Щербунь С., Національний університет кораблебудування

Цикало Н.В., к.т.н., Національний університет кораблебудування

НЕОБХІДНІСТЬ У БАРЖАХ В УКРАЇНІ

УДК 629.5.023

Баржею називається плоскодонне судно, що використовується для перевезення вантажів по воді. Споконвічно баржі розглядалися як несамохідні судна, що приводяться в рух буксиром, але деякі сучасні баржі оснащуються власним двигуном. Іноді кілька барж поєднують у так звані каравани. Впровадження методу штовхання каравану барж замість буксирування сприяло підвищенню економічності річкових перевезень. При цьому способі штовхаються баржи, що, счаливаются жорстко, що забезпечує краще використання попутного потоку й кращу маневреність. Цей прогресивний спосіб проводки несамохідних барж дозволив різко збільшити швидкість ходу каравану й скоротити витрата палива.

Для внутрішніх річкових перевезень, як правило, використовують баржі вантажомісткістю до 3,5 тисяч тонн, для морських перевезень - баржі вантажомісткістю до 16,5 тисяч тонн.

Залежно від конструкції й призначення баржі підрозділяються на рейдові, системні й річкові. Рейдова баржа використовується для коротких морських рейсів: наприклад, для доставки нафтопродуктів на берегові нафтобази з морських танкерів, які через велике осідання не можуть підходити близько до берега або входити в устя мілководних рік. Рейдові баржі мають більшу висоту борта й посилені корпуси, розраховані на можливість плавання у відкритому морі, а водотоннажність їх становить 5-16 тисяч тонн.

Річкові баржі мають менш міцні корпуси й менше осідання, чим рейдові. Вони призначені винятково для перевезення вантажів по судноплавних ріках. Їхня водотоннажність звичайно не перевищує 3,5 тисячі тонн. Системні баржі використовуються для проходу через шлюзи гребель і каналів.

Через економічну вигідність контейнерних перевезень тривають пошуки нових, ще більш рентабельних методів їхньої організації. Один з них був знайдений у результаті зіставлення вантажних перевезень в уніфікованій тарі по залізниці, по шосе й по морю. Тому що транспортування по воді дешевше, ніж автодорожнім або рейковим транспортом, напрошувався варіант: будувати плавучі контейнери у формі прямокутних барж і проектувати суду, на борті яких ці баржі могли б транспортуватися морем.

Існують дві категорії барж:

· сухогрузные баржі

· наливні баржі

Суховантажні баржі мають вантажопідйомність від 100 до 4000 тонн. Серед несамохідних суховантажних суден розрізняють:

· трюмні баржі (вантаж перевозиться у відкритому трюмі)

· баржі площадки (вантаж перевозиться на палубі)

· спеціалізовані баржі для перевезення автомобілів, цементу, зерна й іншого.

Наливні баржі мають вантажопідйомність до 11000 тонн, вони перевозять рідкі продукти безпосередньо в трюмах або в спеціальних убудованих ємностях. Для підтримки необхідної температури продуктів у процесі транспортування баржі можуть укомплектовуватися системами обігріву.

Нафтоналивні баржі набули широкого застосування при річкових перевезеннях.

Як і в танкерів, центральна частина нафтоналивних барж розділена на ряд відсіків системою поздовжніх і поперечних перебирань. Відстані між поперечними перебираннями не перевершують п'ятикратної висоти борта. Носовий і кормовий суховантажні відсіки відділяються від нафтових відсіків кофердамами, які заповнюються водою через днищеві кінгстони. Зовнішнє обшивання, палуба, поздовжні й поперечні перебирання виконуються з аркушів товщиною (5 - 4 - 6мм).

Серед несамохідних наливних суден розрізняють:

· суду для перевезення нафти й нафтопродуктів

· суховантажно-наливні

· суду для перевезення рідкого аміаку й газу

Всі несамохідні баржі проектуються з урахуванням всіх норм і правил кораблебудування. При вазі в десятки й сотні тонн, конструкція має всі властивості судна - непотоплюваністю, плавучістю й стійкістю. Такі баржі відповідають всім вимогам екологічної безпеки.

Для України характерні більші обсяги перевезень зернових особливо в літньо-осінній період. Одним з лідерів у цій сфері є компанія ТОВ «Нібулон». Планується, що обсяги перевезень зерна складуть 1 млн тонн у рік. Наявність власного флоту дасть можливість компанії здійснювати також контейнерні річкові перевезення, потенціал яких 18 000 TEU.

Будівництво несамохідних суден для компанії "Нібулон" здійснюється в рамках реалізації інвестиційного проекту вартістю в 150 мільйонів доларів, що містить у собі два аспекти — будівництво флоту (24 несамохідні судна змішаного плавання ( ріка-море), загальним дедвейтом 108 тисяч тонн, а також будівництво 14 морських і річкових буксирів) і восьми елеваторів і річкових терміналів. Метою інвестпроекта ТОВ СП "Нибулон" стало відродження судноплавства по головній водній артерії України — Дніпрові. Надалі компанія планує використовувати власний флот для доставки сільгосппродукції через Чорне море в Туреччину і Єгипет, через Дунай у Центральну Європу.

Довжина кожного із суден, побудованих для СП "Нібулон", становить 90 метрів, ширина 16 метрів, висота борта 5,20 метра, максимальне осідання 3,70 метри, вантажопідйомність 4500 тонн, місткість трюмів 5800 кубічних метрів. Крім того, корпус судна передбачає можливість експлуатації в дрібному льоду товщиною до 30 сантиметрів.

Висновки. Створивши власний флот «Нібулон» значно розвантажить транспортні магістралі. Найбільше виграють аграрії Черкаської, Полтавської, Дніпропетровської, Київської й Запорізької областей, через територію яких проходить Дніпровський транспортний вузол. Закупівельні ціни в цих регіонах на зернові наблизяться до цін морських портів України.