Довгаль І.Г.
Криворізький національний
університет КЕІ
Розробка інвестиційно-інноваційної
стратегії розвитку підприємства
У сучасних умовах перед українською економікою стоїть завдання забезпечення
стійкого зростання, заснованого на зміні моделі стратегічного розвитку, який
забезпечує збільшення темпів продуктивності праці і підвищення
конкурентоспроможності вітчизняних галузей і підприємств. Рішення поставленої
задачі можливо лише на основі проведення високотехнологічної модернізації, що
забезпечує заміну більшості використовуваних технологій і обладнання.
Оцінюючи стан промисловості в Україні та на світовому ринку, можна зробити
наступні висновки:
1. Сучасне економічний розвиток неможливий без поліпшення інвестиційного
клімату в країні поновлення активів підприємства як матеріальних, так і
нематеріальних. На застарілої основі створити нові високоефективні наукові
рішення практично неможливо, що передбачає необхідність здійснення
модернізації.
2. В основі процесу модернізації повинна лежати стратегія розвитку,
заснована на впровадженні різних нововведень. Разом з тим, при обмежених
інноваційних можливостях вітчизняної економіки в даний час близько 90%
інновацій нікому не приналежить через відсутність виробничої бази для їх
впровадження.
Враховуючи викладене, які розробляються на підприємствах стратегії
інноваційного розвитку повинні бути орієнтовані на:
- Технічне переоснащення обладнання за рахунок модернізації, вдосконалення
діючих технологічних процесів, впровадження нової техніки і сучасних
високоефективних технологій;
- Підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається за рахунок
поліпшення споживчих властивостей і зниження собівартості її виробництва;
- Розширення номенклатури виробленої продукції за рахунок організації
виробництва принципово нових видів продукції з урахуванням наявних ресурсів та
ін.
Враховуючи загальний стан промисловості та інноваційного сектора країни,
можна констатувати, що для більшості промислових підприємств в основі стратегії
має лежати еволюційний підхід, сприяючий забезпечення модернізації і передбачає
в майбутньому поступовий перехід до революційного економічному розвитку.
Перехід підприємства до інноваційного типу розвитку можливий у рамках
послідовної реалізації трьох стратегій: запозичення, доганяючого і випереджаючого
розвитку.
Первісним етапом є процес модернізації компанії, що припускає радикальне
переоснащення виробництв з позицій сучасних вимог до техніки і технологій.
Проведення компанії припускає:
1. Максимально можливе використання ресурсів, спрямованих на реформування
підприємства. Головне завдання керівництва - визначення пріоритетних напрямів
розвитку та створенні умов, за яких зосередження основних ресурсів на цих
напрямках було б економічно вигідним.
2. Наздоганяючий розвиток, яке в перспективі повинно сприяти переходу
підприємства від відсталого типу розвитку до стійкого інноваційного.
3. Запозичення технологій, що припускає порівняння наявних технологій та їх
зарубіжних аналогів з метою мінімізації витрат на технологічне переозброєння
виробництва.
Вирішення цього питання вимагає серйозного опрацювання, так як новітні
розробки для підприємства, як правило, недоступні, а здобуваються технології не
завжди дають необхідні результати. Дилема вибору інноваційних проектів, може
бути дозволена за умови комплексного аналізу наступних критеріїв:
1. Мета придбання технології.
2. Очікувана ефективність від реалізації проекту.
3. Оцінка ризиків реалізації інноваційного проекту.
4. Облік життєвого циклу продукції або технології.
5. Можливість модернізації продукту або технології.
Висновок про доцільність реалізації проектів модернізації повинен випливати
виходячи з розрахунку інтегрального показника, що об'єднує всі ці критерії. В
результаті, у керівництва підприємства з'явиться можливість вибору пріоритетних
проектів, передбачуваних до реалізації в рамках стратегії інноваційного
розвитку та сприяють здійсненню ефективної модернізації.
На другому етапі, після модернізації, підприємство повинно перейти до реалізації
стратегії доганяючого розвитку, що передбачає вдосконалення набутих технологій.
Не можна постійно орієнтуватися виключно на копіювання чужих технологій,
виходячи з принципу «простіше купити, ніж щось відтворити своє». Це шлях до
технологічного відставання і постійній залежності від конкурентів. Отже,
успішна реалізація стратегії багато в чому залежатиме від здатності
підприємства розвивати набуті технології з метою недопущення подальшого
технологічного відставання від конкурентів.
На третьому етапі підприємство повинно перейти до реалізації стратегії
випереджального розвитку (інноваційного лідерства), що припускає створення
власних технології, які можуть бути конкурентоспроможними не тільки в країні,
але й на світових ринках.
Реалізація запропонованої концепції, дозволить підприємству створити необхідні передумови для здійснення переходу від
еволюційного шляху економічного розвитку в рамках перших двох стратегій, до
революційного, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних
виробників не тільки в Україні, але й на світових ринках.