Педагогические науки/ 5. Современные методы преподавания.

Котов Д. Ю

методист управління освіти адміністрації Орджонікідзевського р-ну Харківської міської ради

 

Молодожонова Г. В.

Загальноосвітня школа № 16

Самостійна робота як необхідна умова організації навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі.

Організація самостійної роботи учнів загальноосвітньої середньої школи є одним із головних завдань, що постає перед сучасними педагогами й являє собою невід’ємну складову навчально-виховного процесу, підготовки творчих особистостей, готових до самостійної діяльності, пошуку та виявлення конструктивних рішень, виходу з проблемних ситуацій тощо. Освітяни визнають, що саме цей вид роботи сприяє поглибленню й розширенню знань учнів, пробудженню інтересу до пізнавальної діяльності, оволодінню прийомами пізнання та розвитку здібностей.

Для ефективної організації самостійної роботи педагогам необхідно, перш за все, розуміти сутність цього дидактичного явища. У науковій літературі існують різні підходи до визначення самостійної роботи. Наведемо декілька з них. Найбільш ґрунтовним у науковій літературі вважають визначення самостійної роботи, яке сформулював Б. Єсипов. Він розглядає це дидактичне явище як роботу, яка виконується у спеціально відведений для цього час без безпосередньої допомоги педагога, але за його завданням та під його контролем. Причому у процесі виконання завдань учні усвідомлено намагаються реалізувати мету завдання, осмислити навчальний матеріал, виділити головне, знайти відповіді на питання, відображаючи у різних формах результати своїх розумових і фізичних зусиль [1, с. 15].

За І. Харламовим, самостійна робота  це активна навчально-пізнавальна діяльність учнів, яка проводиться індивідуально чи у групах, на аудиторних заняттях або вдома, за завданням педагога та за його методичними вказівками, але без його безпосередньої участі. У цьому значенні вона охоплює різні форми й методи навчання (окрім методів усного викладу матеріалу, коли домінуючою діяльністю суб’єктів навчання є сприйняття на слух мови вчителя) [5, с. 118]. 

Під час організації самостійної роботи учнів необхідно, також, враховувати її основні цілі, які заключаються у формуванні в учнів самостійності як риси характеру та як необхідної умови для подальшого саморозвитку, самонавчання, самовиховання, самоосвіти та самореалізації, а також прищеплення уміння самостійно поповнювати свої знання і вільно орієнтуватися у потоці наукової інформації. Але в той же час, основною метою самостійної роботи на уроках має бути формування їхніх умінь, знань та навичок за допомогою вчителя. Причому, рівень активізації самостійної роботи у цьому випадку залежить від педагогічної майстерності учителя [1; 2].

Саме тому, керівництво самостійною роботою має бути обміркованим, чітким і послідовним. Тільки в цьому випадку воно забезпечить учнів системою знань, умінь та навичок, що дозволить самостійно працювати в майбутньому, формувати та відстоювати свої погляди, вдосконалювати свої вміння. Для досягнення цієї мети керування самостійною роботою учнів доцільно сприймати як цілісну педагогічну систему, яка включає такі компоненти:

·        учня як субєкта діяльності;

·        предмет діяльності;

·        процес виконання завдання учнем;

·        знання, уміння та навички, які необхідні учню для виконання роботи;

·        результат діяльності, який відображає сформовані знання, уміння та навички [1; 3].

До того ж, педагог має  визначити обсяг, форму та місце роботи, забезпечити надання своєчасної методичної допомоги, проаналізувати та оцінити результатів роботи учнів [1; 2; 4; 5].

Для досягнення ефективної організації самостійної роботи учнів необхідно дотримуватися певних вимог. Зокрема, необхідно:

·        рівномірно планувати цей вид роботи протягом усього навчального року і таким чином усувати перевантаження учнів на кінці півріччя;

·        створювати відповідні матеріально-технічні умови для виконання роботи (надання постійного місця, забезпечення наочним матеріалом);

·        намагатися інтенсифікувати навчання за допомогою теоретично обґрунтованих принципів індивідуалізації і зв’язку із життям;

·        за можливістю використовувати новітні технології в організації самостійної роботи [1; 3].

Отже, самостійна робота є необхідною умовою під час організації навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі. Причому, привчати учнів до цього виду діяльності необхідно з перших днів навчання дитини у школі. Це сприятиме кращій адаптації учнів до нового для них середовища та прищеплювати їм активну життєву позицію.

 

1.           Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках / Б. П. Есипов. – Москва : Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1961. – 239 с.

2.           Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и ее информационное обеспечение / В. А. Козаков – К. : Выща шк., 1990. – 248 с. – (Учебное пособие).

3.           Лекції з педагогіки вищої школи / [за ред В.І. Лозової]. – Харків : ОВС, 2006. – 296 с. – (навчальний посібник).

4.           Романова Г. М. Індивідуально-типологічні та дидактичні чинники результативності самостійної роботи студентів економічних факультетів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Г. М. Романова – К., 2003. – 21 с.

5.           Харламов И. Ф. Педагогика: учеб. пособие / И. Ф. Харламов. – [2-е изд/, перераб. и доп.] – М. : Высш.шк., 1990. – 576 с.