Бронфілов І, Григоренко Н., Кравчук П.

Деякі аспекти морфологічної структури англійської мови

Структура англійської мови, а разом із нею і проблема її аналізу, ускладнюється як тільки ми звертаємося до похідних слів. На відміну від простих слів, багато англійських похідних слів маркіроване з точки зору приналежності їх до частин речі, хоча омоніми афіксів та конверсія частин речі значно знижують здатність афіксів до індикації частин речі.

Додаток словотворчого афіксу ускладнює структуру англійського слова, але все ж воно зберігає свою відносну простоту, бо сама афіксація, точніше суфіксація, не вносить до слова ніяких морфологічних ознак, крім індикації частин речі. Порівняємо суфіксацію в німецькій мові, де суфікс сигналізує про приналежність слова до граматичного роду, звідси до певного типу відмінювання та т. ін.; наприклад, суф. -er сигналізує про чоловічий рід, суф. -schalf про жіночий рід. Однак не все так просто і в структурі англійських похідних слів. Аналіз їх структури ускладнюється, хоча б двома факторами. По-перше, існує велика кількість алломофних форм словотворчих афіксів, особливо суфіксів (аллоформа – це фонетичний та/або орфографічний варіант морфеми). Це означає, що для упізнання суфіксу та основи недостатньо знати одну форму суфіксу, наприклад -able, а цілий ряд його аллофор. Наприклад, суф. -able представлено наступними аллоформами (приводяться лише орфографічні варіанти): -able (breakable), -ible (responsible), -ibl (incompatibly), -uble (dissoluble), -abil (advisability), -ubil (dissolubility).

Виявлення усіх аллоформ, характер сполучуваності суфіксів із різноманітними видами основ, дистрибуція суфіксу та інші питання складають предмет словотворчої морфології.

Другий, важливий для проблем словотворення, фактор складається з виділення словотворчого афіксу та, отже, відносно того чи іншого слова до розряду похідних. Цей фактор для англійської мови ускладнюється тим, що в цій мові є велика кількість слів, які були запозичені разом із словотворчими афіксами, однак корені цих слів не мають у сучасній англійській мові самостійного використання. Такі слова функціонують паралельно із словами, в яких після вирахування афіксу залишається частина, рівна повнозначному слову. Ця проблема стосовно до словотворення правильно вирішується, наприклад, Г. Марчандом, який вважав, що для словотвору такі слова як horror, horrid, horrify; stupor, stupid, stupefy не є похідними. Насправді, те, що виділяється як суфікс або префікс в таких словах не виявляє значеннєвих відношень з тими частинами мови, які залишаються після вирахування того, що приймається за суфікс або префікс. Для сучасної мовленнєвої свідомості такі слова нечленимі. Виділення у них якихось елементів може мати значення лише для діахронічного (історичного) аналізу. З точки зору словотворчого аналізу слово є похідним, якщо воно може бути зроблено від виробляючої основи членам и даного мовного колективу. Якщо слово може з’являтися в мові лише як готова відтворювана одиниця, то воно не похідне. Однак всякий, хто так або інакше займається словотворчим аналізом, будь те у практичних або теоретичних цілях, не повинен приділятися тому, коли, з одного боку, у слові “явно” виділяється частина, схожа на префікс або суфікс, а з другого боку, залишається частина слова, яка не має ніякого значення.

Слова англійської мови можуть бути простими, похідними та складними. Просте слово складається з кореня, до якого можуть приєднуватися морфологічні флексії; bed, speaks, tables є прикладами простих слів. Похідне слово – це слово, по відношенню до якого було відтворено будь-який словотворчий акт; speaker, unable, to bed є похідними словами. При цьому дієслово to bed за морфологічною структурою являє собою просте слово, та в цьому розумінні не відрізняються від іменника, a bed, однак дієслово є продуктом словотворчого акту (конверсії) та, тому, to bed – слово похідне.

Отже, морфологічна та словотворча побудова слова можуть не співпадати з точки зору їх членимості та нечелнимості. З цього приводу знаходимо дуже переконливі приклади в роботі К.В. Піоттух, яка пише: “якщо порівнювати утворення типу forbid, forgive, forbear, forget та ін. а утворення типу pen n. – pen v., hand – hand v., eye – eye v. З точки зору їх морфемної членимості, то виявляється, що перша група утворень відноситься до членів: for-bid, for-bear та ін.; друга група до нечленимих pen n. – pen v. однак. З точки зору похідності або їх дериваційної членимості виявляється, що утворення типу forbid, forbear, forgive та ін. відноситься в плані синхронності до непохідних та, таким чином, нечленимим, а нечленимі утворення типу hand n. – hand v. до похідних (конверсія)”.

Складне слово – це таке слово, яке утворилось у результаті додавання двох або більше основ; black-board, government-owned є прикладами складних слів. У лінгвістичній літературі прийняте виділяти також похідно-складні (або складно-похідні) слова, маючи на увазі при цьому складані слова, до яких було застосовано якийсь словотворчий акт. Так, у книзі “A course in modern English lexicology” слова a break-down, a castaway, a runaway розглядаються як складно-похідні (derivational compounds). В цій назві – складно-похідні слова – відображається й морфологічний склад слова (дві основи) та акт словотворення (в даному випадку конверсія). Виділення складно-похідних слів як особливої категорії можна визнати доцільним, але при цьому слід враховувати, що з словотворчої точки зору двоосновні похідні слова, які служать основами для утворення тих або інших похідних, нічим не відрізняється від односкладних. Наприклад, для словотворчого аналізу як bomb v., так і atombomb v. є продуктом конверсії N→V; той факт, що atombomb v., є двоосновним похідним словом, ніякої ролі не грає з точки зору словотворчого аналізу. Так само словотворчий аналіз не робить розходження між двоосновним слово first-nighter та одноосновним Londoner. І те і інше утворилось шляхом додавання суфіксу -er до основи.

Словотворчий елемент може бути приєднаний не лише до одноосновного слова, але й до словосполучення, наприклад, blue-eyed = (blue+eye/s/)+ed. В цьому випадку можна говорити про похідні (наприклад, суфіксальні) слова, похідною основою для яких служить словосполучення.