Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н. Богацька Н.М., Ласкіна Н.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ТРУДОВІ РЕСУРСИ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Постановка проблеми. Підприємство у процесі своєї діяльності оперує різними видами ресурсів. Раціональне забезпечення фірми цими ресурсами становить основу його ефективної діяльності. Елементами ресурсного забезпечення є: трудові, матеріально-речові, фінансові. Трудові ресурси більшою мірою, ніж інші чинники визначають стратегічний успіх підприємства, є основою його конкурентоспроможності. Від рівня використання кадрового потенціалу та його збалансованості залежать досягнуті конкурентні переваги, високі кінцеві показники, забезпечення сталого розвитку підприємства. Тому саме людський капітал слід розглядати як головний резерв розвитку виробництва.

Підвищення ефективності роботи персоналу було і залишається актуальною проблемою для будь-якого підприємства. Саме якісне, а не кількісне забезпечення трудовими ресурсами визначає перспективний розвиток виробництва.

Мета статті полягає у поглибленому вивченні категорій трудові ресурси та трудовий потенціал, а також у вивченні ефективних методів стимулювання їх праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню забезпеченості, розвитку трудових ресурсів підприємства та ефективного їх використання присвячені праці багатьох науковців. Вагомий внесок у вирішення цих проблем внесли К.Абдурахманов, О. Амош, С. Бандур, Д. Богиня, Е. Божко, І. Бондар, В. Васильченко, С. Вовканич, В. Ворона, В. Врублевський, В. Гавва, О. Грішнова,

А. Гриненко, Б. Генкін, І. Джаін, М. Долішній, С. Злупко та інші.

Виклад основного матеріалу. Насамперед потрібно надати визначення поняття «трудові ресурси» як загальної категорії. Трудові ресурси - усе економічно-активне населення певної країни, яке володіє певними фізичними та розумовими здібностями та здатне виробляти товари, матеріальні блага та надавати послуги. Тобто, дане визначення співвідноситься з забезпеченістю трудовими ресурсами певної країни, регіону, області тощо. Персонал підприємства, в свою чергу, - це саме та частина населення, яка задіяна в діяльності конкретного підприємства та відповідає сфері його діяльності.

Саме трудові ресурси підприємства є невичерпним резервом підвищення ефективності діяльності підприємства. Вони мають специфічний вплив на рівень конкурентоспроможності фірми. Достатня забезпеченість підприємств трудовими ресурсами відповідного рівня кваліфікації та професійних навичок, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності мають велике значення для збільшення обсягів продукції та підвищення ефективності виробництва. Зокрема, від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання, залежать обсяг і своєчасність виконання всіх робіт, ефективність використання устаткування, машин, механізмів, і, як результат, обсяг виробництва продукції, її собівартість, прибуток та низка інших економічних показників.[2, c. 48]

Трудові ресурси слід розглядати не тільки з економічних позицій, але й урахуванням соціального аспекту. Підприємству у процесі підвищення конкурентоспроможності за рахунок трудових ресурсів доводиться, на відміну від інших чинників, не тільки дотримуватися законів, але й враховувати вимоги профспілок і етичні норми.

Крім фінансової і економічної політики кожна організація розробляє і здійснює кадрову політику. Основними її задачами є:

· формування кадрового потенціалу, принципи та методи добору;

· навчання та розташування кадрів;

· профорієнтація та перепідготовка, проведення атестації та оцінки рівня кваліфікації;

· підвищення кваліфікації персоналу;

· підвищення освітнього рівня персоналу;

· аналіз плинності кадрів;

· забезпечення соціальної захищеності персоналу та постійний моніторинг безпеки праці;

· мотивація дотримання належного режим трудової діяльності та високої продуктивності праці;

Важливим чинником досягнення конкурентоспроможності підприємства та ефективного використання трудових ресурсів є правильно-організований менеджмент. В процесі управління можна спонукати й об’єднувати людей для праці, організовувати реалізацію цілеспрямованої діяльності.

Досить важливою умовою формування ефективної команди є постійний розвиток персоналу, зокрема підвищення кваліфікації. Рівень кваліфікації персоналу повинен випереджати розвиток технології виробництва і системи організації виробничо-трудового процесу. Чим вищий загальний рівень розвитку економіки, чим складніші завдання йому доводиться вирішувати, тим важливішою є потреба у трудових ресурсах високої кваліфікації. [1, c. 54]

Іншим важливим чинником ефективності використання праці на підприємстві є створення відповідної системи мотивації. Мотивація праці, тобто створення внутрішнього спонукання до дій, є результатом складної сукупності потреб, що постійно змінюються. Тому перед управлінням стоїть завдання виявити потреби усіх загалом і кожного зокрема, щоб їм запропонувати роботу відповідного рівня та оплату за неї. Досконало побудований механізм мотивації праці сприяє стабільності й ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці.

До методів мотивації, які сприятимуть мотивації праці можна віднести матеріальні засоби мотивації, а саме - преміювання, доплати, надбавки, та моральні способи мотивації - нагородження грамотами, додатковими відпустками, поїдками тощо. Дієвим способом мотивації є участь у капіталі фірми та управлінні підприємством.[3, c. 40]

Висновки. Отже, трудові ресурси є визначальним чинником конкурентоспроможності та розвитку підприємств. Вони характеризуються сукупністю специфічних рис, пов’язаних з їхнім соціально-економічним характером, який головним чином виявляється у відмінностях від решти ресурсів фірм. Як складовою конкурентоспроможності підприємства, трудовими ресурсами підприємства слід управляти відповідно до їхніх особливостей і умов зовнішнього середовища. Необхідно розробляти стратегії управління персоналом з урахуванням сучасного світового досвіду, створювати нові системи навчання та розвитку персоналу підприємства.

Також необхідно застосовувати різноманітні методи заохочення та мотивації праці персоналу. Для цього слід розробляти і реалізовувати плани щодо підвищення продуктивності праці працівників на кожному робочому місці, використовуючи для цього як матеріальні, так і моральні способи стимулювання праці.

Список використаних джерел:

1. Котвицький А.А. Оптимізація трудового потенціалу підприємства за рахунок підготовки та перепідготовки працівників [Текст] / А.А. Котвицький // Агроінком. - 2003. - № 5/8. - С. 53-59

2. Кирич Н. Роль людського фактора у підвищенні ефективності роботи підприємства / Н. Кирич // Україна: аспекти праці. - 2008. - № 5. - С. 46-50.

3. Андрющенко К. А. Теоретичні засади формування та систематизації мотивації праці на підприємствах [Текст] / К. А. Андрющенко // АгроСвіт. - 2010. - № 14. - С. 37-45.