Физическая культура и спорт:
1. Физическая
культура и спорт: проблемы, исследования, предложения
Сердюк І.С.,
ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна
ПЛАВАННЯ ЯК ЗАСІБ ЗАГАРТУВАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ
ОРГАНІЗМУ
Плавання є
широко доступним видом спорту та вельми ефективним засобом зміцнення здоров’я,
покращення фізичного розвитку і загартування людини. Одначе, для правильного
використання всього розмаїття фізичних вправ у плаванні необхідно, насамперед,
виявити їх вплив на організм.
По-перше,
плавання має величезне значення для економної роботи серцево-судинної системи.
Холодна вода, впливаючи на терморегуляцію і пов’язані з нею процеси обміну
речовин, посилює кровообіг, а тиск і опір води специфічно діють на роботу серця
і кровообігу. В результаті подолання навантажень, яким організм піддається в
процесі регулярних тренувань, зміцнюється м’язова тканина передсердь та
шлуночків серця, а також рівномірно збільшується об’єм його порожнин. Внаслідок
цього серце набуває здатність працювати в економному режимі, що покращує
діяльність всієї системи кровообігу.
По-друге, як процеси обміну, так і
економна робота серцево-судинної системи під час плавання, що вимагають
особливої витривалості, в значній мірі залежать від регулярного і достатнього
постачання організму кисню. Це можливо тільки при правильному та глибокому
диханні. Важливо мати на увазі, що вдих, обтяжений внаслідок тиску води на
грудну клітину та порожнину живота, і при більшості способів плавання рот і
ніс, довго знаходяться у воді. З іншого боку, тиск води на грудну клітину та
порожнину живота стимулює видих. Тому, правильна техніка дихання забезпечує
необхідне ритмічне надходження кисню. У результаті цих процесів зміцнюються всі
м’язи органів дихання.
По-третє, тіло людини володіє плавучістю, так як його
питома вага близька до питомої ваги води. Тобто, тіло у воді набуває
невагомості. Ця якість має практичне значення: стають непотрібними будь-які
додаткові рухи для збереження положення тіла у воді, звільняється від
навантаження опорний апарат, включаючи суглоби і зв’язки. При будь-яких стилях
плавання руки приймають активну участь
у русі. Особливо характерно це для плавання кролем на грудях і на спині, при
яких почергові рухи у воді і над водою впливають на гнучкість хребта. Тому
лікарі рекомендують плавання як профілактику і лікування порушень постави і
сутулості.
По-четверте, міжнародна статистика нещасних випадків
показує, що за останні роки кількість загиблих на воді зростає. У той час, як
заняття плаванням передбачає не тільки оволодіння характерними рухами, але й
навчання свідомої поведінки на воді.
Стає очевидним, що плавання, як вид фізичних вправ,
різнобічно зміцнює організм. Тому дуже важливо зробити його доступним у системі
вищої освіти і не тільки. На думку медиків, якби діти, які досягли
студентського віку і мають відхилення у стані опорно-рухового апарату,
серцево-судинної системи, дихальної системи, регулярно займалися плаванням з
дитинства, то більша частина з них уникнула б вад у своєму здоров’ї.
З метою висвітлення даної проблеми автором було проведено
аналіз медичних довідок студентів, які за станом здоров’я звільнені від занять
з фізичного виховання. В обстеженні були задіяні студенти десяти груп економічного факультету Криворізького
національного університету, що становить 253 чоловіка. Кількість студентів, які
за станом здоров’я звільнені від занять з фізичного виховання, з усіх десяти
груп становить 33 особи, що у відсотковому співвідношенні дорівнює 13,1%.
Кількість студентів, які не вміють плавати, складає 46 чоловік, що у відсотковому співвідношенні дорівнює
18,1%. Усі дані зведено в таблицю 1.
Що стосується діагнозів, за якими були видані довідки,
вони були найрізноманітніші: захворювання серцево-судинної системи, а саме
вегето-судинна дистонія, пролапс мітрального клапану, аритмія, вроджений порок
серця (8 чол., 24,2%); захворювання дихальної системи, а саме бронхіальна
астма, хронічний бронхіт, хронічний трахеїт (8 чол., 24,2%). Та найбільший
відсоток становлять довідки з діагнозом сколіоз ІІ-ІІІ ступеню та порушення
постави (11 чол., 33,3%). Загальна кількість –33 чоловіка, 100%. Інші діагнози
(6 чоловік, 18,3%), за якими були видані довідки, є вади зору, пласка ступня та
післяопераційні (таблиця 2).
Таблиця 1
|
Група |
Кількість студентів |
Звільнені |
Не вміють плавати |
||
|
Кількість |
% співвідношення |
Кількість |
% співвідношення |
||
|
Ф-11-3 |
25 |
5 |
20,8 |
3 |
12,5 |
|
ЕП-11-2 |
27 |
4 |
14,2 |
8 |
28,5 |
|
ЕП-11-1 |
23 |
3 |
13 |
7 |
30,4 |
|
ОА-11-2 |
26 |
2 |
7,6 |
4 |
15,3 |
|
ЗЕМ-12-1 |
21 |
5 |
23,8 |
1 |
4,7 |
|
ЗЕМ-11-2 |
23 |
2 |
8,6 |
5 |
21,7 |
|
ОА-12-1 |
27 |
2 |
7,4 |
3 |
11,1 |
|
ОА-11-3 |
26 |
2 |
7,6 |
6 |
23,0 |
|
ЗЕМ-11-1 |
29 |
6 |
20,6 |
4 |
13,7 |
|
Ф-11-1 |
26 |
2 |
7,6 |
5 |
19,2 |
|
Усього |
253 |
33 |
13,1 |
46 |
18,1 |
Таблиця 2
|
Діагноз |
Кількість |
%
співвідношення |
|
Серцево-судинні захворювання |
8 |
24,2 |
|
Захворювання дихальної системи |
8 |
24,2 |
|
Захворювання опорно-рухового апарату |
11 |
33,3 |
|
Інші захворювання |
6 |
18,3 |
|
Усього |
33 |
100 |
Виходячи із таких незначних, на перший погляд,
розрахунків, можна зробити дуже вагомі висновки:
1. Медики рекомендують профілактичне лікування та
попередження захворювань
серцево-судинної системи, дихальної системи та опорно-рухового апарату саме
плаванням. На думку автора, студентів з такими діагнозами було б набагато
менше, якби школярі активніше займалися фізкультурою та спортом, зокрема
плаванням.
2. Оскільки заняття плаванням при названих діагнозах не
протипоказані, можна було б для студентів з такими видами захворювань проводити
профілактичні заняття у басейні, тим самим зміцнюючи їхнє здоров’я.
3. Якщо взяти до уваги останні дані міжнародної
статистики з нещасних випадків, які свідчать, що кількість загиблих на воді від
невміння плавати становить 33,5% людей у віці від 15 до 20 років, то, проводячи
заняття у басейні, ми тим самим рятуємо життя студентської молоді.
Література
1. Карпман В.Л., Хрущев С.В., Борисова Ю.А. Серце и работоспособность спортсмена - М.: Физкультура и
спорт, 1978.
2. Левин Г.
Плавайте с малышами - Минск: Полымя, 1981.
3. Метаев
Ю., Пашин В. Поговорим о спорте - М.: Физкультура и спорт, 1973.
4. Сараф
М.Я. Спорт и личность - М.: Физкультура и спорт, 1975.