Биологические науки/ 7. Зоология

Мацюра М.В., Вадченко Ю.І.

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького, Україна

Аналіз та інтерпретація рівномірності розподілу видів птахів в угрупованнях

За визначенням Р. Уіттекера [1], значущість є групою оцінок, за допомогою яких види в угрупованні можуть порівнюватися один з одним. У нашому дослідженні під значущістю виду в угрупованні птахів мається на увазі його відносна чисельність, тобто відношення числа пар виду до загальної чисельності птахів в угрупованні. При побудові графіків, де залежні змінні – це значущості видів птахів в угрупованні, які відображені від найбільш значущого до менш значущого в логарифмічному масштабі, ми отримаємо криві значущості видів або криві домінування-різноманіття. Значущість виду може бути представлена як змінна величина, залежна від частини простору ніші, яку він займає, і частини ресурсів угруповання, яку використовує. Існують три форми кривих і відповідно три гіпотези розподілу видів в угрупованні (рис. 1), засновані на припущеннях про різний характер використання екологічних ніш видами в угрупованні [1].

Рис. 1. Криві значущості видів в угрупованнях

 

1. Гіпотеза випадкових меж між нішами Мак-Артура, так звана модель розламаного стрижня [2]. Межі ресурсів ніші для різних видів розташовані в просторі випадково. Простір ніш поділений на випадкові та дотичні ділянки, що не перекриваються.

2. Гіпотеза перехоплення ніш Мотомури [1]. Передбачається, що розподіл значущості видів є геометричною прогресією, тобто найбільш чисельний вид у n разів численніше наступного, а цей, у свою чергу у n разів численніше третього і т.д. Розміри об'ємів ніш визначаються послідовністю захоплення видами частин простору ніш (відносний успіх видів у конкуренції). Домінанти займають більшу частину простору ніші, менш конкурентноспроможні види займають те, що залишилося. Кожний вид займає перш за все вільну нішу, що не перекривається з іншими.

3. Логнормальний розподіл Престона [3]. Розмір простору ресурсів, зайнятих видом, визначається числом чинників, що впливають на відносний успіх його конкуренції з іншими видами. Розподіл видів зазвичай виявляє мало видів із дуже високою значущістю (рідкісних) і багато видів із середньою оцінкою значущості.

Розташування видів за значущістю точно відображає відносну кількість, видове багатство, вирівняність і концентрацію домінування в угрупованні, а характер кривих пояснює, яким чином поділяється простір ніш. Чим вищою є крива і чим більше вона наближається до прямої лінії, тим більше при даному числі видів загальне різноманіття. Чим крутіша крива, тим менше загальне різноманіття і сильніше домінування одного або декількох видів. Крива також стає крутішою під впливом несприятливих умов для угруповань птахів, наприклад погодних чинників або антропогенної дії.

Так, останній тип кривої (гіпотеза випадкових меж між нішами) характеризує острівні угруповання птахів, для яких отримано найвищі значення відносної вирівняності та мінімальної концентрації домінування (рис. 2).

 

Подпись: Значущість виду, log

Кількість видів

 

 

Рис. 2. Крива значущості угруповань птахів першого типу.

 

Подібні угруповання птахів існують упродовж тривалого періоду часу, видовий склад птахів - відносно стабільний. Угруповання в основному представлені видами птахів, для яких характерні інтенсивна міжвидова конкуренція та агресивна територіальна поведінка, проте, ураховуючи, що такі види - еврітопи, тобто їх гніздування не лімітоване розподілом біотопів, це значно знижує рівень міжвидової конкуренції. Число видів коливається від 3 до 9. Як правило, такі угруповання характерні для островів материкового походження, що визначаються стабільністю конфігурації, висоти та площі.

Острівні угруповання птахів другої групи відрізняються високими значеннями концентрації домінування й низькою відносною вирівняністю. Видовий склад таких угруповань – непостійний, зазвичай характерним є домінування одного виду при загальному числі видів від 2 до 7. Види-домінанти характеризуються схильністю до експансії та здатні витісняти інші види з місць гніздування; крім того, через відмінності в термінах гніздування відбувається своєрідне захоплення гніздової території (рис. 3).

 

 

Подпись: Значущість виду, log

Кількість видів

 

 

Рис. 3. Крива значущості угруповань птахів другого типу

 

Наведені вище два типи розподілу видів є крайніми випадками, найбільш типовим є наступний – логнормальний розподіл. Угруповання птахів цієї групи характеризуються середніми значеннями вирівняності й концентрації домінування (рис. 4).

Подпись: Значущість виду, log

Кількість видів

 

 

 

Рис. 4. Крива значущості угруповань птахів третього типу

У цій групі представлені угруповання птахів, що відрізняються високим динамізмом. Як указано вище, такі угруповання птахів зазнають сильного впливу чинників середовища й антропогенної дії. Острівні системи в даних випадках відрізняються високою варіацією площ і конфігурації через вплив вітрового й водного режиму, що сприяє постійній зміни гніздових біотопів. Значний антропогенний прес загострює конкурентні відносини й обумовлює динаміку видового складу птахів. Домінує в подібних угрупованнях група птахів, що складається з 2-3 видів.

ВИСНОВКИ

1.     Розподіл видів в угрупованнях птахів визначається головним чином домінуючою за чисельністю групою видів та їх значущістю в угрупованнях.

2.     Склад острівної рослинності, обумовлений географічною близькістю, походженням, типом ґрунтоутворюючої породи островів і схожістю умов зовнішнього середовища, певною мірою визначає схожість угруповань птахів.

3. Основними чинниками, що зумовлюють рівномірність розподілу |птахів в острівних угрупованнях, є: кількість гніздових біотопів, відстань до материка, площа та висота острова, площа проективного покриття острівної рослинності, ступінь впливу антропогенної дії.

Література:

1.     Уиттекер Р. Сообщества и экосистемы / Р. Уиттекер; [пер. с англ. Миркин Б.М., Розенберг Г.С.]. - М.: Прогресс, 1980. - 327 с.

2.     MacArthur R.H. Patterns of species diversity / R.H. MacArthur // Biological Review. - 1965. - Vol. 40. - P. 510-533.

3.     Preston C.R. Environmental influence on soaring in wintering Red-tailed Hawks / C.R. Preston // Wilson Bull. - 1981. - Vol. 93. - P. 350-356.