Економічні науки / 7. Облік і аудит

А.А. Чаплінська, Н. Олексюк

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Методика економічного аналізу показників ефективності використання товарних запасів

 

Товарні запаси є базовою складовою для формування ринкової стратегії підприємства. Постійна конкуренція стимулює власників ефективніше використовувати свої ресурси.

Раціональне формування товарних запасів і їх регулювання – найважливіша умова для забезпечення розширеного відтворення товарів, у тому числі безперебійного продажу товарів, усе більш повного задоволення попиту населення за умов мінімально можливих витрат виробництва й обороту [4, с. 44]. Для прийняття оптимальних рішень розроблено систему показників, які допомагають визначити ефектвність використання товарних запасів. Адже відомо, що фінансова стійкість підприємства залежить від джерел формування запасів та їх структури. На стан та динаміку активів підприємства, їх оборотність і рентабельність впливає ефективність використання запасів.

Значний вклад в теорію та методологію аналізу товарних запасів внесли українські вчені Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Горєлкін В.Г., Кузьмінський A.M., Сопко В.В., Голов С.Ф., Завгородній В.П., та ін. Серед визнаних зарубіжних науковців, які приділили увагу даному питанню, необхідно відзначити Соколова Я.В., Патрова В.В., Баканова М.І., Нідлза Б., Андерсона X., Колдуелла Д., Муса Г., Вуда Ф., Антоні Р. Проте  питання аналізу товарних запасів потребують подальшого наукового дослідження. В значній мірі це зумовлено реформуванням системи бухгалтерського обліку в Україні. 

Тому, метою даної роботи є дослідження методики економічного аналізу показників ефективності використання товарних запасів.

Товарний запас являє собою масу товарів, призначену для подальшого продажу, що знаходяться в сфері обігу в процесі переміщення від виробництва до споживача [5]. Підприємствам необхідно створювати товарні запаси для забезпечення й підтримки належного обслуговування клієнтів, вирівнювання потоку товарів, забезпечення захисту від невизначеності попиту та пропозиції, економії при закупівлі більшими партіями.

Більшість учених з питань аналізу і фінансового менеджменту вважають за доцільне оцінювати ефективність використання запасів показниками їх оборотності. Ефективність використання товарних запасів характеризує товарооборотність, яка вимірюється в днях обороту, тобто середня тривалість одного обороту (час обороту товарів) і в кількості оборотів середнього залишку авансованих в запаси оборотних коштів за певний період, (швидкість обороту товарів).

Показники оборотності можна розраховувати як для загального обсягу товарних запасів, так і для окремих їх груп чи видів. Їх використання дає змогу оцінювати суму коштів, додатково залучених в оборот або вилучених з обороту, абсолютне і відносне їх вивільнення тощо. Час обороту товарних запасів характеризує тривалість перебування товарних запасів у сфері обігу (до переходу в руки споживача). Прискорення товарооборотності зменшує витрати на збереження їх якості і покращення обслуговування покупців [1, с. 245].

Під час аналізу часу і обертання обчислюють середні товарні запаси за аналітичний період. Товароборотність в днях (час обертання) розраховується як відношення середніх товарних запасів до обсягу реалізованих товарних запасів помножений  на кількість днів в аналітичному періоді. Цей показник більше характеризує забезпеченість підприємства товарними зпасами, ніж ефективність управління ними у часі. Тому використовують показник, що харакеризує швидкість обороту товарних запасів.

Щодо визначення показника обігу запасів, то потрібно зазначити, що на практиці використовують різні способи розрахунку обігу запасів. Найпростіший і найпоширеніший спосіб розрахунку даного показника – ділення виручки (доходу) від реалізації продукції (робіт, послуг) на середню за звітний період вартість запасів.

Таке відношення вважається дещо некоректним, тому що характеризує не оборотність авансованих у запаси оборотних коштів, а ефективність їхнього споживання (віддачу, яка припадає на кожну гривню авансованих оборотних коштів). Точніше відображає властиву запасам оборотність коефіцієнт оборотності, розрахований як відношення собівартості реалізованої продукції до середніх за період, що аналізується, залишків запасів, оскільки оборотними коштами формується собівартість продукції, а не чистий дохід від її реалізації (чистий дохід формується на ринку через механізм попиту і пропозиції ) [2, с. 258].

Оборотність товарних запасів є важливим показником ліквідності товарних запасів підприємств. Тому, на нашу думку собівартість реалізованої продукції доцільно використовувати для внутрішнього контролю. Але при порівняні з іншими підприємствами краще застосовувати найпоширеніший метод, оскільки собівартість – це витрати,  тому в інтересах підприємства, щоб ця інформація залишалася недоступною для конкурентів.

Деякі економісти надають перевагу використанню середніх значень балансу розраховуючи їх як середню арифметичну величину залишків запасів на початок і кінець року. Вони стверджують, що середні значення дають змогу одержувати рівніші результати [2, с. 259]. Проте залишки товарних запасів протягом року можуть істотно відрізнятися від їхньої величина на початок і кінець звітного року. На нашу думку, цей підхід для визначення коефіцієнта оборотності незручно використовувати зовнішнім зацікавленим сторонам.

Для більш детального дослідження ефективності використання товарних запасів використовують ряд додаткових показників.

1. Коефіцієнт запасомісткоті товарообороту показує, яка середня сума товарних запасів припадає на одиницю обсягу роздрібного товарообороту в аналітичному періоді.

2. Рентабельність товарних запасів, що дорівнює відношенню балансового прибутку до товарих запасів.

3. Коефіцієнт нарощення доданої вартості товарних запасів, який характеризує ефективність управлінських рішень щодо формування оцінки товарних запасів.

4. Коефіцієнти випередження (відставання), що характеризують співвідношення темпів росту товарних запасів та товарообороту (ці коефіцієнти більш наглядно характеризують напрямок розвитку товарних запасів: їх зріст, зниження, стабілізацію відносно товарообороту);

5. Товарні запаси в розрахунку на 1 гривню товарообороту (що характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів);

6. Рівень товарних запасів у відсотках до товарообороту

7. Середньорічні темпи росту (зниження) товарних запасів та товарообороту (що відображають зміни (в середньому за рік) цих показників); [3, с. 12].

Ефективність управління товарними запасами в підприємствах роздрібної торгівлі залежить від наступних організаційно-економічних факторів:

-        форма товарної спеціалізації та тип магазину;

-        обсяг товарообороту;

-        питома вага товарів місцевих постачальників в загальній сумі їх закупівлі;

-        рівень забезпеченості підприємства приміщеннями для зберігання товарів;

-        наявність розробленої нормативної бази та логістичних схем внутрішнього руху товарних запасів;

-        форми внутрішнього контролю за їх станом і рухом, що використовуються. [6, с. 275].

Отже, можна зробити висновок, що думки вчених при визначенні найважливішого показника ефективності використання товарних запасів розділяються, що в кінечному результаті може призвести до неправильних рішень власників.

Показники оцінки ефективності використання товарних запасів, що пропонуються є недостатньо систематизовані.

Для поглибленого аналізу ефективності використання товарних запасів потрібно визначити вплив факторів на зміну часу обертання товарів. Це може бути зміна середніх товарних запасів, зміна обсягу реалізованих товарів, змвна структури товарообороту, зміан часу обертання окремих товарних груп. Врахування цих факторів допоможе підвищити ефективність використання товарних запасів. Враховуючи особливості господарської діяльності конкретного підприємства систему показників було б непогано доповнювати.

 

Список використаних джерел:

1. Барабаш Н.С Аналіз господарської діяльності : Навч. посібник / за заг. Ред. Мниха Є. В. – К.: київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005 – 395с.

2. Білик М. С. Ідентивікація запасів в управлінні логістичною системою / Г. І. Кіндрацька, О. Я. Кобилюх // Науковий вісник нац. ун-т «Львівська політехніка». – 2010. С. 254-261.

3. Кравченко Л. И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле: Учебник / Л. И. Кравченко. – М. : Новое знание, 2003. – 526 с.

4. Круглова О.А. Оцінка ефективності управління товарними запасами на підприємствах роздрібної торгівлі// Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. праць Львівської КА. – Львів: Вид-во ЛКА, 2006. – С. 42-47.

5. Марцин B.C. Економіка торгівлі:Підручник/ В. С. Марцин. -  К.: Знання, 2006,  - 402 с. [електронний ресурс] // Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika/ekonomika_torgivli_-_martsin_bc

6. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Навч. посібн / В. В. Пастухова – К.: КНЕУ, 2008. – 302 с.