Аналіз фінансової
стійкості підприємства та її регулювання
Денчик А.
студентка Харківського
торговельно-економічного інституту КНТЕУ
Однією з найважливіших
характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість. Фінансова
стійкість — це надійно гарантована платоспроможність, рівновага між власними та
залученими засобами, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і
партнерів, довіра кредиторів і інвесторів та рівень залежності від них,
наявність такої величини прибутку, який би забезпечив самофінансування [1] .
Розроблена система
показників, які у вітчизняній і світовій практиці використовуються для оцінки
фінансової стійкості підприємства. Розрахунок основних з них наведено у таблиці
1.
Таблиця 1
Система показників оцінки фінансової
стійкості підприємства
|
Показник |
Норма- тивне значення |
Роки |
Відхилення від нормативного (+, – ) |
||||
|
2009 |
2010 |
2011 |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
||
|
Коефіцієнт автономії |
>0,5 |
0,62 |
0,77 |
0,56 |
+0,12 |
+0,27 |
+0,06 |
|
Коефіцієнт фінансової незалежності |
<0,5 |
0,38 |
0,23 |
0,44 |
- 0,12 |
- 0,27 |
- 0,06 |
|
Коефіцієнт забезпеченості власними
оборотними засобами |
>0,1 |
- 0,17 |
- 0,29 |
0,12 |
- 0,27 |
- 0,39 |
+0,02 |
|
Коефіцієнт маневрування власного капіталу |
>0,4 |
1,07 |
1,3 |
0,88 |
+0,67 |
+0,9 |
+0,48 |
|
Коефіцієнт співвідношення реальних активів
і вартості майна |
>0,5 |
0,73 |
0,6 |
0,64 |
+0,48 |
+0,1 |
+0,14 |
|
Коефіцієнт поточних зобов'язань |
>0,5 |
0,84 |
1,0 |
1,0 |
+0,34 |
+0,5 |
+0,5 |
|
Коефіцієнт співвідношення необоротних і
власних коштів |
>0,5 |
0,68 |
0,52 |
0,64 |
+0,18 |
+0,02 |
+0,14 |
|
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними
оборотними коштами |
>0,1 |
0,44 |
0,62 |
0,32 |
+0,34 |
+0,52 |
+0,22 |
|
Коефіцієнт співвідношення власного і
залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості) |
>1,0 |
1,62 |
3,36 |
1,29 |
+0,62 |
+2,36 |
+0,29 |
|
Коефіцієнт фінансового ризику |
<0,5 |
0,62 |
0,3 |
0,77 |
+0,12 |
- 0,2 |
+0,27 |
За даними таблиці 1 можна зробити висновки:
- значення коефіцієнту автономії протягом трьох років
відповідає нормативному, це свідчить про високий ступінь незалежності
підприємства від зовнішніх запозичень;
- значення коефіцієнту фінансової залежності на протязі
трьох років свідчить про забезпеченість підприємства власними коштами;
- значення коефіцієнту забезпеченості власними
оборотними засобами показує, що у 2009
та 2010 роках частина оборотних активів
не забезпечувалась за рахунок власних засобів, а вже у 2011 році ситуація
стабілізувалась, за рахунок збільшення суми поточних зобов’язань;
- значення коефіцієнту маневрування власного капіталу,
протягом трьох років, показує, що майже весь власний капітал використовується
для фінансування поточної діяльності;
- значення коефіцієнту співвідношення реальних активів і
вартості майна протягом трьох років знаходиться у межах нормативного значення;
- значення коефіцієнту поточних зобов'язань, протягом
трьох років, свідчить про те, що питома
вага поточних зобов'язань в загальній сумі джерел формування складає майже
100%;
- значення коефіцієнту співвідношення необоротних і
власних коштів, на протязі трьох років, свідчить про високий рівень забезпеченості необоротних активів
власними коштами;
- значення коефіцієнту співвідношення власного і
залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості), протягом трьох років має
значення у межах нормативного значення, це свідчить про те, що підприємство має
стійке фінансове становище;
- значення коефіцієнту фінансового ризику, протягом трьох
років, має значення більше нормативного, за рахунок збільшення суми позикового
капіталу. Це свідчить про те, що підприємство може опинитися в зоні ризику,
тому треба покращувати фінансову політику.
Таким чином, для регулювання фінансової стійкості підприємства можна
запропонувати наступні заходи:
- щоб забезпечити підприємство достатньою кількістю
власних оборотних засобів треба скоротити матеріальні запаси за рахунок зниження
наднормативних запасів;
- для того, щоб підприємство не опинилося в зоні ризику
треба зменшувати поточні зобов’язання за рахунок зменшення зобов’язань за
розрахунками, залучати в обіг довгострокові позики та проводити заходи для
збільшення суми власного капіталу.
Література:
1. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз: навчальний посібник / Б.Є. Грабовецький. - К.: ЦУЛ, 2009. – 256 с.
2. Дєєва
Н. М. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н. М. Дєєва, О. І. Дедіков.
– К.: ЦУЛ, 2007. – 328 с.
3. Поддерьогін А. М. Фінанси підприємств: підручник / А. М. Поддерьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. – 460 с.