Куликова Вікторія

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут”

СПОСОБИ ФОРМУВАННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ

Сучасний французький молодіжний сленг є активною складовою розмовної мови, який постійно зазнає змін, адже молодь найбільш жваво реагує на події життя, нові явища, номінація яких і знаходить своє відображення в мовленні. В сленгу відображається спосіб життя мовного колективу, який його породжує. Французький вчений-лінгвіст Анрі Буайє [1: 8] підкреслює, що в усі часи молодь була новатором у сфері мови, формулюючи не тільки нову лексику, а й удосконалюючи сам процес спілкування. Власна мова допомагала молоді підкреслити особливий статус, відокремитися від суспільства батьків і вчителів.

Саме дослідження cпособів формування французької молодіжної лексики з позицій соціолінгвістики і становить актуальність даної роботи.

Мета статті полягає у визначенні основних способів формування французького молодіжного сленгу як соціолінгвістичного явища.

На сьогоднішній день у мовознавстві робиться акцент на вивчення мови у її соціальному контексті, на те, як нею користуються певні суб’єкти мовленнєвої діяльності. При цьому беруться до уваги соціокультурні характеристики самих мовців (вік, стать, рівень освіти і культури, професійна діяльність тощо). Саме молодіжний сленг як соціолінгвістичне поняття становить окремий пласт національної мови, який відображає певною мірою рівень культури, освіченості, розвитку суспільства. Лексика молоді є найбільш відкритою системою в сучасній французькій мові, словниковий склад якої постійно поповнюється і оновлюється. Це відбувається завдяки активно функціонуючим процесам словотвору. Визначимо основні способи формування сленгу французької молоді.

Однією з невід’ємних складових процесу функціонування і зміни мови, одним з основних джерел поповнення словникового складу мови є запозичення. У французькій мові сленгу існують запозичення з багатьох мов, наприклад, з арабської: bled – petit village (m) (маленьке село), kawa – café (m) (кава), toubib – médecin (m) (лікар), flouse – argent (m) (гроші); циганської: chafrav – travailler (працювати), chtar – agent (m) de police (поліцейський), gavali – fille (f), femme (f) – (молода жінка, дівчина), minch – amie (f) (подружка); креольської: timal – gars (m) (хлопець, хлопчак); африканської: gorette – fille (f) (дівчина, дочка). Однак найбільшу частину становлять англіцизми, наприклад: être cool – бути модним, hypra-cool – дуже гарний, хороший, hard – тяжкий, складний, nike – взуття, charlie – кокаїн, posse – банда, flasher – закохатися, swinguer – вмикати, та інші.

Запозичення з англійської мови беруть участь у формуванні словосполучень, другим елементом яких є лексеми із загальнонаціональної мови, наприклад: dealer de poussière – продавець наркотиків, flipper sa mère – дуже боятися свою матір, c'est la louze! – погано, так справа не піде, c'est top – це геніально, être in – бути модним, тощо.

Також широкого розвитку в молодіжному французькому сленгу отримало формування нових слів на базі вже існуючих. Одним зі способів є афіксація. Так, в лексиці молодіжного сленгу поширеним є приєднання суфіксів, які не є характерними для французької мови, зокрема -o, -os, - ot, -oque, -aque, -ard. Наприклад: brutos – відсталий, charlot (m) – несерйозна людина, трохи божевільна; chicos – людина, яка прикладає багато зусиль, зазвичай марних, щоб мати «шикарний вигляд», craignos – негарний, нецікавий, gonflos – неприємний, набридливий, надокучливий, нудний, nullos – ніякий, безрезультатний, нульовий, ringardos – старий, старомодний, «відсталий» від життя.

Особливий інтерес представляють лексичні одиниці на позначення національності. Такі слова часто несуть в собі зневажливу конотацію, наприклад: Américain – Amérlo, Amerlock (американець); Anglais – Angliche (англієць); Arabe – Arbi, Arabi Abricot (араб); Belge – Belgico (бельгієць); Chinois – Chinotoque (китаєць); Italien – Rital (італієць).

Дуже часто в ролі твірної основи виступає дієслово. Так, за допомогою суфіксів -age, -eur утворюються іменники, наприклад: bidocher (списувати) – bidochage (m) (списування); cafter (видавати когось) – cafteur (m) (донощик); tuyauter (списувати у сусіда) – tyuautage (m) (списування). Одне й те ж слово може слугувати основою для утворення ряду сленгізмів, наприклад: kif (m) (задоволення, насолода) – kiffer (любити) – kiffeur (m) (той, хто відчуває кохання).

Поширеними також є префікси -archi, -extra-, hyper-, -hypra, -mega, super-, ultra-, які приєднуються до існуючої основи. Наприклад: hyperclean – дуже точний, méganote (f) (супер оцінка, дуже висока оцінка), supergrave (дуже важливий).

Одним із найновіших способів словотвору, що також набув широкого розвитку в сучасному французькому сленгу є абревіація. Так, молодь вдається до усічення кінця слова (апокопи), наприклад: d’acc – d’accord (згода), instit – instituteur (m) (вчитель), provo – proviseur (m) (директор ліцею), або ж до усічення початку слова (аферези), наприклад: cil – facil (легкий), blème – problème (m) (проблема), dwich – sandwich (m) (сандвіч), ien – algérien (m) (алжирець), zesse – gonzesse (f) (дівчина, жінка). У процесі ініціального усічення беруть участь і дієслова. Трискладові дієслова за допомогою аферези перетворюються в двоскладові, наприклад: chirer від déchirer (бити, вдаряти), pouiller від dépouiller (красти).

Іншим способом формування молодіжних сленгових одиниць є словозлиття (télescopage), в результаті якого частина одного слова зливається з частиною іншого чи навіть з цілим словом, наприклад: école + colle = écolle (місце, де учні збираються для вирішення спільних проблем), faute + copier = fautocopier (списувати помилки у сусіда), petit + male = timal (хлопець).

Досить продуктивним способом словотвору французького молодіжного сленгу є також формування нових слів шляхом інвертованої перестановки складів (верлан), наприклад: tromé – métro (m) (метро), zicmu – musique (f) (музика), clepo – clope (m) (недопалок), féca – café (m) (кав'ярня), cimer – merci (дякую), ouf – fou (очманілий, навіжений, несамовитий, шалений, дурний), zomblou – blouson (m) (куртка), téci – cité (f) (місто), tuigra – gratuit (безкоштовний).

Твірною базою для формування сленгової лексичної підсистеми може слугувати лексика літературної мови шляхом метафоричного переосмислення значення вже існуючих слів, наприклад: вираз les boules de loto (кульки для гри в лото) використовується для позначення очей. Слово tronche (f) (колода, бовдур) позначає голову, обличчя, а на позначення слова жінка, дівчина молодь зазвичай вживає: bombe (f) (бомба), belette (f) (ласка), rate (f) (пацюк), gazelle (f) (газель) та інші.

Сленгізми, утворені в результаті метафоричного переносу, несуть в собі великий емоційний потенціал. Основою образності слугують найбільш яскраві та типові властивості предметів, наприклад: bidet (m) (біде) – гітара;

bouts de bois (m, pl) (колоди), manches (m, pl) à balais (палки у метли), poteaux (m, pl) électriques (електричні стовпи), rayons (m, pl) de vélo (спиці велосипедного колеса) – ноги, ласти, копита, поршні.

Таким чином, формування лексики молодіжного сленгу загалом відбувається за рахунок тих же джерел і засобів, які властиві мові в цілому. Найпродуктивнішими способами виявилися іншомовні запозичення, а також лексичні одиниці, утворені шляхом метафоричного переосмислення. Іншими способами словотвору молодіжного мовлення є деривація, абревіація, словозлиття тощо. Як видно, більшість сленгових конструкцій відрізняються яскраво вираженим пежоративно-стилістичним забарвленням, що характеризується негативно-зневажливою та експресивно-емоційною оцінювальною конотацією.

Література:

Boyer H. «Nouveau français», «parler jeune» ou «langue des cités»? / Boyer H. – Langue française, 1997. – № 114. – 156 p.