Солоненко Д. В., Саєнко В.Г.

АНАЛІЗ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ.

Актуальність цієї теми обусловлена, тим , що податкові надходження займають найважливішу роль у формуванні бюджету України і завдяки цим надходженням Україна веде свій шлях розвитку.

Ціль статті – розглянути структуру і упорядкувати податкові надходження до бюджету України.

В Україні доходи бюджетів складаються з чотирьох груп:

А)податкові надходження; б)неподаткові надходження; в)доходи від операцій з капіталом; г)офіційні трансферти.

1.Податкові надходження. Податкові надходження є важливим інструментом перерозподілу валового внутрішнього продукту і забезпечують мобілізацію понад 2/3 усіх доходів бюджету. Податкові надходження в Україні поділяються на 6 груп: 1) податок на доходи, податок на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості; 2) податки на власність; 3) внутрішні податки на товари та послуги; 4) збори за спеціальне використання природних ресурсів; 5) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції; 6) інші податки.

Податки першої групи: податок на доходи, податок на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості.  Податок на доходи фізичних осіб є дуже дієвою формою взаємовідносин між державою та її громадянами, яка здійснюється на основі обов'язкового вилучення частини їхнього доходу для створення централізованого грошового фонду держави з метою виконання її функцій. За обсягами надходжень цей податок посідає друге місце серед усіх податків. Податок на прибуток підприємств – один із найважливіших податків, який є основою податкової системі. Податок на прибуток – це той податок, який використовується в структурній економіці, а також може застосовуватися для підтримки стабілізаційної політики [2, С81-82].

До другої групи податкових надходжень – податків на власність – належать: податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів й періодичні податки на чисту вартість майна (податок на нерухоме майно підприємств та податок на нерухоме майно громадян). Податок з власників  транспортних  засобів сплачують  юридичні  особи,  в  тому  числі  нерезиденти,  громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні власні транспортні засоби. Об'єктом оподаткування таким податком є транспортні засоби, самохідні машини й механізми, згруповані за об'ємами циліндрів або потужністю двигунів. Ставки податку визначені для кожної відповідної групи.

Третя група податкових надходжень об'єднує збори за спеціальне використання природних ресурсів: збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду; збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту; платежі за користування надрами; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плата за землю; плата  за використання інших природних ресурсів.

До четвертої групи податкових надходжень належать внутрішні податки на товари та послуги: податок на додану вартість; акцизний збір; плата за ліцензії; плата за торговий патент. Податок на подану вартість (ПДВ) є непрямим податком, який сплачується до бюджету на кожному етапі просування товару від виробництва до споживання. ПДВ – це найбільший за обсягом податок, який значною мірою впливає на формування дохідної частини зведеного бюджету. Акцизний збір  - непрямий податок і долучається до ціни товару у вигляді надбавки обмеженому колу підакцизних товарів. До складу податкових надходжень четвертої групи  належить плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності (торговельна діяльність за готівкові кошти, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей, діяльність із надання послуг у сфері ігорного бізнесу) та плата за ліцензії на певні види господарської діяльності  [3,С84-88].

  П'ята група податкових надходжень об'єднує податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції: ввізне мито; вивізне мито; кошти, отримані за вчинення консульських дій; інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності. Мито – це податок на товари та інші предмети, які перетинають митний кордон України. Мито справляється на основі єдиного митного тарифу, що являє собою систематизоване зведення ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі. Мито нараховується митним органом України відповідно до ставок єдиного митного тарифу і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті. Мито зараховується до державного бюджету. Джерелом доходів державного бюджету є консульські збори. Вони справляються за оформлення ввізних документів для в'їзду в Україну, які надаються дипломатичними представництвами та консульськими установами України за: автоматизовану обробку візової анкети, оформлення візи, подовження терміну дії візи, надання візової підтримки, інші візові операції.

Шоста група податкових надходжень об'єднує інші податки, зокрема групи місцевих податків і зборів; фіксований сільськогосподарський податок; єдиний податок для суб'єктів малого підприємства; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства [4,С174-182].

Таким чином, податкові надходження займають найважливішу роль у формуванні дохідної бази бюджету України,  що їх правильне формування і нагляд за їх надходженням мають важливе значення для функціонування і розвитку національної економіки.

  Література:  

 1.Податковий кодекс України : закон України від 02.12.2010 р. №27-55 VI // Законодавство України [Електронний ресурс] / Верхов. Рада України.

2. Бюджетна система [Текст] : навч. Посіб. / кер. авт.. кол. і наук. ред. Л. О. Омелянович. – Х. : ІНЖЕК, 2010. – 256 с.

3. Бюджетна система : [інтегр. навч. комплекс] / під ред. Л.О. Омелянович – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – 237 с.

4. Василик, О. Д. Бюджетна система України : підручник / О.Д. Василик,     К.П. Павлюк. – К. : Центр навч. Л-ри, 2004. – 544 с.