Економічні
науки/9. Економіка промисловості
К.е.н.
Загорянська О. Л., Приз М. Ю.
Кременчуцький
національний університет імені Михайла Остроградського
Шляхи підвищення конкурентоспроможності машинобудівної галузі
України
Промисловість є однією
з провідних галузей економіки, яка утворює фундамент науково-технічної
трансформації, економічного зростання і соціального розвитку суспільства.
Найважливішою ланкою промисловості більшості розвинутих країн є галузь
машинобудування. Рівень розвитку машинобудування є одним із основних показників
економічного розвитку країни, характеризує її конкурентоспроможність на
світовому ринку.
Метою даної роботи є аналіз стану машинобудівної
галузі в Україні, а також виділення факторів, які мають прямий вплив на
конкурентоспроможність машинобудівних підприємств.
Галузь
машинобудування в Україні представлена металургійним, гірничошахтним,
підйомно-транспортним, енергетичним, судно-, авіа-, та автомобілебудуванням,
виробництвом машин і механізмів для хімічної і нафтохімічної, легкої та
харчової промисловості, сільськогосподарським, будівельно-дорожнім
машинобудуванням та виробництвом машин для комунального господарства,
виробництвом верстатів і інструментів та машин і обладнання для збройних сил
[1, c. 145].
Питома
вага машинобудування в структурі промислового виробництва України становить
лише 13%, у той час як в економічно розвинених країнах він досягає 35-50%.
Основною причиною такого стану є недостатнє фінансування промисловості України,
застарілі технології та виробничі потужності, які потребують оновлення [1,
c. 132].
Якщо
проаналізувати таблицю 1 за базисними індексами, які показують динаміку зміни
обсягу реалізації, то можна стверджувати, що обсяг реалізованої продукції зростає,
але у 2009 році він скоротився на 16,3%. Це можна пояснити тим, що у 2009 році
внаслідок негативних тенденцій економічної кризи, відбувся спад обсягів
виробництва. Основною причиною цього є різке падіння споживчого попиту,
в результаті чого підприємства скоротили виробництво, виник ризик банкрутства
ряду компаній через відсутність можливостей фінансування боргів. Крім того,
підприємства машинобудування часто використовують імпортні комплектуючі,
вартість на які суттєво зросла у зв’язку з девальвацією гривні. Ланцюгові
індекси характеризують відхилення кожного наступного періоду від попереднього.
Найбільш суттєве зростання обсягу реалізованої продукції відбувалось у
2009-2010 роках.
Таблиця 1
Зміна обсягу
реалізованої промислової продукції підприємствами машинобудування у 2007–2011
роках)*
|
Показник |
Ланцюгові
індекси |
Базисні індекси |
||||||
|
2008/ 2007 |
2009/ 2008 |
2010/ 2009 |
2011/ 2010 |
2008/ 2007 |
2009/ 2007 |
2010/ 2007 |
2011/ 2007 |
|
|
Обсяг реалізованої продукції
машинобудування |
1,238 |
0,705 |
1,355 |
1,049 |
1,238 |
0,873 |
1,183 |
1,242 |
*) Cкладена за даними [3]
Варто
зазначити, що машинобудівна галузь в Україні є експортоорієнтованою, на
зовнішні ринки реалізується близько половини виробленої продукції. Незважаючи
на те, що понад 50% виготовленої в Україні машинобудівної продукції
експортується, обсяги імпорту цієї продукції в 2,4 рази перевищують обсяги її
експорту. Темпи росту імпорту значно випереджають темпи експорту, що негативно
впливає на торгівельний баланс [2, c.
33].
Таблиця 2
Співвідношення
експорту до імпорту за товарними групами продукції машинобудування у %)*
|
Товарна група |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку |
42,30 |
47,06 |
47,39 |
80,14 |
69,43 |
52,82 |
|
- котли, машини, апарати і механічні пристрої |
39,52 |
36,80 |
35,54 |
70,60 |
68,70 |
50,57 |
|
- електричні машини і устаткування |
47,69 |
71,43 |
74,66 |
96,45 |
70,36 |
56,12 |
|
Транспортні засоби та шляхове обладнання |
40,43 |
40,25 |
35,74 |
73,78 |
89,03 |
78,25 |
|
- залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання |
581,58 |
551,30 |
419,44 |
836,46 |
869,10 |
768,56 |
|
- наземні транспортні засоби, крім залізничних |
11,99 |
12,85 |
10,94 |
19,43 |
16,28 |
11,64 |
|
- аеронавігаційні або космічні апарати |
484,34 |
291,22 |
499,39 |
369,90 |
386,07 |
463,98 |
|
- плавучі засоби морські або річкові |
1175,6 |
850,43 |
458,49 |
439,21 |
557,68 |
447,32 |
|
Прилади i апарати оптичні, для фотографування або кінематографії; апарати медико-хірургічні; годинники; музичні інструменти |
22,40 |
20,19 |
19,85 |
41,55 |
28,46 |
26,88 |
|
-прилади і апарати |
22,40 |
20,55 |
20,47 |
42,54 |
28,20 |
27,30 |
*)
Cкладена за даними [3]
Якщо проаналізувати таблицю 2 по даним товарним групам, то можна
зробити висновок, що орієнтованою на експорт є лише аерокосмічна галузь
та виробництво залізничного та локомотивного транспортних засобів, а також
виробництво плавучих морських та річкових засобів. По решті товарних групах
спостерігається залежність від імпорту. Це вказує на низьку
конкурентоспроможність машинобудівних підприємств України, як на зовнішніх, так
і внутрішніх ринках. Наслідком зниження конкурентоспроможності машинобудівних
підприємств України стало зменшення попиту на продукцію на зовнішніх ринках та
відсутність замовлень на внутрішньому ринку. Це призвело до того, що більшість підприємств машинобудування з листопада
місяця 2009 року перейшли на не повний робочий тиждень. У першу чергу це
стосується автомобілебудівної промисловості та важкого і транспортного
машинобудування, де спостерігається найбільший спад виробництва [2, с. 26].
Основними
ринками збуту залишаються в основному Росія, Казахстан та інші країни СНД,
імпортується наукоємне устаткування, зокрема металургійне, поліграфічне, для
текстильної промисловості, сільського господарства, медична техніка. Кількість
інноваційно активних машинобудівних підприємств поступово збільшується, але
внаслідок впливу кризових явищ в 2008 р. ситуація погіршилась та кількість
інноваційно-активних підприємств дещо зменшилась, хоча вже 2009-2011р.
характеризуються позитивними зрушеннями, і становить 415 одиниць підприємств.
Для того, щоб підвищити
конкурентоспроможність підприємств машинобудівної галузі необхідно приділяти
достатньо уваги дослідженню факторів впливу на рівень конкурентоспроможності
машинобудівних підприємств. Доцільно виділити такі фактори: ціна продукції,
якість продукції, гарантійне та післягарантійне обслуговування, умови та
порядок оплати, гнучкість при виборі форм оплати, логістика поставок, рівень
проведення рекламних заходів, імідж підприємства, інноваційна діяльність, інвестиційна
діяльність, оподаткування.
Таким чином, для виходу
машинобудівних підприємств України із системної кризи потрібен правильний вибір
стратегій розвитку, спрямований на забезпечення випуску конкурентоспроможної
продукції, яка за своїми якісними характеристиками відповідатиме європейським
та міжнародним стандартам. Для цього необхідно здійснювати ретельний аналіз
факторів конкурентоспроможності продукції, шукати шляхи їх вдосконалення,
підтримки на високому рівні.
Література:
1. Лишиленко В. І. Розміщення продуктивних сил і регіональна
економіка: навч. посібник / В. І. Лишиленко. – К.: Центр навчальної літератури,
2006. – 325с.
2. Загорянська О. Л. Проблеми
становлення конкурентоспроможності машинобудівних підприємств/ О. Л.
Загорянська// Ефективна економіка № 17 ‒ 2011. ‒ 34с.
3. Офіційний сайт Державного комітету
статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua