Физическая культура и спорт:

                                     1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения

  Сердюк І.С.,

ДВНЗ «Криворізький  національний університет», Україна

ПЛАВАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗАГАРТУВАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ОРГАНІЗМУ

Плавання є широко доступним видом спорту та вельми ефективним засобом зміцнення здоров’я, покращення фізичного розвитку і загартування людини. Одначе, для правильного використання всього розмаїття фізичних вправ у плаванні необхідно, насамперед, виявити їх вплив на організм.

По-перше, плавання має величезне значення для економної роботи серцево-судинної системи. Холодна вода, впливаючи на терморегуляцію і пов’язані з нею процеси обміну речовин, посилює кровообіг, а тиск і опір води специфічно діють на роботу серця і кровообігу. В результаті подолання навантажень, яким організм піддається в процесі регулярних тренувань, зміцнюється м’язова тканина передсердь та шлуночків серця, а також рівномірно збільшується об’єм його порожнин. Внаслідок цього серце набуває здатність працювати в економному режимі, що покращує діяльність всієї системи кровообігу.

         По-друге, як процеси обміну, так і економна робота серцево-судинної системи під час плавання, що вимагають особливої витривалості, в значній мірі залежать від регулярного і достатнього постачання організму кисню. Це можливо тільки при правильному та глибокому диханні. Важливо мати на увазі, що вдих, обтяжений внаслідок тиску води на грудну клітину та порожнину живота, і при більшості способів плавання рот і ніс, довго знаходяться у воді. З іншого боку, тиск води на грудну клітину та порожнину живота стимулює видих. Тому, правильна техніка дихання забезпечує необхідне ритмічне надходження кисню. У результаті цих процесів зміцнюються всі м’язи органів дихання.

По-третє, тіло людини володіє плавучістю, так як його питома вага близька до питомої ваги води. Тобто, тіло у воді набуває невагомості. Ця якість має практичне значення: стають непотрібними будь-які додаткові рухи для збереження положення тіла у воді, звільняється від навантаження опорний апарат, включаючи суглоби і зв’язки. При будь-яких стилях плавання руки приймають  активну участь у русі. Особливо характерно це для плавання кролем на грудях і на спині, при яких почергові рухи у воді і над водою впливають на гнучкість хребта. Тому лікарі рекомендують плавання як профілактику і лікування порушень постави і сутулості.

По-четверте, міжнародна статистика нещасних випадків показує, що за останні роки кількість загиблих на воді зростає. У той час, як заняття плаванням передбачає не тільки оволодіння характерними рухами, але й навчання свідомої поведінки на воді.

Стає очевидним, що плавання, як вид фізичних вправ, різнобічно зміцнює організм. Тому дуже важливо зробити його доступним у системі вищої освіти і не тільки. На думку медиків, якби діти, які досягли студентського віку і мають відхилення у стані опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, дихальної системи, регулярно займалися плаванням з дитинства, то більша частина з них уникнула б вад у своєму здоров’ї.

З метою висвітлення даної проблеми автором було проведено аналіз медичних довідок студентів, які за станом здоров’я звільнені від занять з фізичного виховання. В обстеженні були задіяні студенти десяти груп  економічного факультету Криворізького національного університету, що становить 253 чоловіка. Кількість студентів, які за станом здоров’я звільнені від занять з фізичного виховання, з усіх десяти груп становить 33 особи, що у відсотковому співвідношенні дорівнює 13,1%. Кількість студентів, які не вміють плавати, складає 46 чоловік,  що у відсотковому співвідношенні дорівнює 18,1%. Усі дані зведено в таблицю 1.

Що стосується діагнозів, за якими були видані довідки, вони були найрізноманітніші: захворювання серцево-судинної системи, а саме вегето-судинна дистонія, пролапс мітрального клапану, аритмія, вроджений порок серця (8 чол., 24,2%); захворювання дихальної системи, а саме бронхіальна астма, хронічний бронхіт, хронічний трахеїт (8 чол., 24,2%). Та найбільший відсоток становлять довідки з діагнозом сколіоз ІІ-ІІІ ступеню та порушення постави (11 чол., 33,3%). Загальна кількість –33 чоловіка, 100%. Інші діагнози (6 чоловік, 18,3%), за якими були видані довідки, є вади зору, пласка ступня та післяопераційні (таблиця 2).

Таблиця 1

Група

Кількість студентів

Звільнені

Не вміють плавати

Кількість

% співвідношення

Кількість

% співвідношення

 Ф-11-3

25

5

20,8

3

12,5

 ЕП-11-2

27

4

14,2

8

28,5

 ЕП-11-1

23

3

13

7

30,4

 ОА-11-2

26

2

7,6

4

15,3

 ЗЕМ-12-1

21

5

23,8

1

4,7

 ЗЕМ-11-2

23

2

8,6

5

21,7

 ОА-12-1

27

2

7,4

3

11,1

 ОА-11-3

26

2

7,6

6

23,0

 ЗЕМ-11-1

29

6

20,6

4

13,7

 Ф-11-1

26

2

7,6

5

19,2

  Усього

253

33

13,1

46

18,1

 

Таблиця 2

Діагноз

Кількість

%  співвідношення

  Серцево-судинні захворювання

8

24,2

  Захворювання дихальної системи

8

24,2

  Захворювання опорно-рухового апарату

11

33,3

  Інші захворювання

6

18,3

  Усього

33

100

 

Виходячи із таких незначних, на перший погляд, розрахунків, можна зробити дуже вагомі висновки:

1. Медики рекомендують профілактичне лікування та попередження  захворювань серцево-судинної системи, дихальної системи та опорно-рухового апарату саме плаванням. На думку автора, студентів з такими діагнозами було б набагато менше, якби школярі активніше займалися фізкультурою та спортом, зокрема плаванням.

2. Оскільки заняття плаванням при названих діагнозах не протипоказані, можна було б для студентів з такими видами захворювань проводити профілактичні заняття у басейні, тим самим зміцнюючи їхнє здоров’я.  

3. Якщо взяти до уваги останні дані міжнародної статистики з нещасних випадків, які свідчать, що кількість загиблих на воді від невміння плавати становить 33,5% людей у віці від 15 до 20 років, то, проводячи заняття у басейні, ми тим самим рятуємо життя студентської молоді.

Література

1. Карпман В.Л., Хрущев С.В., Борисова Ю.А. Серце и работоспособность спортсмена - М.: Физкультура и спорт, 1978.

2. Левин Г. Плавайте с малышами - Минск: Полымя, 1981.

3. Метаев Ю., Пашин В. Поговорим о спорте - М.: Физкультура и спорт, 1973.

4. Сараф М.Я. Спорт и личность - М.: Физкультура и спорт, 1975.