Вади
договорів укладених на торгах.
Торги як однин із конкурентних
способів укладення договору щільно
пов’язані із законами ринку і відображують їх найбільш послідовно. Наявність
конкуренції дозволяє учасникам торгів задовольнити власні інтереси: власник
майна отримує комерційну вигоду у вигляді найвищої ціни або найкращих умов
виконання договору, а учасники торгів можливість уникнути суб’єктивного фактору
при виборі контрагента за договором.
Проте, не дивлячись на надзвичайну популярність укладення
договорів за допомоги проведення процедури торгів, правове регулювання і
теоретичне дослідження відносин, пов’язаних з їх проведенням, має обмежений
характер. Зазначимо, що їх теоретичною розробкою в різні часи
займалися О. А.
Беляневич, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, М. Й. Брагінський,
В. В.Вітрянський, О. В. Кохановська, І. М. Кучеренко,
Н. С. Кузнєцова, Р. А.Майданик, Л. А. Новосьолова,
І. В. Спасибо-Фатєєва та інші вчені.
Однак останнім часом в юридичній літературі приділяється
недостатньо уваги як проблемі укладення договору за результатами торгів так і
іншим, щільно пов’язаними з нею проблемам теоретичного і практичного характеру. Саме тому відповідне комплексне дослідження зазначених проблем
є актуальним теоретичним завданням сьогодення.
Договір, укладений за
результатами торгів (аукціону або конкурсу), є різновидом цивільно-правових
договорів. Саме тому такий договір може бути визнано недійсним за умови
невідповідності загальним вимогам чинності правочинів, передбачених Цивільним
кодексом. В той же час, законодавець
висуває особливі вимоги щодо недійсності такого договору оскільки порядок його укладення здійснюється в особливий
спосіб.
Підстави недійсності договорів
укладених за результатами торгів, відповідно до положень чинного законодавства,
можуть бути умовно розподілені на дві групи:
1. Загальні підстави недійсності правочинів, що
передбачені ЦК (ст.ст.215-224). Відповідно до традиційного підходу вони
класифікуються на загальні підстави – недодержання вимог дійсності правочинів, які встановлені ЦК і спеціальні
підстави недійсності – вади змісту, форми, суб'єктного
складу, волі і волевиявлення.
2. Спеціальні підстави визнання договору,
укладеного за результатами торгів недійсним. До них, відповідно до умов
спеціального законодавства відносяться:
·
Визнання торгів недійсними;
·
Визнання торгів такими, що не відбулися;
·
Інші спеціальні підстави;
Отже, зважаючи на те, що договір, який
укладається за результатами торгів є цивільно-правовим, не викликає сумнівів можливість його
визнання недійсним, на підставі невідповідності загальним вимогам чинності
правочинів, які містить ст.203 ЦК.
Тобто невідповідність договору укладеного за результатами
торгів відповідним вимогам чинності правочинів, що містить ЦК, зумовлює
недійсність такого договору із наступним застосуванням відповідних наслідків
недійсності.
Дискусійною видається
запропонована вітчизняною судовою практикою можливість визнання договору, укладеного за результатами торгів
недійсним на підставі вимог, що встановлені спеціальним законодавством. Вказані
вимоги стосуються підстав визнання недійсними самих торгів, що в свою чергу
зумовлює недійсність договору, укладеного за їх результатами. Такі вимоги
містяться в численних нормативних актах, що регулюють порядок організації і
проведення торгів, різняться між собою в залежності від їх виду. Проте
найчастіше при розгляді відповідних справ суди посилаються на такі порушення:
1) незаконну відмову особі в
участі у конкурсі (аукціоні)[1];
2)
необґрунтоване виключення з числа учасників торгів[2]
3)
порушення порядку проведення торгів, яке призвело
до неправильного визначення переможця[3].
Звертає на себе увагу, що при
визнанні торгів недійсними на підставах передбачених спеціальним
законодавством, ми стикаємося з нетиповою
ситуацією, коли для визнання договору
укладеного за результатами торгів недійсним, суд повинен спочатку
встановити недійсність самої процедури торгів, наслідком якої буде недійсність
їх результату – договору, укладеного між переможцем і організатором
торгів. Проте чи можна визнавати
недійсною сукупність певних юридично значущих дій, левова частина з яких, як
вже було вказано вище, правочинами не є?
І якщо так, тоді чи буде визнання недійсною самої процедури торгів
зумовлювати недійсність договору, укладеного за результатами такою процедури?
Адже, за логікою ЦК, вади правочину, що можуть зумовити його недійсність
встановлюються щодо правочину який вже укладено. Іншими словами наявність
підстав недійсності встановлюються безпосередньо для самого юридичного факту, і
всі дії які такому факту передували юридичного значення не мають.
Торги, як було зазначено вище,
правочином не є. Проте сама процедура
виявлення переможця має безпосередній вплив на договір, що буде укладено за
результатами їх проведення. Вказівка закону про можливість
визнання торгів недійсними не означає, що даний механізм укладення договору
підпорядковується правилам про недійсність правочинів. Визнання торгів
недійсними означає, що торги не зумовили того результату, на який вони були
направлені (тобто особа, з якою повинен бути укладений договір, не виявлено або
виявлено неправильно, з істотними порушеннями вимог спеціального
законодавства). Таким чином, на нашу думку, цілком природно, що за наявності
подібного дефекту при визнанні недійсними торгів, договір, укладений за їх
результатами також визнається недійсним. При цьому вимога про визнання торгів
недійсними є самостійною і відмінною
від вимоги про визнання недійсним договору, що укладається за їх результатом.
Крім можливості визнання торгів недійсними, спеціальне законодавство передбачає можливість визнання
їх такими, що не відбулися. Основна відмінність таких торгів від недійсних
полягає в тому, що недійсні торги юридично
відбулися, але через наявність певних дефектів можуть бути позбавлені юридичної
сили. Торги, що не відбулися, могли
бути фактично проведені, проте з правової точки зору не існували, тому
відповідних наслідків не породжують. Звідси, у разі судового розгляду торги, що
не відбулися, не можуть бути визнані судом недійсними, зважаючи на відсутність
предмету спору.