Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Босенко А.В.

Європейський Університет, м. Київ

Податкове регулювання господарської діяльності

підприємства

Історичні приклади становлення і розвитку оподаткування демонструють, що форми оподаткування замінюють одна одну разом із трансформацією суспільного устрою, однак, ідея податку зберігається як одна з основ існування держави. Розвиток оподаткування спричиняє перехід частини податкових зобов'язань від фізичних до юридичних осіб, з'являється тенденція звільнення від податків коштів, що необхідні для оплати витрат на здійснення господарської діяльності, впроваджується фінансове планування. Це свідчить про те, що еволюційне вдосконалення систем оподаткування стало основою створення механізму сплати податків у сучасних країнах, у тому числі в Україні.

Різне теоретичне обґрунтування в економічній літературі сутності податків, що сплачуються суб'єктами господарювання, зумовило необхідність зосередження уваги на дослідженні цієї проблеми. Результатом стало уточнення визначення податків з юридичних осіб, як примусових, безвідшкодних, регулярних і законодавчо встановлених державою зобов'язань для платників податків, які відчужуються шляхом надходжень до бюджету держави та бюджетів територіальних громад для фінансування їх діяльності. Виходячи з такого визначення сутності податків, автором робиться наголос на термін «зобов'язання», який за сутнісно-типологічною ознакою найбільш реально виражає існуючі відносини, пов'язані з процесом примусового відчуження частини створеного на підприємствах продукту у власність держави. Такі поняття, як «платіж» чи «внесок» мають різне тлумачення, що не сприяє створенню досконалої нормативно-правової бази для комплексного податкового регулювання сфер економіки.

Особливу роль в оподаткуванні відіграють функції податків. Основна функція оподаткування – фіскальна. Регулююча функція оподаткування полягає в його використанні для орієнтації і корекції діяльності економічних агентів. Оподаткування здійснюється для акумулювання коштів на фінансування державної діяльності, яка охоплює і проведення соціальної політики. Воно виконує соціальну функцію, постачаючи ресурси для розвитку охорони здоров'я, освіти, культури, спорту. Контрольна функція притаманна скоріше не оподаткуванню, а системі, за допомогою якої воно здійснюється, - це перевірка правильності і своєчасності зборів, відповідності їх обсягів, а також розподілу між об'єктами, джерелами, платниками до економічної стратегії і фінансової політики держави. Функції оподаткування можна визначити як ефект, який воно викликає в економічному та соціальному середовищі в процесі збору обов'язкових платежів. Таким чином, функції оподаткування є впливом на економічну кон'юнктуру, дією на окремих суб'єктів господарювання, значенням для розвитку країни, регіонів, роллю у фінансовій системі країни та його адміністративних одиниць.

Вивчаючи фактичний зміст принципів оподаткування, звертаємо увагу на те, що вони утворюють основу податкового механізму, стають надійним показником досягнутого у державі рівня урегульованості податкових відносин. Основні недоліки системи оподаткування в Україні обумовлені тим, що законодавчі принципи деякою мірою стали непристосованими до сучасних умов господарювання. Так принцип стимулювання діяльності припускає надання різних пільг, але принцип рівності потребує однакового підходу до різних підприємств при визначенні податкових зобов'язань. З огляду на це, пропонується державне регулювання оподаткування здійснювати із застосуванням принципу стимулювання за допомогою системи пільг через механізм, який повинен включати не господарську одиницю чи групу підприємств, а види діяльності і методи стимулювання (види пільгового оподаткування). При цьому, зекономлені кошти повинні направлятися у реінвестиції і на планомірне розширення діяльності. Інакше таке додержання принципу стимулювання дозволить використовувати прибуток на споживання чи на розподіл між засновниками, а це не приведе ні до розширення виробництва, ні до зростання податків до бюджету.

Ефективно функціонуюча ринкова економіка обов'язково повинна регулюватись державою. Держава насамперед впливає на розвиток економіки шляхом застосування відповідної податкової системи через організацію оподаткування. Нами підтримується традиційний погляд, що в національній податковій політиці повинні домінувати заходи комплексного регулювання економіки країни, які взаємопов'язані з цільовим галузевим і загальнодержавним програмуванням.

Аналіз загальноєвропейської політики в оподаткуванні, а також тенденцій оподаткування в окремих країнах Європейського Союзу дає підстави для висновків, які необхідно враховувати при здійсненні податкового регулювання в Україні. Важливим виявляється визначення пропорції між податками на споживання, працю, капітал і, так званими, «екологічними податками». Таке співвідношення показує вплив оподаткування на відтворювальну економічну структуру. Додатковий контроль в Європейському Союзі здійснюється за ступенем централізації оподаткування шляхом розрахунку у відсотковому виразі загальнодержавних, місцевих та інших податків. Така градація подібна до статистичного підходу, що застосовується в Україні.

Податкове регулювання господарської діяльності полягає у цілеспрямованому впливі на фінансові результати, економічну ефективність, зниженні цін на певні матеріальні ресурси, які використовуються у виробництві, здійснюється шляхом змін у оподаткуванні із застосуванням режимів амортизації, диференціації нарахувань податків за галузевим, територіальним та іншими критеріями, вилучення з бази оподаткування реінвестицій, надання пільг для сприяння розвитку економіки країни. При розрахунку загального показника податкового навантаження доцільно використовувати розмір прибутку підприємства, виходячи з точки зору фундаментальної економічної теорії. Згідно з цією теорією вартість будь-якого товару містить в собі частину перенесеної вартості, вартості, створеної необхідною працею, та додаткової вартості. При цьому складовою частиною перенесеної вартості не можуть бути податки, бо частина вартості товару є джерелом погашення. Вартість, створена необхідною працею, є джерелом прибуткового податку та зборів у соціальні фонди. Підприємство в даному випадку є посередником між державою та працівниками.