Економічні науки/7. Облік і аудит

Андрейків В. С.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Основні проблеми та напрями удосконалення ринку аудиторських послуг

В умовах активного розвитку ринкового середовища в Україні необхідно особливу увагу звернути на запровадження ефективних форм незалежного фінансового контролю, одним із яких є аудит.

Аудит в Україні фактично відбувся як професія й окремий вид інтелектуального бізнесу. Подальший його розвиток обумовлений ринковим спрямуванням економіки країни, необхідністю незалежного об’єктивного контролю господарської діяльності підприємств і професійного підтвердження достовірності їх фінансової звітності в інтересах власників, користувачів та зацікавлених сторін.

Отже, на сьогодні можна стверджувати, що аудит в Україні склався як професійна діяльність і в нього є історична перспектива. Аргументація такого висновку обумовлена інтеграцією національної економіки в світовий економічний простір, а також наявністю в країні іноземного капіталу, який обслуговується аудиторськими фірмами. Крім того, світова інвестиційна практика передбачає наявність незалежного аудиту як певного гаранта прозорості бізнесу, тому аудиторська діяльність безпосередньо пов’язана з можливістю залучення інвестицій в національну економіку. Разом з певними надбаннями в сфері аудиту існує ще багато проблемних питань, вивчення яких є актуальним і представляє практичний інтерес з позицій перспектив подальшого розвитку аудиторської діяльності та побудови в нашій державі національної системи аудиту, яка б відповідала світовим стандартам.

Зарубіжний досвід показує, що аудит є обов’язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Розвиток аудиту в Україні розпочався із прийняттям Закону "Про аудиторську діяльність"[1], і, відповідно до нього, аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству й установленим нормативам.

Ринок українського аудиту помітно розширився, і сьогодні охоплює окрім усіх галузей національного господарства, ще й державний сектор економіки. А з фінансової точки зору – це самостійний сегмент бізнесу з річним оборотом в десятки мільйонів гривень. Аудитори повинні утримувати портфель клієнтських замовлень і надавати високоякісні послуги, що і забезпечить стійкі конкурентні позиції на ринку. У зв'язку з цим, багато аудиторів навчилися грамотно застосовувати ті прийоми, які в межах даного сегменту ринку, є основою ведення конкурентної боротьби: якість, професійність, глибоке володіння тонкощами чинного законодавства в області бухгалтерського, податкового, фінансового та управлінського обліку. Висока якість послуг може досягатись накопиченим досвідом роботи, стабільним штатом з високою кваліфікацією, володінням галузевими методиками і комерційних аспектів бізнесу, гнучкістю в реагуванні на усі зміни, що відбуваються в країні. І головне – конфіденційністю. Лише за дотримання таких вимог буде зростати довіра до порад аудиторів, що і спостерігається протягом останніх років у сфері великого, середнього і малого бізнесу України. Однак стверджувати, що вітчизняний ринок аудиторських послуг в повній мірі відповідає всім вимогам бізнесу ще зарано. Саме тому питання становлення та розвитку даного сектора ринку є актуальним.

У літературі приділяється значна увага розвитку аудиту в Україні. Також дуже багато вітчизняних теоретиків та практиків займались дослідженням проблем ринку аудиторських послуг, серед яких доцільно виокремити таких як: Б.Усач, Н. Максименко, О.Редько, Т.Калінська, Т.Куреза таін.

Метою даного дослідження є висвітлення основних проблем сучасного ринку аудиторських послуг, визначення шляхів його удосконалення та перспектив розвитку.

Суттєвими проблемами сучасного професійного аудиту є розробка та впровадження економічного механізму регулювання аудиту, що включає в себе великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування аудиторської відповідальності, розвиток цивілізованої конкуренції на ринку аудиторських послуг. На сьогоднішній день відсутні достатній законодавчий фундамент і досвід судового розгляду позовів щодо аудиторів, немає методики оцінки розмірів збитку користувачів від неякісного аудиту, суди не завжди оперативно вирішують справи і впроваджують їх в життя, страхові фірми не здатні і не підготовлені до масового страхування аудиторської відповідальності. У відповідності з цим, основним аспектом підвищення якості аудиту залишається професійний контроль за якістю аудиторських перевірок [6, 219].

Основні чинники, які гальмують розвиток аудиторської діяльності в Україні є[6, 217]:

– ціновий чинник. На сьогодні хоч аудитори і скаржаться на падіння вартості аудиторських послуг в Україні , офіційна статистика Аудиторської палати України свідчить про зворотне;

– якість аудиторських послуг. Основними причинами скарг є ігнорування аудиторами вимог ДКЦПФРУ до аудиторського висновку, втрата принципу незалежності та підміна аудита ревізією;

– методика перевірок. Більшість аудиторів змушені виконувати перевірки, які практично нічим не відрізняються від звичайної документальної ревізії. Доволі рідко здійснюється розрахунок суттєвості відхилень та практично не застосовується вибірка, а аудиторський ризик якщо і розраховується, то формально.

Ринок аудиторських послуг має певні регіональні особливості. Хоча самі суб'єкти аудиту не «прив'язані» до регіону їхньої реєстрації та надають послуги по всій Україні, більшість із них надають послуги в регіоні місця знаходження. Аудиторська Палата України, аналізуючи діяльність аудиторів, розподілила всі регіони країни на три умовні зони: регіони-лідери; регіони реального аудиту та регіони-аутсайдери. При цьому все менше економічних перспектив у аудиторів - приватних підприємців. Все це свідчить про встановлення типово ринкових умов для професійної аудиторської діяльності в Україні. Лідерами являються такі регіони: Київський, Донецький, Дніпропетровський, Запорізький, а регіони-аутсайдери – Житомирський, Рівненський, Закарпатський та інші [5,51].

В Україні відсутній контроль над аудиторською діяльністю. Відтак на ринку присутні аудитори, які не внесені в Реєстр аудиторських фірм і аудиторів України, але при цьому надають послуги. У вітчизняному аудиті, на відміну від останніх тенденцій у «великій п’ятірці», відбувається концентрація аудиторських і консалтингових послуг. Аудит на даний момент виживає здебільшого не за рахунок якості наданих послуг, а за рахунок кількості, з урахуванням можливостей замовника оплатити їхні послуги. Аудиторська перевірка підприємств часто носить формальний характер. Причина – об’єктом перевірки є директор, який і замовляє аудит. Ситуація може змінитися з набранням чинності змін до закону про акціонерні товариства, згідно з якими аудиторську фірму обирає не менеджер, а затверджують збори акціонерів. Їм аудитор і надаватиме свої висновки. Відповідні зміни ініціювала ДКЦПФР[5, 49].

У аудиторському бізнесі актуальна проблема демпінгу – зазвичай у аудиторів немає сталих цін на послуги: аби не втратити клієнта, вони готові запропонувати шалені знижки. Консалтинг домінує у більшості аудиторсько-консалтингових фірм. Серед супутніх послуг аудиторів найбільшою популярністю користується ведення бухгалтерського обліку. Такі замовлення дають аудиторам майже половину доходів. Фірми об’єднують зусилля з метою надання ширшого спектра послуг.

Ринок аудиторських послуг має свої перспективи. Головним критерієм відбору аудитора стане його бездоганна репутація. Вітчизняні аудитори так само, як і західні, повинні страхувати свою професійну відповідальність перед клієнтом. Страховим захистом нині користуються одиниці. Значний контроль з боку держави за аудиторською діяльність створить бездоганну операцію фірми.

Напрямами удосконалення ринку аудиторських послуг в Україні є: розробка механізмів практичного застосування МСА в Україні, створення до них коментарів у повному обсязі; внесення необхідних зміни і доповнення до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, що прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності [4, 114].

Для ефективного розвитку ринку аудиторських послуг та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних аудиторських фірм необхідно вирішити наступні проблемні питання[2, 17]:

1. Корумпованість та кримінальність економічних відносин, високий показник тінізації економік, що має тенденцію до росту. У 2009 – 2010рр. рівень тіньової економіки становив майже 40 % від офіційного ВВП і збільшився порівняно з 2008 р. на 8 % відсоткових пунктів;

2. Недостатня кількість кваліфікованих аудиторських;

3. Відсутність національної системи зовнішнього контролю якості аудиту, побудова якої має базуватися на вивченні міжнародного досвіду щодо вибору методології забезпечення якості аудиту, дотримання суб’єктами контролю правил професійної поведінки та етичних норм [2, 18];

4. Не досконалі законодавча база і досвід судового розгляду позовів щодо аудиторів (аудиторських фірм), відсутність методики оцінки розмірів збитку користувачів від не якісного аудиту, відсутність конкретних процедур застосування санкцій та порядку оскарження;

5. Проблеми, пов’язані зі страхуванням ризиків аудиторської діяльності і визначенням механізму формування відповідних страхових резервів аудиторськими фірмами.

6. Недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю, методологія здійснення аудиту залишається недосконалою;

7. Брак досвіду діяльності – існуючі вимоги до здобувачів, які складають іспити за спеціальністю «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» є нижчими від іспитів, які складають особи, що претендують на здобуття сертифіката аудитора, існуючий розрив між практикою аудиту та освітою;

8. Негативний вплив копіювання закордонних стандартів та концепцій без врахування особливостей економічного розвитку країни.

Отже, коло проблем розвитку аудиту у сучасних умовах, залишається ще досить широким. Можна стверджувати, що вітчизняний аудит пройшов деякий шлях свого становлення і розвитку, в результаті чого було накопичено відповідний досвід аудиту. Але беручи до уваги незначний термін розвитку аудиту в Україні, та нетривалий період його функціонування, залишаються досить велике коло проблем, пов’язаних зі шляхом його подальшого розвитку та досягнення відповідних умов на рівні міжнародних стандартів.

На даний момент стан ринку аудиторських послуг в Україні, має такі позитивні можливості розвитку, а саме: з року в рік збільшується кількість українських компаній, які добровільно здійснюють аудит; розширюється спектр послуг, які надають аудиторські фірми; зростає професійна кваліфікація працівників аудиторських фірм. Однак, залишаються невирішеними наступні проблеми: зростання ціни на послуги аудиторів, відсутність методичних рекомендацій щодо проведення аудиту, що і потребує подальших наукових досліджень та розробок.

Література:

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" // Відомості Верховної Ради України. 1993. – №23. – С. 243.

2. Калінська Т.А. Сучасний стан і проблеми вітчизняного аудиту // Бізнес-Навігатор. – 2010. – № 3 (20). – С.15-21

3. Куреза Т. Історико-правові передумови виникнення та здійснення аудиторської діяльності в Україні// Фінансове право. – № 2. – 2010. – С.52-55.

4. Максименко Н.Г. Проблеми розвитку аудиторської діяльності в Україні // Аграрний вісник Причорномор’я, Економічні науки. – 2009. – № 49. – С. 112-116

5. Редько О. Аудиторські послуги в Україні: перші кроки до ринку // Аудит, ревізія, контроль. – 2008. - №11. – С. 48-55

6. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні / Б.Ф. Усач // Регіональна економіка. – 2007. – №4. – С.217-222.