Філологічні науки/3. Теоретичні й методологічні проблеми дослідження мови

К.філол.н. Стасюк Т.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Основні метапоняття соціокогнітивного

термінознавства: терміноконцепт

У новому напрямку науки про термін – соціокогнітивному термінознавстві – набувають важливого значення метаодиниці “науковий концепт” та “терміноконцепт”, які розвинулися у кореляції до метатерміна “термінологічне поняття”.

Найвлучнішу дефініцію наукового концепту в українській лінгвістиці представила В. Іващенко, визначивши його як організоване певним чином на основі ключового термінопоняття системотворче або текстотворче упорядкування (фрагментом якого в науковій картині світу обов’язково є ієрархія) взаємозв’язаних між собою інших наукових понять [1; c.126]. У такому ракурсі розгляду, науковий концепт – це не просто метасмисл, а метасмисл-цінність, або вагоме, важливе за конкретних обставин для суб’єкта пізнання термінопоняття [1; c.126]. Науковий концепт – це реконструйоване базове термінопоняття (“реконструкт”), пропущене через індивідуально-особистісний досвід суб’єкта пізнання, що він його здобув у тій чи іншій галузі своєї фахової діяльності [1; c.131].

З розвитком когнітивістики, з переходом до антропологічної парадигми у лінгвістиці, з дослідженням глибинних механізмів ментально-мовних процесів термінологи змінюють свої погляди на природу терміна, який ми пропонуємо визначати як складне багаторівневе ментально-мовне утворення, яке співвідноситься з певною когнітивно-дискурсивною структурою, що втілює комплекс акумульованого знання, понять, стереотипів, досвіду, навичок у спеціальній сфері та локалізує професійні смисли навколо ядерного поняття. Таким чином, терміни – це логічно сконструйовані концепти, і визначення кожного з них нагадує процес, схожий з дефініцією поняття у логіці [3; c.152]. Для дослідження терміноконцептів можна скористатися когнітивними категоріями на зразок фреймів, які дають змогу висвітлити різні боки концептів, значення яких збігаються з їх словниковим тлумаченням, тому вони близькі до традиційно інтерпретованих понять. Проте, на погляд З. Попової та І. Стерніна, очевидно і протилежне: ніхто не в змозі описати концепт повністю, через те що він цілком не виражається в мові, і будь-яка репрезентація концепту буде суттєвим його спрощенням [2; c.12].

Соціокогнітивне термінознавство дозволяє виявити втілені у мовній формі знання і досвід конкретних соціальних спільнот і груп. Типові когнітивні структури, що відповідають поширеним і загальноприйнятим ситуаціям в професійній спільноті, до якої належить мовець, визначаються як “терміноконцепти”. Це стреотипні, специфічні для конкретних соціальних груп моделі знання (свідомості).

Ми пропонуємо розуміти “терміноконцепт” як раціонально осмислений термінологічний концепт наукового, фахового, експертного знання, який має шарувату структуру, комплексний зміст, ширший-вужчий об’єм, відображений у сукупності категорійних ознак, який водночас є елементом (одиницею) певної системи в досліджуваному фрагменті реальності.

Можна навести інші спроби визначення цієї метаодиниці: раціонально осмислена універсалія в структурі знання, гранично узагальнена поняттєва категорія; ціннісно-смисловий універсум, змодельована категорія професійного світу або цілісно оформлений фрагмент наукової, професійної, експертної картини світу (визначення наші).

Терміноконцепт технічної сфери людської діяльності – оперативна одиниця технічного знання, яка має власний зміст, відображений у концептуальних ознаках, що позначено в мові відповідними лексемами, які утворюють цей концепт, що водночас є “цеглиною” (елементом, одиницею) певної техносистеми, із властивою їй етнокультурною специфікою [3; c.154]. З цієї точки зору, терміноконцепти виражені термінами, за допомогою яких спілкуються фахівці конкретної галузі знання, які “посвячені” у специфіку предмета і тому не потребують термінологічних дефініцій. Це особливі когнітивні структури, що вимагають відповідної поведінки, продиктованої конкретними знаннями.

Що ж до кореляції з терміноодиницею “науковий концепт”, то тут відбувається поляризація ознак, які тяжіють до семи “науковий”, адже “терміноконцепт” – це концепт науковий / професійний / експертний, а “науковий концепт” – відповідно, концепт тільки науковий.

Таким чином, соціо- / соціокогнітивне термінознавство залучило до свого категорійного апарату терміни “науковий концепт” та “терміноконцепт”.

Література:

1. Іващенко В. Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу (на матеріалі української мистецтвознавчої термінології): Монографія. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. – 328 с.

2. Попова З.Д., Стернин И.А.. Интерпретационное поле национального концепта и методы его изучения // Культура общения и ее формирование. Вып.8. Воронеж, 2001. – 243 с.

3. Южакова О. І. Формування української термінології холодильної техніки: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Южакова Олена Іванівна. — Одеса, 2009. — 496 с.