Луценко Р.Л.,

профессор Терещенко В.І.

Національний університет державної податкової служби України, м. Ірпінь

ЧЕРГУВАННЯ РОЗУМОВОЇ ТА ФІЗИЧНОЇ ПРОАЦІ СТУДЕНТІВ

Правильне чергування розумової та фізичної праці є визначальним фактором підвищення й ефективності. Розумова діяльність повинна включати паузи пасивного відпочинку та рухової активності. Пасивний відпочинок є засобом зняття нервового напруження, а фізичні вправи – ефективним засобом активізації діяльності всіх систем організму, що забезпечують розумову працездатність.

Проблему розумової працездатності належить вирішувати в комплексі: інтелектуальна праця – відпочинок – фізична праця – відпочинок.

Основні вимоги, що забезпечують раціоналізацію навчальної праці та відпочинку студентів: поступовість входження у робочий ритм. Це забезпечує адаптацію до праці без надмірного нервово-емоційного напруження; регулярність і ритмічність навчальної діяльності. Ця вимога більше стосується самостійної підготовки. Вона дозволяє рівномірно розподіляти сили, більш ефективно розв'язувати задачі, що виникають.

Виконання цієї вимоги справляє тренуючий вплив на всі органи та системи, формування умовнорефлекторних зв'язків, навиків розумової праці, що дозволяють виконувати розумову діяльність, продуктивніше і в більшому обсязі: раціональне чергування видів праці та відпочинку.

Фізичні вправи справляють інтегруючий ефект у стані людини, підвищують її працездатність. Незважаючи на інтегральний характер впливу засобів фізичного виховання, їх можна диференціювати за напрямками використання як засобів:

- нормування рухової активності;

- протидії психічному стресу і зняттю нервово-м'язового напруження.

Нормування фізичного навантаження полягає у виборі та використанні певних доз фізичних вправ протягом дня, тижня, місяця, року тощо. При цьому слід визначити мінімальний, оптимальний і максимальний обсяг рухової активності студентів. Мінімальний руховий режим – це обсяг руху, що забезпечує функціонування організму без зниження його працездатності у звичних умовах. Оптимальний руховий режим – це обсяг та інтенсивність
у фізичної активності, що забезпечують розвиток усіх органів і систем без перевтоми та перенапруження основних систем організму.

Максимально дозволений руховий режим – це таю обсяги та інтенсивність фізичної активності, які можна використати з метою досягнення максимально доступних результатів у конкретних фізичних вправах, що не призводять до патологічних змін в організмі людини, зниження працездатності. Мінімальний руховий режим повинен включати не менше 1 год. щоденних фізичних вправ при ЧСС 120-140 уд/хв. Оптимальне фізичне навантаження здорових студентів може бути забезпечене щоденними заняттями впродовж 1,5 год. при ЧСС 150-180 уд/хв.

Гранична межа фізичного навантаження індивідуальна, основні її характеристики розглянуто раніше.

Розумова та фізична діяльність поєднані між собою, тому фізичні вправи можна використовувати як засіб поліпшення розумової діяльності.

Так, посилена розумова робота спричиняє напруження м'язів обличчя, плечового поясу, яке зростає залежно від ускладнення завдання. імпульси, які надходять від м'язів до головного мозку, стимулюють його активність. Таким чином зберігається висока працездатність мозку. Якщо розумова робота виконується тривалий час, кора головного мозку адаптується до подразників, що надходять від напружених м'язів, і починається гальмування, розумова працездатність погіршується. Щоб змінити таку ситуацію, потрібні активні рухи. Вони дають змогу знизити напруження м'язів, знімають нервове напруження, поліпшують забезпечення мозку кров'ю і підвищують його працездатність. Тому зрозуміло, що для успішної розумової діяльності потрібен не тільки тренований мозок, а й треноване тіло.

Фізичні вправи можна ефективно використовувати як засіб протидії психічному стресу.

Великі розумові навантаження впродовж тривалого часу можуть призвести до нервово-емоційного напруження і порушення психіки людини. Особливо важкою в цьому плані є для студентів заліково-екзаменаційна сесія.

Напруження визначається як непевністю в результатах екзаменів, так і збільшенням обсягу та тривалості розумової праці. За таких умов заняття фізичними вправами стає важливим засобом розрядки нервового напруження та збереження психічної рівноваги.

Слід зазначити, що в студентів, які систематично займаються спортом, тренування підвищує стійкість до стресових факторів екзаменаційної сесії. Про

це свідчать відносно невеликі зрушення у фізіологічних системах і психомоторних функціях студентів, менший рівень занепокоєності під час екзаменів. Поряд із цим відзначимо у студентів-спортсменів вищий рівень загальної та розумової працездатності в процесі екзаменів, більш інтенсивне відновлення після сесії. Заняття фізичною культурою під час екзаменаційної сесії дозволяють студентам зберегти високий рівень працездатності та успішно протистояти психічним стресам.

В процесі життєдіяльності студентів використовуються різноманітні організаційно-методичні форми фізичної активності. У режимі навчального дня доцільно кожні 2 год. використовувати фізкультурні паузи тривалістю 5-7 хв. Це справляє значно більший відновлювальний ефект, ніж пасивний відпочинок.

Фізкультурні паузи належить проводити як профілактичний засіб до того, як з'являться перші ознаки стомленості. При цьому важливо робити акцент на активізації систем, що не беруть участь у навчальній діяльності.

Навантаження повинно бути таким, щоб ЧСС зростала у 1,5-2 рази порівняно із станом спокою.

Фізкультурні паузи являють собою комплекс із 8-10 фізичних вправ, кожну з яких слід повторювати 8-10 разів. Загальна схема вправ схожа із вступною гімнастикою.

Скорочені фізкультурні паузи називають фізкультурними хвилинками. Вони містять у собі 3-4 вправи, котрі використовують впродовж 1-2 хв кожні 45 хв навчання.

Комплекси фізкультурних пауз рекомендуємо доповнювати та
зміцнювати кожні 3-4 тижні з метою підтримування інтересу у студентів збереження фізіологічного ефекту.