Економічні науки/ Економіка підприємства

Лукіна О.І.

Алфьорова І.Є., к.держ.упр., доцент

Донбаський державний технічний університет, Україна

Аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств України за 2011-2012 роки

На даний момент головним джерелом суспільного прогресу є інноваційна діяльність. Наявність інноваційної складової у виробництві забезпечує стабільність, конкурентоспроможність конкретного підприємства, створює сприятливі умови для розвитку на даному етапі і в майбутньому.

Інноваційна діяльність, згідно Закону Україні «Про інноваційну діяльність», представляє собою діяльність, що спрямована на
використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та
розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних
товарів і послуг. [1]

Дане питання було розглянуто такими вченими як: І.В. Федулова, О.І. Москаль, І.Г. Сокирська, О.М. Колодізєв, Г.В. Возняк, А.Я. Кузнєцова, В. В. Зимовець.

У загальному вигляді інноваційну підприємницьку діяльність можна визначити як суспільний технічний економічний процес, що приводить до створення кращих за своїми властивостями товарів (продукції, послуг) і технологій шляхом практичного використання нововведень. [2]

В Україні за офіційною статистикою, за 2012р. інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1758 підприємств, або 17,4% обстежених промислових підприємств (у 2011р. – 1679 підприємств, або 16,2%).

На технологічні інновації 1362 підприємства витратили 11,5 млрд.грн. (у 2011р. –1348 підприємств і 14,3 млрд.грн.).

Близько 70% коштів було витрачено на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, 19,1% склали витрати на навчання та підготовку персоналу, для розробки та запровадження нових або значно вдосконалених продуктів та процесів, діяльність щодо ринкового запровадження інновацій та інші роботи, пов’язані зі створенням та впровадженням інновацій, 8,4% – на виконання внутрішніх і 2,0% – на придбання зовнішніх науково-дослідних розробок, а також 0,4% – на придбання інших зовнішніх знань. [3]

Основним об’єктом інноваційної діяльності є інвестиційні проекти, фінансування яких здійснюється в основному за рахунок бюджетних ресурсів, власних коштів суб’єкта господарювання, іноземних інвестицій та кредитів.

Рисунок 1 - Кількість підприємств, що займались інноваційною діяльністю, %. [3]

Рисунок 2 - Кількість підприємств, що займались інноваційною діяльністю, %. [3]

З метою здійснення нововведень 209 підприємств придбали 739 нових технологій. Із загальної кількості технологій 402 придбано з устаткуванням, 201 – як результат досліджень і розробок, 59 - за договорами на придбання прав на патенти, ліцензіями на використання винаходів, промислових зразків, корисних моделей, 36 - за угодами на придбання технологій та ноу-хау, 26 - разом з цілеспрямованим прийомом на роботу кваліфікованих фахівців.

Щодо 2011 року, з метою здійснення нововведень, 195 підприємств придбали 872 технології. Із загальної кількості технологій 474 придбано разом з устаткуванням, 154 – як результат досліджень і розробок, 124 – з цілеспрямованим прийомом на роботу кваліфікованих фахівців, 70 – за договорами на придбання прав на патенти, за ліцензіями на використання винаходів, промислових зразків, корисних моделей, 37 – за угодами на придбання технологій та ноу-хау. [3]

Згідно цих даних, відбувається збільшення показників інвестиційної діяльності, але все ж таки вітчизняні підприємства відчувають суттєву нестачу власних фінансових ресурсів, а також існує значна кількість перешкод щодо зовнішнього фінансування, які можна подолати не лише на рівні окремих підприємств, а на державному рівні.

Інновації потрібні будь-якій державі та підприємству для забезпечення економічного розвитку. Саме вони дають змогу забезпечити динамічний та ефективний розвиток господарства. Створення нових та удосконалення існуючих товарів, удосконалення технологій та організації праці, а також запровадження сучасної системи управління підприємством дає змогу будь- якому підприємству одержати конкурентні переваги.

Список використаної літератури:

1 Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-IV від 04.07.2002 – [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.zakon2.rada.gov.ua

2 Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки : Навчальний посібник. – Тернопіль : ТАНГ, 2000. – 315 с.

3 Статистичний збірник «Наукова та інноваційна діяльність в Україні», 2013рік - [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua