Економічні науки /6. Маркетинг и менеджмент

К.е.н., доцент Миронова Р.М., Рачок А.О.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ ЗБАЛАНСОВАНИХ ПОКАЗНИКІВ

 

Нині для того, щоб мати можливість постійно адаптуватися до умов ринку, що змінюються, краще за своїх конкурентів, перевершувати їх за якістю, швидкості і гнучкості надання послуг, по широті асортименту або ціні продукції керівникам компаній потрібне оперативне отримання інформації про діяльність компанії для своєчасного ухвалення управлінських рішень. Велике значення має концептуальний і технологічний зв'язок між стратегією і використовуваними організаційними рішеннями.

Коли організація змінює себе з метою бути конкурентоспроможною у інформаційному суспільстві, її здатність використати нематеріальні активи стає більш значною, чим її здатність управляти матеріальними активами. Роберт Каплан і Дэвид Нортон запропонували збалансовану рахункову карту, що дозволяє організаціям відслідковувати фінансові результати одночасно з моніторингом змін по створенню умов, які потрібні для її росту. До теперішнього часу, деякі організації просунулися далі й відкрили значення BSC як наріжного каменю нової системи стратегічного управління, оскільки традиційні системи менеджменту ґрунтуються на фінансових показниках, які мають слабкий зв'язок з успіхами організації в  досягненні довгострокових стратегічних цілей.

За останні декілька років метод збалансованих показників став ключовим засобом для управління і просування стратегії в організації, досягнення ефективніших результатів. Відповідно до цього багато підприємств стали застосовувати дану систему. Управління підприємством повинно означати створення єдиної, раціональної, чітко та безперебійно функціонуючої системи з певними цільовими установками та взаємопов'язаними елементами, цьому відповідає застосування системи збалансованих показників. Економічна збалансованість діяльності підприємств - це метод управління розвитком підприємств, який дозволяє забезпечити відповідність між реальними доходами, що надходять від різних напрямків діяльності підприємств і витратами на життєзабезпечення й розвитку, здатність утримувати конкурентні позиції, не ризикуючи втратити фінансову, економічну, організаційно-адміністративну, соціальну та правову стійкість та незалежність і підтримувати запланований рівень прибутковості достатній для покриття витрат, здійснення реінвестування у виробництво тощо.

Визначено, що основним критерієм економічної збалансованості і економічним важелем управління підприємством є набір показників, які згруповані за економічним змістом у блоки та забезпечують досягнення необхідного рівня прибутковості, як результату управління діяльністю підприємств. Інструментами, за допомогою яких забезпечується досягнення прибуткового розвитку підприємств на основі його збалансованості обрано фінансово-економічні важелі і одночасно фактори, а саме: доходи, ціни, розмір і ставки податків, амортизаційні відрахування, види і ставки кредитів, фінансові стимули тощо.

Методика кількісної оцінки економічної збалансованості прибутковості підприємств включає наступні етапи роботи:

·        етап обґрунтування і побудова системи показників прибутковості з позиції економічної збалансованості;

·        етап побудови безпосередньо матриці, що включає в себе наступні блоки:

- блок одиничних показників взаємозв’язку фінансових результатів та оцінки ефективності формування витрат;

- блок одиничних показників ефективності використання активів;

- блок одиничних показників якості структури активів;

- блок одиничних показників віддачі джерел коштів;

- блок одиничних показників взаємозв’язку майна і джерел коштів;

- блок одиничних показників якості структури джерел коштів;

·        етап виявлення об’єктивно існуючих зв’язків і закономірностей між показниками-факторами з використанням математично-статистичного методу отримання економічної моделі, що адекватно відтворює процес кількісного впливу факторів, а також проведення статистичної оцінки й економічної інтерпретації отриманих результатів;

·        етап комплексної оцінки прибутковості підприємств з позиції досягнення економічної збалансованості.

Значущість зумовлена тим, що велика кількість вітчизняних підприємств більшості галузей економіки, находяться у скрутному фінансовому становищі, що свідчить про неефективний, незбалансований розвиток підприємств і вимагає пошуку можливих шляхів подолання кризового стану і створення умов для досягнення збалансованого розвитку всіх суб’єктів господарювання. Це питання обумовило потребу розробки концепції управління прибутковістю підприємств, з позиції досягнення економічної збалансованості, моделей та методики визначення порогів прибуткового розвитку підприємств, оскільки трансформація економічної системи зумовлює необхідність переосмислення теоретичних і методичних підходів до управління підприємствами. Як і традиційні системи, ця система містить фінансові показники як одні з основних критеріїв оцінки результатів діяльності організації, але підкреслює важливість показників нефінансового характеру, що оцінюють задоволеність покупців і акціонерів, ефективність внутрішніх бізнес-процесів, потенціал співробітників з метою забезпечення довгострокового фінансового успіху компанії.

Сутність економічної збалансованості полягає в тому, що на її основі здійснюється пошук ефективних методів управління прибутковістю підприємств, що пояснюється, перш за все, значними обсягами дебіторської і кредиторської заборгованості, неспроможністю вчасно і ефективно реагувати на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища. Система збалансованих показників ефективно управляє такими ключовими процесами, як:

 1) переведення бачення в стратегії;

 2) комунікація і зв'язок;

 3) бізнес-планування;

 4) зворотний зв'язок і зміцнення знань у стратегічному управлінні.

Показники результативності дозволяють відстежувати реалізацію стратегії і коригувати її відповідно до умов, що змінюються, в той же час забезпечують основу для планування і оцінки виконання бюджету і діяльності кожного співробітника. Показники можуть обчислюватися з різною частотою: щодня, щокварталу або щорічно. Прикладом використовуваних показників для різних проекцій можуть служити наступні:

Фінансові індикатори: сукупні активи; сукупні активи на співробітника; прибутки до сукупних активів; прибутки на співробітника; прибутки від нових продуктів; прибуток до сукупних активів; прибуток на співробітника.

Індикатори по клієнтах: кількість клієнтів; частка ринку; середній оборот на клієнта; середній час, витрачений на взаємини з клієнтом; індекс лояльності клієнтів; індекс задоволеності клієнтів.

Індикатори процесів: своєчасна доставка; зростання продуктивності; адміністративні витрати; оборотність складських запасів; час підготовки виробництва; вартість адміністративних помилок; прямі контакти з клієнтами.

Індикатори навчання і зростання: плинність кадрів; час на навчання; середній час відсутності; щорічні витрати на навчання на людину; індекс задоволеності співробітників.

Управління підприємством на основі системи збалансованих показників значно розширює можливості стратегічного управління підприємством, роблячи його більш реальним. З цієї причини розробки щодо формування і використання цієї концепції в системах управління українських підприємств мають велике перспективне значення і заслуговують на увагу з боку науковців і практиків.