 0,67	19,47	–	–	13,25 ± 0,51	17,12	4,19 ± 0,1	11,11	4,59 ± 0,13	12,32
S. velutina	3,16 ± 0,2	20,42	14,94 ± 0,65	13,67	16,2 ± 0,76	14,78	4,32 ± 0,06	6,7	4,54 ± 0,06	6,37
‘Ballet Marta’	4,63 ± 0,13	8,94	24,50 ± 0,32	15,69	25,06 ± 0,67	13,31	6,64 ± 0,29	18,78	7,09 ± 1,16	25,58
‘Icy Sunset’	4,16 ± 0,09	9,82	24,90 ± 0,63	22,54	25,25 ± 0,63	17,59	6,58 ± 0,21	23,11	7,90 ± 0,92	16,35
‘Kilauea’	6,17 ± 0,14	9,99	23,22 ± 0,09	9,33	24,82 ± 2,14	27,33	6,02 ± 0,29	24,18	7,16 ± 0,69	20,48

Високо цінуються компактні розетки – до 26 см у діаметрі. Такі показники має більшість культиварів сенполії в колекції ботанічного саду ДНУ.

Виявлено, що рослини родини Геснерієвих добре придатні для оптимізації екологічних умов приміщень. Більшість із них походить з Південної та Центральної Америки.

Таблиця 4. Особливості генеративної частини видів і сортів роду Saintpaulia

Назва сорту	Розмір квітки, см		Кількість одночасно розкритих квіток на розетці		Кількість одночасно розкритих квіток на квітконосі		Кількість квітконосів на розетці		Продуктивність квітування
	M+mм	V%	M+m	V%	M+m	V%	M+m	V%	M+m	V%
Saintpaulia grotei	2,64 ± 0,42	10,12	8,12 ± 0,43	14,22	2,58 ± 0,32	22,31	9,20 ± 0,83	18,42	12,51 ± 3,26	18,12
S. velutina	2,50 ± 0,08	12,36	12,00 ± 1,62	14,67	2,90 ± 0,38	31,44	9,30 ± 0,75	21,87	14,00 ± 1,40	16,20
‘Ballet Marta’	4,54 ± 0,32	15,69	11,26 ± 0,67	13,31	3,49 ± 0,29	18,78	10,19 ± 1,16	25,58	32,74 ± 5,37	36,72
‘Icy Sunset’	6,89 ± 0,63	22,54	8,79 ± 0,63	17,59	2,51 ± 0,21	23,11	11,43 ± 0,92	16,35	27,47 ± 2,37	20,71
‘Kilauea’	4,45 ± 0,09	9,33	24,80 ± 2,14	27,33	3,80 ± 0,29	24,18	10,60 ± 0,69	20,48	33,7 0± 2,81	26,39

Досліджувані види та сорти мають високу продуктивність та пролонгований період квітування, що дозволяє рекомендувати їх для використовування на підприємствах та в офісах в кімнатах відпочинку, зимових садах і житлових приміщеннях.

Література:

1. Домницька І.Л. Колекція родини Gesneriaceae Dumort. у ботанічному саду Дніпропетровського національного університету /Інтродукція рослин. – 2010. –№1.– С. 66-72.

2. Зайцев Г.Н. Математика в экспериментальной ботанике.– М.: Наука, 1990. – 267 с.

3. Котовщикова Н.И. Жизненные формы растений семейства геснериевые // Бюллетень Главного ботанического сада. – 1972. – Вып. 83. – С. 73-78.