Буднік А. А.

Харківський національний економічний університет, Україна РЕАЛІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Актуальність розробки інвестиційної стратегії підприємства визначається рядом умов, найважливішою з яких є інтенсивність зміни чинників зовнішнього інвестиційного середовища. Висока динаміка основних макроекономічних показників, що пов'язані з інвестиційною активністю підприємств, темпи розвитку технологій, часті коливання кон'юнктури інвестиційного ринку, мінливість державної інвестиційної політики і форм регулювання інвестиційної діяльності не дозволяють ефективно управляти інвестиціями підприємства на основі лише раніше накопиченого досвіду і традиційних методів інвестиційного менеджменту, оскільки під впливом багатьох факторів інвестиційні рішення окремих структурних підрозділів підприємства можуть мати різнонаправлений характер, що може призвести до виникнення протиріч і зниження ефективності інвестиційної діяльності в цілому.

Головною метою дослідження є пошук та забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства.

Перед тим як розглянути поняття інвестиційної стратегії необхідно визначити що ж таке взагалі інвестиції. Поняття інвестицій, потребує деякого аналізу. Гроші, акції, майно, інтелектуальні цінності та інше стають інвестиціями лише тоді, коли їх вклали в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.

У сучасній економічній літературі, що присвячена фінансовим аспектам функціонування економіки, інвестиції є однією з категорій, що найбільш часто розглядаються як на мікро, так і на макрорівнях. На підставі дослідження цієї важливої економічної категорії [1-4] є можливість проаналізувати визначення інвестицій на обох рівнях (табл. 1).

Різниця в трактовках поняття «інвестиції» на мікрорівні визначаються як цілями та задачами дослідження окремих авторів, так і багатоаспектністю істотних сторін цієї економічної категорії. Можна сказати, що поняття інвестиції на макро та мікрорівнях має певні розбіжності насамперед у зв'язку з функціями інвестування на цих рівнях.

Таблиця 1 – Визначення інвестицій на макро та мікрорівнях

Автор	Визначення інвестиції
Макконел К.Р., Брю С. Л.	Витрати на виробництво та накопичення засобів виробництва та зростання матеріальних запасів
Блех Ю. Гетеу	Процес інвестування передбачає зв'язок фінансових коштів та свободи розпорядження ними підприємством. Інвестування – відкрита система і реалізація інвестицій впливає на функціонування інших елементів системи.
КовальовВ. В.	Цілеспрямований вклад на визначений термін капіталу у всіх його формах у різноманітні об’єкти (інструменти) для досягнення індивідуальних цілей інвесторів.
Липсиц И. В., Косов В. В.	Потік оплат та виплат (витрати), що починаються з виплат [2] (витрат).
Парар Ж.	Додаткові вкладення до вже існуючих коштів, тобто це вкладення, що спрямовані на розширення бізнесу або створення умов для підвищення ефективності його функціонування

Вивчення думок різних авторів дозволяє зробити висновок, що інвестиції – це багатоаспектні вкладення капіталу, що можуть реалізовуватися у різних формах та характеризуватися різними особливостями.

Узагальнення точок зору щодо визначення поняття інвестиції, на макро та мікрорівнях дали можливість виділити найсуттєвіші ознаки інвестицій:

1. Інвестування – відкрита система.

2. Потенційна здатність інвестицій приносити прибуток або соціальний ефект.

3. Інвестування – це процес перетворення частини накопиченого капіталу в альтернативні види активів суб'єкта господарювання.

4. Використання різноманітних та можливих інвестиційних ресурсів, які характеризуються попитом, пропозицією та ціною.

5. Цілеспрямований спосіб вкладення капіталу в будь-які об’єкти або активи щодо впровадження НТП.

6. Наявність строку вкладення.

7. Мета інвестора (інвесторів) щодо вкладання (інвестування).

8. Мета суб'єкта управління (держави, галузі, регіону, підприємства).

9. Наявність ризику вкладення капіталу.

10. Страхування грошових коштів від інфляції.

Продумана та в науковому плані обґрунтована класифікація інвестицій дозволяє не тільки грамотно їх враховувати, а й аналізувати рівень їх використання і на цій основі отримувати об'єктивну інформацію щодо розробки та реалізації ефективної інвестиційної політики.

Науковий та практичний інтерес становить класифікація інвестицій, яка наводиться в зарубіжній літературі та її узагальнення з метою можливості використання у вітчизняній практиці [3]. Так, німецький професор Вайнріх запропонував таку класифікацію інвестицій: інвестиції в майно (матеріальні інвестиції) в будівлі, споруди, устаткування, запаси матеріалів; фінансові інвестиції – придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів (ЦП); нематеріальні інвестиції – на підготовку кадрів, дослідження та розробку новітніх технологій, рекламу.

В зарубіжній літературі наводиться класифікація портфельних інвестицій за ознакою впливу на фірму та контролю за нею (акції цієї фірми придбані інвестором). На підставі цього всі портфельні інвестиції класифікуються на інвестиції, які: мають суттєвий вплив (придбання понад 20%, але менш ніж 50% акцій, які мають право голосу); забезпечують контроль, якщо інвестор володіє понад 50% акцій з правом голосу; не дозволяють встановити контроль і несуттєво впливають (володіння менш ніж 20% акцій з правом голосу); забезпечують контроль при володінні понад 20%, але менш ніж 50% акцій материнської компанії та 100% акцій дочірньої компанії.

Така класифікація важлива для формування оптимальної структури портфельних інвестицій на підприємстві.

На основі комбінаторного поняття, інвестиції Ж. Перар [4] виділяє такі типи інвестицій: для заміни або підтримання робочого стану обладнання; на розширення за допомогою збільшення виробничих потужностей; на розширення діяльності за допомогою створення нових видів продукції; на науково-дослідницькі роботи; на просування товару та рекламу; на участь у капіталі інших підприємств; обов'язкові інвестиції (на запобігання забрудненню навколишнього інвестиції в соціальну сферу та ін.); стратегічні інвестиції (інвестиції, пов'язані з поглинанням підприємств або розміщення капіталу за кордоном).

Бланк І.О. пропонує [3] найбільш комплексну класифікацію інвестицій (рис. 1). У науковій літературі наводяться й інші класифікації інвестицій. Усі ці класифікації мають право на життя як у практичному плані, так і в науковому.

Рисунок 1. – Класифікація інвестицій за окремими ознаками середовища

Вони дозволяють докладніше представити інвестиції та більш детально проводити аналіз з метою підвищення ефективності їх використання. Але в сучасних умовах цих класифікацій явно не досить.

Класифікація інвестицій, яка найбільш придатна для використання на підприємстві наведена на рисунку 2.

Рисунок 2.– Класифікація інвестицій на підприємстві

Перевага наведеної класифікації перед іншими полягає в тому, що вона дає справжнє уявлення про мету підприємства щодо інвестицій та, за суттю, ця класифікація характеризує інвестиційний портфель підприємства. Оптимізація портфеля з мінімізацією ризику та максимізацією отримання економічної вигоди (збільшення капіталу та доходу) є однією з найважливіших проблем на підприємстві. Ефективність використання інвестицій значною мірою залежить від їх структури. Під структурою інвестицій розуміють їх склад за видами, напрямками використання та їх часткою у загальних інвестиціях.

Ефективність використання інвестицій на підприємстві та його фінансове становище в значній мірі залежать від їх структури на підприємстві. Під загальною структурою інвестицій на підприємстві розуміється співвідношення між реальними й портфельними інвестиціями. Її удосконалення полягає в тому, щоб отримати якомога більше віддачі як від портфельних, так і від реальних інвестицій. Це означає, що частка інвестицій в більш ефективні проекти повинна збільшуватися постійно.

У сучасних умовах важливе значення для підприємств має як структура реальних, так і портфельних інвестицій. Під структурою портфельних інвестицій розуміється їх розподіл і співвідношення за видами цінних паперів підприємства, а також за вкладами в активи інших підприємств. Ефективність інвестицій залежить від ефективності їх безпосереднього використання, тобто від загальної структури інвестицій підприємства.

Таким чином, аналіз структури інвестицій за напрямками має важливе наукове й практичне значення. Практичне значення полягає у визначенні тенденцій зміни структури інвестицій та розробці більш дійової та ефективної інвестиційної політики інноваційного підприємства. Теоретичне значення аналізу структури інвестицій – це виявлення факторів впливу на інвестиційну діяльність та ефективність використання інвестицій.

Література:

1. Анискин Ю.П. Управление инвестициями: Учебное пособие. М.: ИКФ Омега–Л, 2002. – 167 с.

2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: Ника-Центр, 2006. – 550с.

3. Бланк И.А. Управление формированием капитала – К.: Ника-
Центр, Зльга, 2000. – 387 с.

4. Брейли Р., Майерс С. Принципи корпоративньїх финансов: Пер. с англ. –М: ЗАО "Олимп-Бизнес", 1997. – 453 с.