ас. Крикун Н.А., Бєкарюк П.П.

Донбаська національна академія будівництва та архітектури

Можливості використання лізингу малими підприємствами

Мале підприємництво є потужною рушійною силою ринкової економіки. Воно сприяє досягненню оптимальної структури економіки, виробленню та реалізації гнучкої стратегії і тактики господарювання, високій якості та оперативності прийнятих управлінських рішень, розвитку потужної економічної мотивації і особистої відповідальності за результати виробництва. В розвинутих країнах саме малий бізнес визначає темпи економічного зростання, структуру валового продукту, займаючи в його обсязі 40 - 70%, а іноді і до 80%, в той час в Україні цей показник коливається в межах 11%.

Однією з умов розвитку малого підприємництва є забезпечення його інвестиційними ресурсами. Такі ресурси можуть бути отримані малими підприємствами під час використання лізингу, який є ефективним інструментом інвестування в основний капітал у розвинених країнах.

Проблеми використання лізингу малими підприємствами досліджували вітчизняні і зарубіжні вчені, серед яких М. Брагінський, Н. Васильєва, В. Витрянский, В. Газман, В. Горемикін, В. Голубєв, В. Джуха, Є. Кабатова, Д. Лелецький, В. Макєєва, Л. Прилуцький, Е. Човушян, та інші. Однак питання доцільності використання лізингу малими підприємствами залишаються недостатньо розробленими.

Незважаючи на існування значної кількості публікацій про лізинг, лише в окремих з них знайшли відображення питання доцільності використання лізингу в малому підприємництві. При цьому лізинг для його суб'єктів (відносини, схеми, розрахунки лізингових платежів і т. п.) розглядається практично в тій же площині, що лізинг для великих підприємств; особливості діяльності малих підприємств в розрахунок, як правило, не приймаються [1, с. 23].

Для малого підприємництва властиві відносно низька прибутковість, складність з впровадженням нової техніки, низькі темпи нарощення обсягів виробництва, обумовлені обмеженістю власних ресурсів. Використання лізингу, який доцільно сприймати як довгострокову оренду машин, устаткування, транспортних засобів та споруд виробничого призначення з правом викупу за залишковою вартістю, забезпечує підприємців можливістю придбати майно та обладнання за умови відсутності необхідного обсягу фінансових коштів. Використання лізингу дозволяє також оснастити мале підприємство прогресивної технікою, яка враховувала б специфіку виробництва [2].

Використання лізингу малими підприємствами сприятиме зростанню вітчизняного виробництва, підвищенню продуктивності устаткування, збільшенню находжень до місцевих бюджетів тощо.

Серед переваг використання лізингу малими підприємствами можна відзначити зменшення ризиковості організації виробничої діяльності. Так, для лізингоодержувача значно зменшуються ризики, пов'язані з організаційними питаннями придбання і доставки обладнання, оскільки цим займається лізингодавець. Ще однією перевагою є можливість обрання малими підприємствами найбільш зручної періодичності внесення платежів: щомісячні, піврічні або щорічні [3].

Окрім того, для малих підприємств, що використовують лізинг, велику значущість має можливість отримання низки податкових пільг, передбачених законодавством. Існування таких пільг обумовлено тим, що лізингове майно не знаходиться на балансі підприємства, а отже підприємець не сплачує податок на майно. Сплата лізингових платежів повністю відноситься до витрат підприємства і враховується при визначенні суми податку на прибуток.

В той же час, існування значної кількості переваг лізингу для малого підприємства не забезпечує необхідних темпів використання цього інструменту.

Прискорення розвитку лізингу в Україні повинно здійснюватися, насамперед, шляхом державного регулювання і підтримки. На сьогоднішній день всі аспекти використання лізингу регулюються Законом України «Про лізинг» від 11.12.2003 р. Цим законом регламентуються види, форми, об’єкти і суб’єкти лізингу, а також, норми амортизаційних відрахувань, пов’язаних із складанням лізингового контракту. Не дивлячись на те, що цим законодавчим актом регулюються основні аспекти використання лізингу, фахівці оцінюють Закон «Про лізинг» досить критично і відзначають, що він містить суперечливі твердження [4].

Таким чином, для комплексного розвитку лізингу доцільно було б в законодавчому порядку стимулювати формування в Україні мережі лізингових компаній, оскільки вони повинні стати ланкою, яка зв'язує малі підприємства і вітчизняних виробників обладнання. Крім того, на державному рівні доцільно розробити концепцію розвитку лізингових відносин у сфері малого бізнесу.

Література:

1. Белов А. Фінансовий лізинг і його можливості / А. Белов // Зовнішня торгівля.-2009. - № 1. - С. 23 - 24

2. Кредитування малого бізнесу: банк і лізингова компанія / Лізинг-кур'єр. - 2007.- № 2-3 (20-21). – С. 20 - 21.

3. Ханафіева С. Незалежний лізинг / С. Ханафіева // Експерт-Сибір.-2006.-№ 12. – С. 5 - 6

4. Шішляннікова О. Договір лізингу очима лізингоотримувача / О. Шішляннікова // Лізинг- кур'єр. -2005.- № 2,3. – С. 2 - 3.