Економічні науки / Макроекономіка

Мартиненко Т. Е.

Науковий керівник: к.е.н. Ховрак І. В.

КрНУ ім. М. Остроградського, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Функціонування кредитної системи впливає на безперервність процесів виробництва, реалізації і споживання продукції, а також на сферу грошового обігу. Так, кредит відіграє важливу роль у задоволенні тимчасової потреби в коштах, яка може бути обумовлена сезонністю виробництва і реалізації продукції. У сфері грошового обігу кредит забезпечує надходження готівки та її вилучення з обігу через банки на кредитній основі. Таким чином, кредит відіграє важливу роль в утворенні коштів для готівкового і безготівкового обігу. Оскільки в сучасних умовах постійним явищем в економіці є інфляція, це також посилює роль кредиту: регуляція грошової маси в обороті здійснюється за допомогою кредиту, що забезпечує підтримку стабільної купівельної спроможності грошової одиниці.

В цілому, зміни в умовах розвитку національної економіки, у зв’язку з переходом від командно-адміністративної до ринкової економіки, посилюють роль комерційного та іпотечного кредитів. Це в свою чергу дає можливість застосувати кредит як додаткове джерело капіталовкладень в забезпеченні НТП та обслуговуванні інноваційного процесу. Збільшення і розвиток акціонерного капіталу викликає розширення кредитних операцій з цінними паперами і особливо кредитування під заставу цінних паперів. Тому дослідження особливостей формування та функціонування кредитної системи України є актуальним.

Найважливішими історичними передумовами становлення і розвитку кредитної системи як центральної ланки економіки є розвиток товарного виробництва і розширення торгівлі (зростання обсягів грошового обороту викликало необхідність впорядкування його організації і технічного обслуговування), а також необхідність у специфічній формі підприємницької діяльності з нагромадження і розподілу тимчасово вільних коштів суб'єктів ринку. Організація виконання цих двох найважливіших економічних завдань призвела до появи особливих підприємств - інститутів кредитної системи, які поділяються на три великі групи: центральні банки; комерційні банки; спеціалізовані кредитно-фінансові установи. При цьому перші дві групи складають окрему ланку організації кредитних відносин і представляють собою банківську систему країни, тоді як третя група є відносно відособленою системою небанківських установ, що спеціалізуються на виконанні окремих операцій. Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, що здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій.

Формування кредитної системи, як центральної ланки у системі взаємозв'язків між суб'єктами ринку, почалося в нашій країні з виникненням комерційних банків. Економічною основою функціонування кредитної системи є кредитні відносини, виникнення яких пов'язане з неспівпаданням у часі витрат, що здійснюються різними учасниками господарських процесів, і надходженням необхідних для цього доходів. Таке неспівпадання, зумовлене об'єктивними економічними причинами, - характерне для переважної більшості суб'єктів ринкової економіки.

Центральний банк країни – Національний банк України і його регіональні управління виконують функції, які в основному притаманні центральним банкам більшості країн світу [1-3]: здійснює емісію грошей і організовує їх обіг; організовує розрахунки між іншими кредитними установами; концентрує кредитні ресурси і передає їх за плату іншим банкам; здійснює управління і планування напрямів і масштабів використання кредитних ресурсів і грошового обігу; організовує касове виконання державного бюджету та обслуговування державного боргу країни; організовує інкасацію та перевезення грошових знаків і цінностей; здійснює ліцензування банківської діяльності.

Кредитування з найдавніших часів є ризиковим видом діяльності. Під кредитним ризиком традиційно розуміють ймовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, які належать до сплати за користування кредитом у терміни, визначені в кредитній угоді. Тому варто виділити загальні причини виникнення ризику в банківській діяльності: невизначеність цілей; наявність неповної інформації; елемент випадковості; брак часу для раціональної оцінки ситуації.

Отже, кредит підтримує розвиток та стабільність національної економіки: на підприємствах оновлюються чи докуповуються основні фонди, втілюються в життя ефективні та дуже потрібні проекти та ін. Проте, в Україні, в умовах недорозвиненості ринкових відносин, позитивні функції кредиту реалізуються далеко не повністю. Існує багато перешкод для ефективного здійснення кредитних операцій: недосконала законодавча база, посилення залежності економічного розвитку від зовнішнього сектору та недостатній розвиток внутрішнього ринку, високий рівень банківських ризиків, глибока недовіра населення, високий рівень інфляційних очікувань, слабке інформаційне забезпечення.

Тому для розвитку кредитної системи необхідно здійснення низки заходів, а саме: вдосконалення діяльності Національного банку України, розвиток спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, розширення сфер діяльності кредитних установ, підвищення вимог до капіталу банків тощо.

Література:

1. Копилюк О. І. Соціально-економічний аналіз структури, завдань і функцій національного банку України / О. І. Копилюк, А. В. Колодійчук // Сталий розвиток економіки. – 2012. – № 3 (13). – С. 214-219.

2. Носов О. Ю. Функції національного банку України в умовах поглибленої трансформації економіки України / О. Ю. Носов // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.9. – С. 153-157.

3. Дмитренко Ю. М. Функції національного банку України / Ю. М. Дмитренко // Право і безпека. – 2012. – № 2 (44). – С. 25-29.