Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут», Україна

СИСТЕМНА МЕТОДОЛОГІЯ

АНАЛІТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

Сучасна практика дослідження складних економічних систем, таких, наприклад, як промислові підприємства та виробничі об'єднання, зажадала створення системи економічного аналізу, яка враховувала б складність аналізованих об'єктів і розв'язуваних при цьому завдань. У цьому зв'язку практика зажадала також розробки таких методів економічного аналізу, які дозволили б встановити та пояснити складні взаємозв'язки і взаємозумовленість різних елементів виробничо-господарського процесу, виявити існуючі закономірності їх розвитку, встановити тенденції та напрямки їх зміни.

Та, що раніше застосовувалася методологія економічного аналізу, заснована на дослідженні окремих груп показників діяльності підприємств та їх внутрішніх підрозділів, багато в чому не задовольняла висловленим вище вимогам. Виникла необхідність її вдосконалення і створення нової методології аналізу складних економічних систем, яка дозволяє досліджувати їх не просто як сукупність окремих частин, а й як єдине ціле, що володіє новою, специфічною якістю, відсутньою у складових елементах. Рішення було досягнуто в результаті використання в методології економічного аналізу системного підходу, який втілив в собі найважливіші принципи матеріалістичної діалектики – розгляд явищ в їх взаємозв'язку і розвитку, діалектична єдність частини та цілого. Це дозволило виробити запропоновану концепцію системи аналітичної обробки інформації. Системний підхід, зокрема, надав можливість, виходячи із цілей дослідження, встановити положення системи аналітичної обробки інформації в часі та просторі, визначити структуру системи і процеси взаємодії її частин та в рамках всієї системи відношення частин до цілого.

Основні риси аналітичної обробки інформації висвітлені в роботах багатьох вчених-економістів, зокрема С.К. Татура [1], С.Б. Барнгольц [2], Б.І. Майданчика [3] і інших. Але, мабуть, найбільш глибоко та всебічно це питання розглянуто в працях А.Д. Шеремета, який обґрунтував потребу в розробці теорії аналітичної обробки інформації, ґрунтуючись на вивченні зв'язку аналізу з управлінням, розгляді аналізу як методу управління виробництвом і господарською діяльністю. А.Д. Шеремет також виділяє в системі аналітичної обробки інформації наступні його основні підсистеми: періодичний аналіз загальних показників підприємства (об'єднання); внутрішньозаводський (внутрішньофірмовий) аналіз; поточний аналіз; аналіз виробництва та реалізації окремих найважливіших виробів; аналіз економічної перспективи розвитку підприємства (об'єднання); міжзаводський економічний аналіз [4, с. 93].

Беручи за основу, висунуту А.Д. Шереметом концепцію структури аналітичної обробки інформації в цілому, ми вважаємо за необхідне внести в неї деякі зміни. Справа в тому, що аналіз виробництва та реалізації окремих найважливіших видів продукції не може розглядатися як самостійний вид аналізу. Це всього лише окремий випадок такого виду аналізу, як проблемно-орієнтований, який повинен увійти в систему аналітичної обробки інформації в якості одного з основних структурних елементів.

Крім того, в системі повинен бути виділений вид аналізу, що охоплює передпроектну та проектну стадії виробництва, - функціонально-вартісний.

У цьому зв'язку представляється можливим виділити в системі аналітичної обробки інформації такі його види: перспективний аналіз, ретроспективний (наступний) аналіз, оперативний (поточний) аналіз, порівняльний аналіз, проблемно-орієнтований аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Перспективний аналіз – це метод вивчення економіки підприємств, об'єднань та їх внутрішніх підрозділів, що забезпечує отримання інформації про рівень показників господарської діяльності на задану перспективу, а також про напрямки і ступень впливу на них різних факторів. Перспективний аналіз також необхідний для складання планових завдань на майбутній період і вироблення рішень, що забезпечують успішне виконання плану.

Ретроспективний аналіз діяльності підприємств (об'єднань) та їх внутрішніх підрозділів – найбільш розроблений вид економічного аналізу. Його методи знаходять застосування і в інших видах аналізу. Основне призначення періодичного аналізу полягає у вивченні діяльності об'єднань, підприємств та внутрішніх ланок за такі періоди часу, як місяць, квартал, рік і інші з початку виконання проекту з метою отримання об'єктивної оцінки результатів господарської діяльності за ці періоди та виявлення ефективності виробництва.

Оперативний аналіз покликаний дослідити роботу підприємств (об'єднань) та їх внутрішніх ланок за відносно короткі періоди часу – зміну, добу, тиждень тощо. Його мета – забезпечити своєчасне отримання інформації про величину, напрями та причини відхилень виробничих процесів від завданих параметрів, що необхідно для оперативного регулювання ходу виробництва.

Порівняльний аналіз спрямований на вивчення діяльності об'єднань, підприємств, цехів, дільниць у порівнянні з іншими об'єднаннями, підприємствами, цехами і ділянками тієї ж галузі або інших галузей. Такий аналіз необхідний для підбиття підсумків конкурентоспроможності підприємств галузі, для освоєння передового досвіду та комплексного виявлення можливостей підвищення ефективності господарської діяльності.

Проблемно-орієнтований аналіз являє собою метод виявлення і дослідження складних виробничо-господарських проблем техніко-економічного характеру. Формування цього виду аналізу багато в чому пов'язано з впровадженням у виробничо-господарську практику методів програмно-цільового управління. Науково-технічний прогрес значно розширює можливості вдосконалення техніки та технології, збільшуючи тим самим кількість варіантів вирішення однозначних за цілеспрямованістю завдань розвитку виробництва. У цьому зв'язку проблемно-орієнтований аналіз спрямований на дослідження різних варіантів вирішення проблеми, що забезпечують досягнення поставлених цілей.

Функціонально-вартісний аналіз - вид техніко-економічного аналізу, розроблений зарубіжними і вітчизняними фахівцями з економічних питань, який покликаний забезпечити взаємопов’язане дослідження властивостей вироблених виробів та витрат ресурсів, пов'язаних з їх виробництвом. Початковим об'єктом такого аналізу служать функції виробів, які проявляються в їх здатності до експлуатації в необхідних для споживача умовах і задоволенні сучасних потреб. Мета аналізу – знайти в кожному конкретному випадку оптимум співвідношення показників якості та витрат. За допомогою функціонально-вартісного аналізу можна формувати високоефективні системи зниження витрат на виробництво і підвищення якості продукції.

Вказані види аналізу утворюють систему аналітичної обробки інформації, яка відповідно з охоплюваними нею рівнями управління складається із двох частин: аналізу діяльності підприємства і внутрішньозаводського аналізу.

Перевага системної методології аналітичної обробки інформації полягає в тому, що вона значно розширює функції аналізу на промислових підприємствах і у виробничих об'єднаннях, посилює її управлінський аспект. У своїй сукупності різні види аналізу, що утворюють систему аналітичної обробки інформації, дозволяють проводити, виходячи з найрізноманітніших запитів управління, глибоке дослідження різних аспектів діяльності підприємств (об'єднань) та їх внутрішніх підрозділів як єдиного цілого за будь-які календарні періоди часу, що істотно підвищує ефективність систем управління.

Список використаних літературних джерел

1. Татур С.К. Основы анализа экономики предприятия / С.К. Татур. – М.: Московский рабочий, 1956. – 84 с.

2. Барнгольц С.Б. Методология экономического анализа действующего субъекта [Текст]: учеб. пособие / С.Б. Барнгольц, М.В. Мельник. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 239 с.

3. Майданчик Б.И. Экономический анализ эффективности работы предприятий и объединений электротехнической промышленности / Б.И. Майданчик. – М.: ин-т Информэлектро, 1980. – 37 с.; 21 см.

4. Курс анализа хозяйственной деятельности / под ред. проф. С.К. Татура и проф. А.Д. Шеремета. – М.: Экономика, 1974. – 399 с.