Калашник А.В.

студентка 6 курсу 2 групи

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. С. Кузнеца

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

В умовах постійної зміни внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування банку та підвищення конкуренції виникає потреба в управлінні ризиковими операціями банку.

Банківська діяльність за своєю природою пов'язана з ризиками, тобто ризик є притаманною складовою у функціонуванні банків, які створюється для залучення грошових ресурсів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення і платності, і відповідно особливого значення набуває управління кредитним ризиком банку.

У структурі активних операцій банку кредитні операції традиційно мають найбільшу питому вагу. Позикові операції – один з найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні операції є і найбільш ризиковим видом операцій комерційного банку.

Мета дослідження обґрунтувати теоретичні основи управління ризиком кредитних операцій банку.

Широке коло питань, пов’язаних з управлінням ризиковими операціями ризику банку знайшло відображення у роботах таких вчених як: Ачкасова С. А., Верхуша Н. П., Внукова Н. М., Каплан Ю. О., , Метельська Н. П.., Нечеєва І А., Стефанівка, Тимків А. О., Швець Н. Р. та ін.

В процесі дослідження було виявлено, що більшість дослідників розглядають безпеку кредитних операції лише як захищеність інтересів банківської установи, і пропонують окремі заходи захисту кредитної діяльності банків.

Кредитна операція - це активна банківська операція, пов'язана з наданням позики або наданням зобов'язання (гарантії, поручительства, авалю), яке, в разі його виконання, приведе до фактичного передання коштів на кредитній основі. Кредит визнається активом від моменту надання зобов'язання з кредитування.

Кредитні операції завжди були і залишаються пріоритетним напрямом діяльності банків. У структурі активів банків в України кредити становлять близько 50-70% загального обсягу та забезпечують 2/3 усіх доходів банківської діяльності.

Заборгованість за кредитами, наданими в економіку України з початку 2013 р. зросла на 3,3% і склала на кінець липня 2013р. 841,8 млрд. грн. Обсяг кредитів наданих у національній валюті зріс на 3,7%, в іноземній валюті - на 2,5% тим самим збільшивши ймовірність настання кредитного ризику.

Управління ризиковими операціями банку і методи їх оцінки є складовими аналізу процесу управління кредитним ризиком у цілому. З цього приводу слід зауважити, що управління ризиковими операціями банку є частиною загальної структури менеджменту банку та визначається як складова підсистеми ризик-менеджменту банку. Тобто, з одного боку, управління кредитним ризиком визначається як підсистема загальної системи управління банком, а з іншого – як окрема складова підсистеми ризик-менеджменту, яка має свою структуру та властивості.

З погляду формального узагальнення оцінки управління кредитним ризиком необхідно визначити об'єкти та суб'єкти управління кредитним ризиком з урахуванням менеджменту банку в цілому та такої його складової, як підсистема ризик-менеджменту. При цьому варто розуміти, що оцінка управління кредитним ризиком – це оцінка потенціалу банку у створенні передумов результативності його використання не лише щодо запобігання виникнення ризик-подій, а й досягнення сталого функціонування такої установи та її розвитку.

Суб’єкт управління – структурний підрозділ банку, що здійснює процес управління кредитним ризиком на основі специфічних трудових, інформаційних, матеріальних та фінансових ресурсів.

Об’єкт управління кредитним ризиком є кошти, що знаходяться в обороті банку, і пов’язані з ним кредитним ризиком.

Механізм нейтралізації кредитних ризиків банку, який ґрунтується на використанні сукупності методів і прийомів зменшення можливих фінансових втрат наведено на рис. 1.

Рис. 1. Механізм нейтралізації кредитних ризиків

Таким чином, оскільки кредитні операції комерційних банків є не лише найбільш прибутковими, але й найбільш ризиковими, кожен банк повинен дотримуватися збалансованості між обережністю і ризиковістю в кредитній політиці, враховуючи прямо пропорційну залежність між доходами і ризиками банківських операцій.

Кожен банк самостійно вибирає механізм управління проблемною заборгованістю у відповідності до обраної ним кредитної політики. Даний вибір також залежить від багатьох різноманітних факторів, а саме від стратегії розвитку банку, кредитної політики, особливостей кредитних продуктів, професійних навичок персоналу, наявності вільних коштів для підтримання ліквідності, тощо.

Література:

1. Ачкасова С. А. Підходи до мінімізації ризику кредитних операцій банку / Ачкасова С. А., Метельська Н. П. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://intkonf.org/achkasova-sa-metelska-np-pidhodi-do-minimizatsiyi-riziku-kreditnih-operatsiy-banku/.

2. 8.Джулай І. А. Щодо оцінки ризиків і механізмів їх зниження в комерційних банках [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.kntu.kr.ua/doc/zbir_12.pdf#page=224. – Заголовок з екрану.

3. Колесников Є.В. Фінансова складова в результативності використання інноваційного потенціалу промислового підприємства / Є. В. Колесников // Економіка та управління підприємствами за видами економічної діяльності. – Харків: ХНЕУ, 2007. – 230 с.

4. Мостовенко Н .А. Управління безпекою кредитних операцій банку [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc

_gum./ekfor/2013_1/54.pdf.

5. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/publish /article/info_boxes?art_id=38501&cat_id=38506.

6. Стефанків О. М. Проблемні аспекти управління кредитними ризиками банків і шляхи їх розв’язання / О. М. Стефанків // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2012. - № 3 (15). - С. 179-182.