Аналіз ліквідності
підприємства та напрями щодо її покращення
Герасименко
Ю.
студентка Харківського
торговельно-економічного інституту КНТЕУ
Анотація. У статті досліджуються питання ліквідності
підприємства, її оцінки. Проведено
аналіз ліквідності підприємства та наведено пропозиції щодо підвищення
ліквідності.
Постановка проблеми. Результатом формування і реалізації фінансової політики підприємства має бути його стабільний фінансовий стан, здатність розвиватися у перспективі. Одними з головних критеріїв цього виступають платоспроможність і ліквідність підприємства які визначають здатність підприємства розрахуватися за своїми зобов'язаннями в поточному і майбутніх періодах. А тому аналіз та управління ліквідністю підприємства є актуальним.
Аналіз
наукових досліджень. Аналізу основних аспектів
управління ліквідністю піжприємства присвячено праці багатьох провідних
вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Альохін Б.І., Балабанов І.Т., Стоянова О.С., Міркін В., Бланк І.А,
Шеремет А.Д., Дж. М. Кейнс, Е. Дж. Долан, Л. Фішер, Л. Кузнєцова, В.
Ковальов, Р.А. Хоген, Роберт Н. Холт та
інші.
Метою
дослідження є проведення аналізу ліквідності підприємства та
розробка пропозицій щодо її оптимізації.
Виклад основного матеріалу. Серед критеріїв оцінки фінансового стану підприємства ліквідність і платоспроможність є пріоритетними. Якщо платоспроможність розглядають як поточну і перспективну спроможність погашення власних зобов'язань, то поточну платоспроможність можна прирівняти до ліквідності, тобто до здатності підприємства погасити свої короткострокові зобов'язання, реалізовуючи поточні активи. Таким чином, ліквідний стан підприємства означає здатність його активів бути реалізованими, перетвореними на гроші. Міра ліквідності залежить від швидкості такого перетворення (у перекладі з латинського ліквідність означає текучість). Отже, підприємство буде ліквідним більшою чи меншою мірою залежно від складу поточних активів і швидкості їх перетворення на грошову форму для погашення термінової заборгованості [3, c. 192].
У складі пасивів також можуть бути зобов'язання різної міри терміновості, тому визначення ліквідності підприємства передбачає зіставлення елементів активу і пасиву балансу. Для цього зобов'язання підприємства групуються по мірі їх терміновості, а активи - по мірі швидкості реалізації. До найбільш термінових зобов'язань належать ті, які мають бути погашені протягом місяця. Вони порівнюються сумою грошових коштів, що є в розпорядженні підприємства, цінних паперів, що легко реалізовуються, тобто із засобами, що мають максимальну ліквідністю. Грошові кошти є головною складовою ліквідних засобів, оскільки в нормальних обставинах зобов'язання погашаються в грошовій формі. Якщо частина термінових зобов'язань залишається непокритою, вона має бути збалансована менш ліквідними активами: дебіторською заборгованістю, векселями до отримання, запасами товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути легко реалізовані на ринку.
Детальний аналіз ліквідності підприємства проводиться за допомогою
фінансових коефіцієнтів.
1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) розраховується по
формулі [2]:
2) коефіцієнт термінової ліквідності (Ктл) показує, чи зможе
підприємство у встановлений термін розрахуватися за короткостроковими
зобов'язаннями за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами [2]:
3) коефіцієнт покриття (Кп) дає можливість встановити, чи
достатньо ліквідних активів (Лл) для погашення мобільних пасивів [2]:
Поточна ліквідність прямо
пов’язана з операційним циклом, структура якого показує:
1) ліквідність поточних активів;
2) платоспроможність (управління дебіторською і
кредиторською заборгованістю, - фінансовим циклом; про поточну
неплатоспроможність свідчить перевищення періоду обороту дебіторської
заборгованості над періодом обороту кредиторської заборгованості; зворотна
ситуація є показником платоспроможності);
3) можливість підвищення отримуваного прибутку шляхом
визначення резервів скорочення операційного циклу. Це пов’язано з тим, що
постійні загальновиробничі, збутові і адміністративні витрати не залежать від
оборотності запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості. Зростання
виручки від реалізації шляхом скорочення операційного циклу не призводить до
зростання вищеназваних витрат. Внаслідок цього відбувається зростання
отриманого прибутку завдяки грамотному управлінню діяльністю підприємства, що
безпосередньо визначається обліковою політикою підприємства, політикою закупок
і політикою продаж [1].
Результати розрахунків наведених коефіцієнтів наведемо у таблиці 1.
Таблиця 1
Аналіз коефіцієнтів ліквідності за 2009-2011 рр.
|
Показник |
Норма-тивне значення |
Роки |
Відхилення від нормативного значення (+;-) |
||||
|
Роки |
|||||||
|
2009 |
2010 |
2011 |
2009 |
2010 |
2011 |
||
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,2-0,5 |
0,296 |
0,181 |
0,045 |
+0,096 |
-0,019 |
-0,155 |
|
Коефіцієнт термінової (критичної) ліквідності |
1 |
2,11 |
1,24 |
0,77 |
+1,113 |
+0,238 |
-0,229 |
|
Коефіцієнт покриття |
2-2,5 |
0,70 |
0,65 |
0,44 |
-1,298 |
-1,352 |
-1,562 |
Показники ліквідності підприємств
знаходяться за межами нормативних значень, що свідчить про відсутність
можливості підприємства розрахуватися за своїми поточними та довгостроковими
зобов’язаннями та нераціональність використання коштів у розрахунках, зокрема,
та ведення фінансової діяльності у цілому.
За даними таблиці 1 зобразимо
динаміку коефіцієнтів ліквідності за 2009-2011 рр. (рис. 1, рис. 2, рис. 3).

Рис. 1. Динаміка показників абсолютної ліквідності за 2009-2011 рр.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться значно нижче
встановленого нормативного значення у 2011 році – 0,045 (менше 0,2) , що
свідчить про проблеми підприємства щодо погашення поточних зобов’язань, а це
призводить до негативного фінансового стану у цілому.

Рис. 2.
Динаміка показників термінової ліквідності за 2009-2011 рр.
За даними рис. 2.4 коефіцієнт термінової ліквідності у 2009-2010 р.р.
був вище нормативного значення, у 2011 р. - нижче нормативного рівня, це
означає що підприємство не зможе у встановлений термін розрахуватися по своїм
короткостроковим зобов’язанням.

Рис. 3.
Динаміка коефіцієнта покриття за 2009-2011 рр.
За даними рис. 2.5 видно, що коефіцієнт покриття значно нижче
нормативного рівня, це означає що підприємство не зможе у встановлений термін
розрахуватися по своїм короткостроковим обов’язкам, негативним є те , що він
знижується протягом 2009-2011 рр.
Отже, для підвищення ліквідності підприємства можна запропонувати
наступні заходи:
- знизити дебіторську заборгованість, а також, планувати всю фінансову
діяльність та контролювати виконання фінансових планів щодо розрахунків;
- скористатися механізмом фінансової стабілізації, який являє собою
систему заходів, спрямованих на зменшення фінансових зобов'язань, а також на
збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов'язання;
- зменшити суму постійних витрат, зменшити рівень умовно-змінних
витрат, продовжите терміни кредиторської заборгованості за товарними
операціями.
- збільшити суму грошових активів за рахунок рефінансування
дебіторської заборгованості, поліпшіть її оборотність;
- збільшити обсяг реалізації продукції, розмірів прибутку і рівня
прибутковості шляхом інтенсивного застосування оборотних активів підприємства
тощо.
Висновки. Таким
чином, якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання по мірі
того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під
сумнів. Тому аналіз ліквідності підприємства як показника оцінки його
фінансового стану, є досить важливим у сучасних умовах розвитку під час
прийняття управлінських рішень керівниками, а також контрагентами під час
вирішення питань щодо подальшої співпраці.
Список
використаних джерел
1. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. –
К.: Центр учбової літератури, 2007. – 328 с.
2. Кононенко О., Маханько О. Аналіз фінансової звітності /
О. Кононенко, О. Маханько. – 4-те., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2006. –
208 с.
3. Котляр М.Л. Платоспроможність та ліквідність в системі оцінки
фінансової стійкості підприємства // Економічний простір. – 2008, - № 11. – С. 192-199