Сатур В.С., Раца О.Б.

Буковинський державний фінансово-економічний університет,

м. Чернівці

Проблеми розвитку туристичного бізнесу Криму

Актуальність теми обумовлена тим, що на сучасному етапі глобалізації економіки та розвитку світової господарської системи туристична сфера займає позицію однієї з найперспективніших, високодохідних та динамічних у своєму розвитку. Туризм є однією з ведучих галузей світової економіки, індустрією на яку припадає приблизно 30% світової торгівлі послугами та 10% світового валового продукту. Туризм перетворився на змістовну форму використання вільного часу окремих осіб і на основний засіб міжособистісних зв’язків, а також політичних, економічних і культурних контактів, що стали необхідними внаслідок інтернаціоналізації всіх секторів життя націй.

Невипадково вперше в історії України уряд проголосив туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку національної економіки, адже туристичний бізнес визнано одним з найбільш рентабельних.

Метою даної роботи є висвітлення сучасного стану маркетингу туристичних послуг Криму, визначення основних проблем та розробка пропозицій щодо їх розв’язання.

Проблематику досліджуваної теми аналізували такі вчені, як О.П. Будя, М.Г. Бойко, А.Б. Гайдук, В.Ф. Кифяк, М.Л. Мальська, В.В. Худо та інші.

Аналізуючи перспективи розвитку туристичної індустрії необхідно підкреслити, що сучасний туризм – це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Саме це і визначає одне з перших місць, яке займає туризм у світовій економіці.

Стратегічною метою розвитку туристичної індустрії в Україні можна визначити створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля.

Отже, туристичний маркетинг – це систематичні зміни та координація діяльності туристичних компаній, а також приватної та державної політики в сфері туризму. Мета таких змін полягає в тому, щоб найбільш повно задовольняти потреби певних груп споживачів, враховуючи при цьому можливості отримання відповідного прибутку [2].

Туристична індустрія - пріоритетний напрямок соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим. Крим є одним з найбільших курортних регіонів на території колишнього СРСР, що приваблює мільйони відпочиваючих із країн СНД і далекого зарубіжжя. Значення Криму як курорту визначається його унікальними природними ресурсами, цікавими визначними пам'ятками, розвитою транспортною і санаторно-курортною інфраструктурою. Більше 100 років Крим виступає як регіон розвинутого туризму.

Серед перспективних видів туризму для АР Крим можна розвивати такі: альпінізм, гірничопішохідний спортивний кваліфікаційний туризм, сільський туризм, екотуризм, навчальний та науковий туризм, етнографічний, паломницький та етнічний туризм, військово-історичний туризм. Для розвитку кожного з перелічених видів туризму Крим володіє необхідним ресурсним потенціалом.

На території Криму понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. Найбільш унікальні з них: комплекс печерних містечок і монастирів, генуезькі фортеці, святі місця різних конфесій та інші використовуються як туристичні об'єкти.

Також у Криму п'ять державних заповідників, 33 заказники, 87 пам'яток природи, 10 заповідних урочищ, 8 родовищ мінеральних вод, 15 родовищ лікувальних грязей. Більш 90% рекреаційних об'єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря. У глибинних територіях розміщені лише невеликі (до 100 місць), малокомфортабельні об'єкти, хоча в цій "Кримській Швейцарії" є всі необхідні умови і ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.[4]

Проте туристична галузь розвинута на досить низькому рівні. Це спричинено великою кількістю факторів, а саме:

-         застаріла матеріально-технічна база, яка потребує капітального ремонту, модернізації;

-         недосконалості нормативної бази у сфері туризму;

-         недостатнє фінансування;

-         брак сучасних засобів розміщення туристів;

-         брак кваліфікованих спеціалістів з організації та розвитку внутрішнього і в’їзного туризму;

-         екологічні проблеми;

-         орієнтування туристичних фірм на закордонні подорожі та ін.[1].

Отже для підняття рівня туристичної індустрії в Криму необхідно:

-         збільшити частку доходів до міського, обласного та державного бюджетів;

-         створити імідж Криму як туристичного центру в Україні та за кордоном;

-         розширити використання рекреаційних ресурсів та туристичних можливостей півострова;

-         залучати іноземних туристів та громадян України на відпочинок, оздоровлення, а також і з пізнавальною, релігійною,етнічною та іншою метою;

-         створити рекламно-інформаційну продукцію (видання каталогів, буклетів, плакатів, карт);

-         залучати іноземних інвесторів для розвитку туристичної галузі;

-         відновити та зберегти пам’ятники архітектури, містобудування, культуру побуту, культові заклади тощо;

-         удосконалити систему проходження прикордонних та митних формальностей осіб та транспортних засобів, які прямують через державний кордон України з метою туризму;

-         використовувати соціальні, економічні, виховні оздоровчі, спортивні та інші функції туризму для підвищення рівня життя мешканців Криму та створення робочих місць.

Однією з найбільших проблем, що стримує розвиток туристичної галузі, є недостатнє фінансування як з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, так і самих суб’єктів підприємницької діяльності. В Україні інвестиціям у туристичну індустрію приділяють мало уваги, немає належних досліджень та поглибленого аналізу ефективності інвестиційних процесів туристичної індустрії [3, с. 170].

Розвиток нових видів туризму в Криму спричинить за собою формування цілої індустрії туризму, яка являє собою сукупність виробничих, транспортних і торговельних підприємств, що виробляють та реалізують туристичні послуги і товари туристичного попиту. Саме тому необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат як для іноземних інвесторів, так і для національних.

Література:

1.     Бойко М. Г.  Туристична привабливість України: закономірності формування та орієнтири розвитку [М.Г. Бойко] // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №11. – С. 34-39.

2.     Будя О.П. Інноваційні напрями розвитку маркетингу в сфері туризму і гостинності / [О.П. Будя, О.В. Вертелєва] // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. – №6. – С. 142-149.

3.     Мальська М.Л., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу : навчальний посібник  / [М.Л. Мальська, В.В. Худо, В.І. Цибух.] – К. : Центр навчальної літератури. - 2004. – 272 с.

4.     Рекреаційний потенціал Криму // Blackeyehotel. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.blackeyehotel.com/news_16.html.