Шолота М.Г., науковий керівник: к.е.н. Богач Б.М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

ЕТАПИ ТА НЕДОЛІКИ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

У даній статті визначено основні недоліки проведення аналізу дебіторської заборгованості, а також визначено етапи проведення аналізу дебіторської заборгованості .

 

Постановка завдання. У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба проведення розрахунків зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи вироблену продукцію, підприємство, як правило, не отримує гроші негайно, тобто воно кредитує покупців.

Таким чином, від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства (тобто деякі оборотні активи) «мертві» у вигляді дебіторської заборгованості. Таким чином, на сьогоднішній день проблема ефективного аналізу та управління дебіторської заборгованості є досить актуальною для підприємств України.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питання   аналізу  та  управління дебіторською заборгованістю на сільськогосподарських підприємствах сьогодні набули  значної  актуальності  та  привертають  увагу  як  науковців,  так  і  практиків.  Аналізу  та управлінню  дебіторської  заборгованості  присвячені  праці  Горбачова О.М.[1], Костецький Я.І.[2], Лищенко О.Г.[3], Бескоста Г.М.[3], Ніколаєнко О.Б.[4], Петрук Т.В.[5] та інші.

Проте  аналізу  і  управлінню  дебіторської  заборгованості  приділено  недостатньо уваги,  ряд  теоретичних  та  практичних  питань  на  даний  момент  залишаються дискусійними і потребують подальшого дослідження.

Мета статті.  Визначення основних етапів проведення аналізу дебіторської заборгованості та його значення для фінансового стану підприємства.

Виклад основного матеріалу.  Серед основних недоліків існуючої системи аналізу дебіторської заборгованості можна визначити такі [1]:       

а) для прийняття зацікавленими особами адекватних та вчасних рішень щодо існуючої  політики управління істотне значення мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що формується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'єктів господарювання. Однак форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, яку рекомендували нормативно, не враховує специфіки даного активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання. Крім цього, облікові регістри, що є рекомендовані для використання, не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Це зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема  і заборгованості загалом з метою прогнозування ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання рекомендацій щодо її попередження;

б) застосовування у наших умовах традиційної за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Крім цього, загальна криза неплатежів, характерна для сучасної української економіки, змушує сумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств. Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб'єкту.

При розгляді даної теми вчені пропонують різноманітні етапи проведення аналізу дебіторської заборгованості.

Байдаус П. В. рекомендує проводити оцінку величини дебіторської заборгованості і її динаміки за рядом попередніх звітних періодів, а також визначати середній період інкасації дебіторської заборгованості і кількість її оборотів у звітному періоді. Це допоможе відстежити на майбутнє тенденцію дебіторської заборгованості до зростання чи зниження, а також знайти шляхи її   мінімізації [2].

На думку Вірника В. Г. важливою складовою при аналізі дебіторської заборгованості є оцінка її  складу за термінами інкасації, тобто побудова реєстру старіння дебіторської заборгованості [4].

 Кулаковська Л. П. у своїх роботах висуває важливим визначення складу простроченої дебіторської заборгованості і величини сумнівної та безнадійної заборгованості, а також оцінку ефективності відвернення коштів у дебіторську заборгованість [6].

 Можна погодитися з думкою окремих авторів, щодо необхідності розмежування етапів проведення аналізу дебіторської заборгованості. Це необхідно для ефективної організації аналізу,   для структуризації інформаційних потоків у процесі аналізу  дебіторської заборгованості.

Створення ефективної системи контролю за якістю обліку розрахунків з дебіторами вимагає розробки чіткої та досконалої класифікації дебіторської заборгованості, уніфікації способів її оцінки та документів аналітичного обліку. Це, відповідно, дозволить накопичувати інформацію про розрахунки з дебіторами з різними рівнями деталізації і узагальнення.

Також для аналізу дебіторської заборгованості доцільно використовувати такі показники, які визначаються на основі фінансової звітності [3]:

  оборотність  дебіторської  заборгованості   розраховується як відношення виручки від реалізації до середнього залишку дебіторської заборгованості;

  період  погашення  дебіторської  заборгованості –  обчислюється  як  відношення кількості  календарних  днів  у  періоді (360 днів)  до  оборотності  дебіторської заборгованості;

  середній  період  інкасації  дебіторської заборгованості –  визначається  як  відношення  середнього  залишку  дебіторської  заборгованості  до  суми  одноденного обороту з реалізації продукції у визначеному періоді;

− коефіцієнт  простроченої  дебіторської заборгованості – розраховується як відношення  суми  дебіторської  заборгованості,  не  оплаченої  у  встановлений строк,  до  загальної  суми  дебіторської заборгованості;

− частка  дебіторської  заборгованості у  загальному  обсязі  поточних  активів обчилюється за формулою:

Да = (Дз : Па) × 100% 

де Дз – дебіторська заборгованість;

Па – поточні активи.

Дані показники характеризують стан, ліквідність та якість дебіторської заборгованості. І дають змогу визначити основні недоліки, щодо функціонування підприємства та дає змогу визначити перспективи покращення фінансового стану підприємства.

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов’язання дебіторів у 10 і більше разів. Цьому можуть сприяти певні причини, і саме їх аналіз дозволить прийняти відповідні управлінські рішення [5].

Унаслідок різноманіття і широти завдань, які постають перед аналітиком при проведенні аналізу дебіторської заборгованості ускладнюється можливості   його організації. З метою мінімізації затрат на проведення аналітичної роботи і підвищення її результативності доцільно виділити такі етапи проведення аналізу дебіторської заборгованості: підготовчий, інформаційний,  дослідницький аналітичний та рекомендаційний.

  Для забезпечення необхідної організованості аналізу дебіторської заборгованості потрібно враховувати її багатогранність здійснювати постійні пошуки різноманітних шляхів зменшення рівня дебіторської заборгованості на всіх ланках роботи суб’єкта  господарювання. Це у свою чергу потребує чіткого розподілення робіт визначення їх послідовності взаємозв’язку  виконавців

 Таким чином, аналіз  є ефективним інструментом управління фінансами підприємств, а саме дебіторською заборгованістю який пристосований до сучасних процесів розвитку  світової економіки.

 

Список використаних джерел

1.                  Горбачова О.М. Облік та аналіз дебіторської заборгованості: проблеми та шляхи їх вирішення/О.М. Горбачова//www.nbuv.gov.ua.

2.                  Костецький Я.І. Аналіз дебіторської заборгованості аграрних підприємств/Я.І. Костецький //www.nbuv.gov.ua.

3.                  Лищенко О.Г., Бескоста Г.М. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління підприємством/О.Г. Лищенко, Г.М.Бескоста//www.nbuv.gov.ua.

4.                  НіколаєнкоО.Б. Деякі аспекти аналізу дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання/О.Б. Ніколаєнко//www.nbuv.gov.ua.

5.                  Петрук Т.В. Аналіз дебіторської заборгованості як важливої складової оборотних активів/Т.В.Петрук/www.nbuv.gov.ua.

6.                  www.library.if.uaНаціональна бібліотека наукових видань