Богацька Н.М., Григулець Л.В.

Вінницький торговельно - економічний інститут КНТЕУ

Антикризове управління підприємством в умовах глобалізації

Актуальністю даного дослідження є те, що кожна сучасна країна, яка планує інтегрувати у вітчизняні підприємства на міжнародний ринок, стикається з явищем кризи інших країн, а також зовнішніх факторів, які впливають не тільки на економіку країни, але й кожного підприємства загалом. У зв’язку з цим виникає потреба в створенні засад, методів та принципів антикризового управління підприємствами.

Для здійснення ефективного управління підприємством в умовах глобалізації, перш за все потрібно відмовитись від застарілих і давно неперспективних умов ведення підприємницької діяльності, розглянути проблеми ринкового господарства, постійно корегувати основні елементи та функціональні підсистеми підприємства, акцентувати увагу на несприятливий вплив зовнішнього оточення. Адже будь-яка організація являє собою соціально-економічну систему, яку можна описати тільки визначивши характер її взаємовідносин із зовнішнім середовищем, внутрішніми взаємозв’язками структурованих підрозділів і, нарешті, систему взаємин кожного індивіда з організацією.

Розглядаючи проблеми управління підприємствами, вчені намагалися більш точно і конкретно дати визначення сутності антикризового управління підприємством. Зокрема, влучне розуміння дають С.А. Бурий та Д.С. Мацеха. Під антикризовим управлінням вони розуміють «Систему постійних системних дій менеджерів, спрямованих на всі елементи організації з метою швидкого і вчасного реагування на можливі зовнішні та внутрішні загрози ефективному функціонуванні чи розвитку організації. [1]. Це визначення пояснює системний підхід до антикризового управління.

В розрізі необхідності передбачення та ліквідації кризових явищ, актуальним є таке визначення антикризового управління – «це управління, яке спрямоване на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів і усунення загрози появи кризових ситуацій, а в разі їх появи – аналіз і прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з найменшими витратами та негативними наслідками» [2].

Саме в аспекті глобалізації, антикризове управління являє собою спеціальне, постійно організоване управління, спрямоване на найбільш оперативне виявлення ознак кризового стану та створення відповідних передумов для його своєчасного подолання з метою забезпечення відновлення життєдіяльності окремого підприємства, недопущення його банкрутства і ліквідації.[4]

З метою недопущення кризового стану підприємства створюються стратегічні плани, які за своєю сутністю визначають розвиток підприємства у майбутньому. Іншими словами, стратегічні плани підприємства являють собою сукупність інструментів для реалізації протягом певного періоду часу цілей та їх взаємозв’язок з наявними ресурсами підприємства. Стратегічний план формує перспективні напрямки розвитку підприємства в умовах глобалізації, визначає основні види діяльності організації, дозволяє пов’язувати в єдину систему маркетингову, проектну, виробничу і фінансову діяльність, а також сприяє кращому розумінню структури потреб, процесів планування, просування і збуту продукції, механізму формування ринкових цін. [3]

На нашу думку, для того щоб підприємство не сягнуло кризового стану, потрібно здійснювати заходи щодо балансування дієздатності внутрішнього механізму саморегуляції господарської системи, постійно поповнювати свій продуктивний потенціал, впроваджувати кардинальні ідеї щодо ведення бізнесу, створювати стратегії бачення місії та змісту діяльності підприємства які дали б можливість цьому підприємству досягти вершини можливого розвитку.

Таким чином, антикризове управління – це управління, яке спрямоване на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів і усунення загроз появи кризових ситуацій, а в разі їх появи – аналіз і прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з найменшими витратами та негативними наслідками. Слід пам’ятати й про те, що подолання кризи не може здійснюватись автоматично, воно має бути досконало організоване органам управління з метою підвищення ефективної діяльності підприємства.

Література:

1. Бурий С.А. Антикризове управління та управлінські рішення проблеми підприємств малого бізнесу: монографія / С.А. Бурий, Д.С. Мацеха. – Хмельницький: ТОВ «Тріада-М», 2006. – 93 с.

2. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: навч. посіб. 2 вид., випр. і доп. / В.О. Василенко – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 507 с.

3. Євтухова С.М. Стратегічний план як перспективний напрямок розвитку українського підприємства / С.М. Євтухова // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №3. – С. 108-113.

4. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: навч. посіб. / Л.О. Лігоненко, М.В. Тарасюк, О.О. Хіленко. – К.: КНТЕУ, 2005. – 377 с.